Глибоко в Посеред лісу, на одному з найбільших військових полігонів України, гуркіт і вибухи зброї змішувалися з криками молодих — і не дуже молодих — новобранців.
Тут призвані до лав ЗСУ новобранці проходять вишкіл перед відправкою на фронт.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Потрібна мотивація», — сказав AFP інструктор «Алекс».
За його словами, після чотирьох виснажливих років війни та втрати десятків тисяч солдатів спостерігається брак «мотивації», тож армія намагається реформуватися, щоб вирішити проблему гострої нестачі особового складу..
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення у 2022 році, перед військкоматами стояли черги добровольців, готових захищати країну.
Зараз майже всі новоприбулі — це мобілізовані, не добровольці.
Загальне небажання вступати до лав армії посилює те, що термін служби необмежений, що багато хто уявляє українську армію застарілою та застряглою в бюрократії радянських часів і що деякі командири підрозділів ставляться до рядових солдатів як до витратного матеріалу.
Вторгнення РФ в Україну вже довше за Першу світову: п’ять речей, які варто знати
«У людей менше бажання вчитися. У них більше, скажімо так, страхів і негативних очікувань», — сказав AFP 28-річний інструктор із позивним «Бук».
Віна та інші військові визнають необхідність оновлення.
«Побудувати нову армію»
Новопризначений міністр оборони Михайло Федоров, прихильник і рушій цифрових реформ, заявив, що готує «ключові зміни до процесу мобілізації», а також кращі контракти та оплату для піхоти та штурмових військ.
Два найсучасніші та найефективніші підрозділи України — 3-й армійський корпус та і корпус «Хартія» — впроваджують реформи навчання в усій армії.
«Ми пропонуємо всім: приєднуйтесь до нас, побудуймо разом нову армію», — сказав командир корпусу «Хартія» Ігор Оболенський.
Навчання, тривалість якого минулого року було збільшено з 30 до 51 дня, покликане загартувати призовників для того, з чим їм доведеться стикнутися на фронті.
Під час одного з навчань групи по 10 осіб проходять так званий «психологічний курс».
Під час подолання смуги перешкод з гучномовців безперервно лунають звуки бою — крики, стогони та вигуки, а інструкторами постійно підганяють новобранців: «Швидше!»
Кампанія мобілізації в Україні викликала розбіжності, суперечки та звинувачення у несправедливості, корупції та зловживаннях.
Президент Володимир Зеленський заявляє, що Україна мобілізує близько 30 –35 тисяч осіб на місяць.
Однак є проблема самовільного залишення частини (СЗЧ) під час навчання або розгортання.
Як повідомляє «Українська правда» з посиланням на статистику Генеральної прокуратури, за перші три з половиною роки війни було порушено понад 230 000 кримінальних справ щодо солдатів, які самовільно залишили частину.
«Взяли й спіймали»
Під час інших навчань у таборі поле заповнюється чорним димом і звуками імітованих вибухів і пострілів, коли загін з п’яти чоловік евакуює солдатів з ураженого дроном автомобіля.
«Ви виконали завдання», — сказала наприкінці їхня інструкторка, жінка середнього віку.
Вона говорила тихо й шанобливо, як учителька з учнями, детально розбираючи допущені помилки.
У каплиці на території військової частини священик благословляв одного з командирів.
26-річний призовник із позивним «Сейлор» сказав, що навчання проходить краще, ніж він очікував.
«Мене схопили, коли я йшов із магазину. Взяли й спіймали. Найважче було, мабуть, перші кілька днів, поки не звик і не змирився», — сказав він.
Спочатку він боявся, що навчання буде «жахливим», але воно виявилося напрочуд «спокійним».
Його холоднокровний і серйозний інструктор «Бук» захоплено розповідає, як покращилися програми з початку війни.
«Навчання кардинально змінилося і продовжує змінюватися, бо змінюються й умови бойових дій», — сказав він AFP. – Більший акцент робиться на тому, щоб слухати новобранців і ставитися до них з розумінням. Це ключ до виживання... Якщо ми не будемо розвиватися, не будемо працювати над помилками, не будемо аналізувати все, що відбувається, та бойовий досвід, це призведе до знищення».
Але не на камеру інструктори визнають, що ситуація ще далека від ідеалу.
Стандарти в різних навчальних центрах по всій країні різняться, а деякі з них страждають від масових випадків СЗЧ.
«Ще багато чого треба зробити», — сказав один із них, попросивши не називати його ім’я.
