Україна давно розглядає Іран як одного зі своїх ключових противників через його тривалу військову підтримку Москви, зокрема постачання дронів Shahed-131 і Shahed-136, які широко використовують для ударів по українських містах і інфраструктурі.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово називав Іран ворогом. Відтак Київ вітає будь-які події, що можуть послабити вплив Тегерана в регіоні та його співпрацю з Росією.
У березні Іран попередив, що через позицію України вона може стати «законною ціллю». У Києві ці погрози відкинули.
На початку березня високопосадовець з Офісу президента, який говорив на умовах анонімності, повідомив Kyiv Post, що Україна відкидає заяви Тегерана і вважає Іран уже безпосередньо залученим до війни через його військову підтримку Росії.
Росія панікує: чому ППО Кремля безсила проти нових українських безпілотників
Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давид Алоян підтвердив цю позицію, зазначивши, що співпраця між Москвою та Тегераном продовжує поглиблюватися.
«Росія вже ділиться з Іраном розвідданими та оперативним досвідом. Це включає практики наведення цілей і використання безпілотників. Ми бачимо, що ця співпраця розширюється», — сказав Алоян. «Ми враховуємо це у своїх діях».
Довгострокова роль України на Близькому Сході
Останні геополітичні зміни на Близькому Сході відкрили для Києва нові можливості.
Після падіння режиму Башара Асада в Сирії наприкінці 2024 року та ліквідації верховного лідера Ірану Алі Хаменеї на початковому етапі конфлікту вплив Росії в регіоні послабився.
Україна намагається скористатися цим вакуумом.
За словами Алояна, Київ розглядає ситуацію не стільки як можливість для короткострокової вигоди, скільки як шанс вибудувати довгострокові партнерства, зокрема з країнами Перської затоки.
Йдеться, зокрема, про потенційні домовленості щодо постачання енергоносіїв, таких як дизельне пальне, яке Україна вважає критично важливим у майбутніх кризах.
«Якщо ми знову зіткнемося з подібними викликами, ми впевнені, що ці країни підтримають нас. Саме з такою довгостроковою перспективою і будуються ці партнерства», — сказав Алоян.
Україна також працює над відновленням відносин із новим керівництвом Сирії після падіння режиму Асада. На початку квітня Володимир Зеленський відвідав Дамаск.
Експорт бойового досвіду
Війна продемонструвала ключовий висновок, до якого дійшла Україна на полі бою: дорогі системи протиповітряної оборони, такі як Patriot, часто виявляються неефективними проти масованих атак дешевих дронів.
Україна накопичила значний досвід протидії таким загрозам і тепер починає його експортувати.
Близько 200 українських фахівців нині працюють на Близькому Сході, допомагаючи партнерам у сфері протиповітряної оборони та перехоплення безпілотників.
«Наші партнери в країнах Перської затоки дуже задоволені результатами», — сказав Алоян.
Хоча офіційного підтвердження, що українські системи вже застосовують проти іранських дронів у регіоні, немає, Київ відкрив можливість для експорту безпілотників і пов’язаних технологій у межах нових правових механізмів у сфері оборонного експорту.
Україна також пропонує свій досвід у забезпеченні функціонування морських торговельних маршрутів, зокрема навігації через Ормузьку протоку, яку після короткого відкриття знову закрили. Такий підхід ґрунтується на досвіді Чорноморського зернового коридору, який дозволяв здійснювати експорт попри загрози з боку російського флоту.
Баланс між Ізраїлем і країнами Перської затоки
Зростання активності України на Близькому Сході супроводжується дипломатичними викликами.
Хоча відносини між країнами Перської затоки та Іраном погіршилися, їхні зв’язки з Ізраїлем залишаються складними. Зокрема, Доха зазнавала критики з боку Ізраїлю через ймовірні зв’язки з ХАМАС.
Для Києва це означає, що доводиться балансувати між цими відносинами.
Україна прагне зберегти відносини з Ізраїлем, який із 2022 року надавав обмежену, але помітну підтримку, попри нещодавній інцидент із розвантаженням у порту Хайфи українського зерна, вивезеного Росією. Водночас Київ поглиблює співпрацю з партнерами в Перській затоці.
Kyiv Post не вдалося підтвердити, чи вдалося провести розмову між прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та президентом Володимиром Зеленським, а також чи мала вона конкретні результати, зокрема відновлення обговорень щодо постачання систем протиповітряної оборони.
Єрусалима не було в маршруті близькосхідної поїздки Зеленського, що також викликало подив.
Деякі ізраїльські аналітики, зокрема колишній посол у Росії Аркадій Мільман, вважають, що Ізраїль раніше не скористався можливістю поглибити співпрацю з Україною та перейняти її бойовий досвід.
Водночас джерело в Офісі президента повідомило Kyiv Post на початку березня, що Україна залишається відкритою до взаємовигідних домовленостей з Ізраїлем.
Суперництво з Росією
Загалом активність України у війні з Іраном відображає ширшу стратегічну мету — конкурувати з Росією в регіоні, де обидві країни активно нарощують вплив.
Цей конфлікт має змішані наслідки для Москви. З одного боку, вона виграє від зростання світових цін на нафту, з іншого — її ключовий партнер Іран ослаблений, а позиції Росії в регіоні послаблюються.
Водночас Україна застерігає, що Росія, ймовірно, й надалі передаватиме Ірану бойовий досвід.
«Я не маю сумнівів, що Росія передаватиме свій досвід Ірану, зокрема у підвищенні стійкості безпілотників до засобів протидії», — сказав Алоян.
Він додав, що Україна разом із партнерами зосереджується на створенні багаторівневої системи протиповітряної оборони, яка поєднує засоби виявлення, радіоелектронну боротьбу та дрони-перехоплювачі.
«Така система охоплює широкий спектр рішень, де дрони-перехоплювачі є лише одним з елементів», — зазначив він.
Погляди авторки статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.
США заявили про провал атак Ірану в Перській затоці
США ввели санкції проти найбільшої криптобіржі Ірану
США та Іран обмінялися ударами попри чинне перемир’я
