Після того, як російська поліція почала використовувати камери розпізнавання облич для ідентифікації чоловіків, яких розшукують військкомати, молодий працівник банку кілька тижнів не їздив у московському метро. Але одного п’ятничного вечора наприкінці 2024 року, коли через сніг у місті були затори, йому довелося спуститися в метро, щоб провідати матір. На наступній станції до вагона увійшли двоє офіцерів і затримали його за ухилення від призову.
За три дні його відправили до військової частини в Підмосков’ї на річну обов’язкову службу.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Як і інші російські призовники, з якими спілкувався кореспондент, AFP він попросив не називати його ім’я з міркувань безпеки.
Ці випадки показують, як за час війни з Україною Росія посилила свою систему призову, якого раніше можна було уникнути, та який тиск відчувають призовники (яких офіційно не відправляють на війну), щоб підписати контракти.
СБУ передала до суду справу російського актора-пропагандиста Корчевнікова
«До 2022 року було багато законних способів уникнути призову, — сказав Артем Клига, юрист Руху відмовників від військової служби. – Зараз залишилося дуже мало законних способів».
«Рекордні цифри»
Раніше було відносно легко отримати медичну довідку, пройти альтернативну цивільну службу або уникнути призову, продовжуючи навчання.
Після вторгнення в Україну Росія зробила призов цілорічним, підвищила верхню вікову межу з 27 до 30 років, посилила вимоги до медичних відстрочок і запровадила систему електронних повісток.
Тимофій Васкін із «Школи призовника» зазначив, що попит на пошук способів уникнути служби «різко зріс».
У Москві камери з функцією розпізнавання облич та уніфікована система призову спростили пошук чоловіків і пришвидшили процес.
Часто на росіян починають тиснути, щоб вони підписали контракт, вже за кілька днів після призову.
«Вони позбавлені засобів зв’язку, доступу до батьків, правозахисних груп чи журналістів», — зазначив Клига.
За словами Васкіна, поширеною тактикою є представлення військового контракту як звичайної роботи.
Призовникам кажуть, що вони працюватимуть «з 9 до 18», зароблятимуть набагато більше й не виконуватимуть рутинні обов’язки.
Іншим обіцяють посади водіїв чи клерків, або що контракт – «лише на один рік».
Насправді ж військові контракти фактично безстрокові.
«Це великий успіх російської влади, що вона переконала багатьох людей, ніби призовники служать всього один рік, — сказав Клига. – А в результаті призовників відправляють на війну в рекордних кількостях».
«Такі, як ти»
Минулого року, за даними експрезидента Дмитрія Медведєва, добровільні контракти на участь у бойових діях в Україні підписали 422 000 росіян — це на шість відсотків менше, ніж у 2024 році.
Водночас на військову службу були призвані близько 295 000 людей.
«Якщо призовник підписуює контракт на участь у бойових діях, він може опинитися на фронті протягом місяця», – сказав Клига.
Після затримання в метро колишнього працівника банку три дні утримували в ізоляторі без душу та зміни одягу.
За його словами, ніхто не змушував його підписувати контракт, але ця ідея постійно витала в повітрі.
«Ти підходиш, нам потрібні такі, як ти. Ти можеш отримати пристойну посаду, заробляти гроші й не виконувати звичайні обов’язки», — згадував він слова своїх начальників.
Дехто в його підрозділі погодився одразу. Якийсь час він теж думав погодитися.
Діджей із Москви, який намагався уникнути служби, розповів AFP, що без належних військових документів він не міг отримати водійські права і закордонний паспорт.
Він підписав контракт і його відправили на рік до військового медичного підрозділу — там він зустрів контрактників, які намагалися знайти вихід.
«Жоден з них не хоче служити, — сказав він. – Усі хочуть піти».
За його словами, деякі командири навіть казали йому: «Нічого не підписуй. Не руйнуй своє життя».
«Зламати людину»
Васкін згадав про один випадок: призовнику підкинули заборонений телефон, а потім сказали: або арешт, або контракт.
Організація Клиги задокументувала скарги призовників, яких тримали без сну всю ніч у важких костюмах хімічного захисту, змушували копати ями, а потім засипати їх, а також інших, які стверджували, що їхні підписи на документах про зарахування були підроблені.
«Постійним тиском вони ламають людину», — сказав він.
Один призовник розповів AFP, що чоловік у його підрозділі проковтнув голку.
«Він був весь у крові, коли його принесли», — сказав він.
Той чоловік вижив і був комісований.
Ті, хто зрештою опиняється на фронті — через тиск чи примус — часто не кажуть про це своїм родичам.
«Вони просто йдуть, а родина дізнається про це лише згодом», — сказав Клига.
У деяких випадках батьки дізнаються про те, що сталося, лише після того, як їхній син загинув на фронті.
ПОЯСНЕННЯ Як Україна виснажує Росію ударами дронів
