У ніч на понеділок українські далекобійні дрони атакували найбільший російський нафтовий термінал на Чорному морі — у порту Новоросійськ. Унаслідок удару спалахнули масштабні пожежі, які було видно навіть із космосу, а експорт нафти повністю зупинився.
Паралельно інші групи українських дронів завдали ударів по ймовірних позиціях ППО в західній частині Краснодарського краю та на окупованому Росією півострові Крим, а також по цілях в інших регіонах РФ.Атака на Новоросійськ стала продовженням серії майже щоденних ударів по російських нафтових терміналах на Балтійському морі, які до початку квітня, за оцінками, вивели з ладу близько 40% експортних потужностей Росії.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Головною ціллю останніх ударів по об’єктах на Чорному морі став нафтовий термінал «Шесхаріс» — ключовий пункт експорту російської нафти Urals і Siberian Light, а також казахстанської нафти.
Чому ООН заплющує очі на геноцид українців та ігнорує найуразливіших жертв
У мирний час потужності порту Новоросійськ обробляли близько 25–35% усього експорту сирої нафти Росії — приблизно 3–3,2 млн тонн на місяць. У воєнний період, за даними галузевих джерел, на цей об’єкт припадає близько 20% російського нафтового експорту.
Нічна атака України, у якій, за повідомленнями, було задіяно понад 50 безпілотників, стала наймасштабнішою і найбільш руйнівною для нафтової інфраструктури Новоросійська за весь час війни. Раніше удари по порту з підтвердженими пошкодженнями фіксувалися 14 і 29 листопада, 7 лютого та 1 березня, свідчать дані Kyiv Post.
Перші повідомлення про можливий масштабний наліт українських дронів з’явилися близько 19:00 за місцевим часом у неділю. Мер Новоросійська Андрій Кравченко повідомив про ймовірну атаку та закликав мешканців зберігати спокій і не знімати на відео українські безпілотники чи роботу російської ППО.
Російські користувачі соцмереж, ігноруючи заклики мера Кравченка, повідомляли, що близько 23:00 над Новоросійськом було видно й чутно безпілотники з гвинтовими двигунами, а також інтенсивний вогонь ППО по них.
Упродовж наступних півтори години в соцмережах з’явилася велика кількість повідомлень, фото та відео, які фіксували інтенсивний бій у повітрі над портом і навколо нього. На деяких зображеннях видно апарати, схожі за силуетом на безпілотник Ан-196 «Лютий» — один із основних у складі Сил безпілотних систем України, із характерною двобалковою конструкцією та штовхальним гвинтом.
Відео й фото з відкритих джерел показують нічне небо над Новоросійськом, освітлене трасерами, вибухами зенітних снарядів і ракет, а також променями прожекторів. На аудіо чути характерні черги скорострільних гармат, які російські сили використовують для захисту важливих об’єктів.
За непідтвердженими повідомленнями, оприлюдненими в російській державній соцмережі MAX, сили ППО РФ випустили близько 35 ракет-перехоплювачів із комплексів «Панцир» (класифікація НАТО: SA-22 Greyhound), Бук-М3 (SA-27 Gollum) та С-300 (SA-20 Gargoyle) по українських повітряних цілях.
Під час атаки та одразу після неї користувачі повідомляли, що чули від чотирьох до десяти потужних вибухів із боку порту, а також публікували фото горизонту, освітленого пожежами з того напрямку.
Міністерство оборони Росії у ранковому зведенні заявило, що в повітряному просторі над Краснодарським краєм і Новоросійськом було збито 50 українських безпілотників. Міська влада повідомила, що дрони влучили у шість багатоквартирних будинків і два приватні, унаслідок чого поранено вісьмох цивільних, серед них двоє дітей.
У Кремлі вже багато років звинувачують Україну в атаках по цивільних об’єктах. Українські посадовці та оператори дронів від початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року відкидають такі звинувачення, а журналісти Kyiv Post не знаходили переконливих доказів на їхню користь.
На світанку в межах порту було видно чотири великі осередки пожежі, а чорний дим піднімався на сотні метрів у небо. До середини ранку незалежне російське агентство Astra повідомило, що унаслідок удару знищено кілька ключових вузлів термінала «Шесхаріс», і його роботу повністю зупинено.
OSINT-група КіберБорошно та інші незалежні військово-аналітичні платформи підтвердили, що порт повністю виведено з ладу, а пошкодження є значними. За більшістю оцінок, удари влучили в два основні танкерні причали та прилеглі до них трубопроводи, які зайнялися, а головні вузли перекриття й управління трубопровідною системою були безпосередньо уражені й знищені.
За даними глобальної системи моніторингу пожеж NASA FIRMS, опівдні понеділка в Новоросійську фіксувалися два значні осередки займання, один із яких охоплював майже всю територію термінала «Шесхаріс».
Хоча основний удар припав на Новоросійськ, тієї ж ночі оператори українських Сил безпілотних систем, за повідомленнями ППО, здійснювали відволікальні або ударні місії проти російських позицій ППО в окупованому Криму — зокрема в районах Керчі, Євпаторії, Феодосії, Джанкоя та військового аеродрому Саки поблизу Сімферополя.
У районі портового міста Севастополь і його головного військового аеродрому Кача повідомляли про підйоми винищувачів і вибухи на землі. За даними окремих російських військових блогерів, кримська ППО витратила десятки ракет-перехоплювачів, відбиваючи атаку українських дронів, і частково залишилася без боєприпасів.
Популярний російський військовий блогер Владімір Романов у дописі від 4 квітня, опублікованому приблизно за 36 годин до ударів по Новоросійську, звинуватив російське військове керівництво у недостатньому забезпеченні підрозділів ППО боєприпасами та попереджав, що Україна може цим скористатися.
«ДАЙТЕ РАКЕТИ ДЛЯ ЧЕРЕПАХ! Ми бачимо цілі, технічно можемо їх уразити, але нічим!!!» — написав Романов у відкритому зверненні до командування ППО в Криму та Міністерства оборони Росії.
На тлі майже дворазового зростання світових цін на нафту після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану і фактичного закриття стратегічної Ормузької протоки потенційні доходи Росії від експорту нафти зросли до $1,4–1,8 млрд на день. Водночас пошкодження, завдані українськими ударами по експортних терміналах на Балтійському та Чорному морях, можуть скоротити ці доходи до 70% — поки пошкоджені об’єкти не відновлять.
Кирило Буданов, керівник Головного управління розвідки України, в інтерв’ю агентству Bloomberg 4 квітня заявив, що «західні союзники» просили Київ призупинити або обмежити кампанію ударів дронами по російських нафтопереробних заводах і експортній інфраструктурі — щоб російська нафта надходила на ринок і аби не допустити подальшого зростання світових цін
У березні 2024 року адміністрація Білого дому на чолі з демократом Джо Байденом висловлювала занепокоєння через українські атаки, які вивели з ладу 10–15% російських виробничих потужностей. Це, за оцінками, могло призвести до зростання цін на пальне в рік виборів.
У зв’язку з цим Вашингтон тиснув на український уряд із вимогою припинити удари, погрожуючи скороченням фінансової допомоги та постачання критично важливого озброєння, зокрема американських далекобійних систем.
Україна здебільшого дотримувалася цього прохання до кінця літа — середини 2025 року, коли розпочала масштабну ескалацію ударів по російській енергетичній інфраструктурі із застосуванням безпілотників власного виробництва. Відтоді, за підрахунками Kyiv Post, ця кампанія охопила понад 500 стратегічних цілей у Росії, зокрема нещодавно — Новоросійськ.
