Місцеві повстанці на півночі Малі вперше збили російський ударний безпілотник «Шахед-136» («Гарпія-А1»). Це перший підтверджений випадок використання дронів цього типу в регіоні Сахель.
Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк повідомив Kyiv Post, що інцидент стався в понеділок, 18 травня.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
За словами Власюка, збитий дрон був новою модифікацією із серії «КК», оснащеною системою повітряного підриву бойової частини.
Він попередив, що Росія дедалі частіше експортує свої військові технології та методи ведення війни в інші регіони, зокрема в Африку.
«І вона робить це значною мірою завдяки компонентам подвійного призначення, які продовжують надходити на російське виробництво без достатніх обмежень», — сказав Власюк.
Суд у Швеції заарештував судно Caffa за вивезення зерна з ТОТ України
Слідчі виявили, що безпілотник містив комерційно доступну цивільну електроніку, зокрема мікросхеми, транзистори, діоди та реле, які можна вільно придбати на відкритому ринку.
Серед ідентифікованих компонентів були деталі виробництва STMicroelectronics та кількох китайських виробників, включаючи Mornsun, Wayon Electronics, GigaDevice, Shenzhen Codaca Electronic та NCR Industrial.
Власюк розповів, що таку саму типову електронну конфігурацію неодноразово знаходили в дронах, які Росія використовує проти України.
«Ситуація в Малі демонструє, наскільки швидко цивільні технології перетворюються на інструмент експорту війни», — сказав він.
«Доки постачання таких компонентів до Російської Федерації не буде жорстко контролюватися, російське виробництво БПЛА продовжуватиме масштабуватися — разом із географією їхнього використання», — додав він.
Малі переживає найсерйознішу військову кризу за останні роки: ісламістські бойовики та туарезькі сепаратисти активізують атаки проти правлячої хунти. Це знову порушує питання про вплив Росії в Африці та стабільність у ширшому регіоні Сахель.
Аналітики зазначають, що російський «Африканський корпус» — який замінив сили «Вагнера» після розпаду цього угруповання найманців — намагається виконати свої обіцянки щодо безпеки, тоді як російські ресурси залишаються значною мірою скутими війною в Україні.
Європейські коментатори та аналітики з питань безпеки дедалі частіше розглядають погіршення ситуації як доказ обмеженості військового впливу Росії за кордоном.
Дехто порівнює невдачі в Малі з попередніми провалами Москви в Сирії, стверджуючи, що імідж Росії як надійного партнера у сфері безпеки постраждав через труднощі на полі бою в Україні та її неспроможність стабілізувати союзні режими за кордоном.
Критики також попереджають, що хунта Малі, можливо, припустилася стратегічної помилки, виславши французькі війська та поклавшись на підтримку Москви.


