АНАЛІЗ: США вимагають від України $350 млрд, але її ядерний арсенал коштував трильйони

Адміністрація Трампа вимагає від України повернути 350 мільярдів доларів – сума допомоги, наданої попередньою адміністрацією – попри те, що фактична сума, як стверджує Україна, що була ближчою до 100 мільярдів, причому половина її була витрачена на американську зброю, а це означає, що значна частина грошей залишилася в американських компаніях-виробників зброї.

Але є ще більше питання: чи потрібна була б Україні ця допомога, якби США не позбавили її ядерного арсеналу в 1994 році? Тоді Вашингтон підштовхнув Київ до відмови від ядерної зброї вартістю в сотні мільярдів доларів, тим самим заощадивши ще мільярди на своїх оборонних програмах, які були би необхідні для моніторингу та протидії ядерній Україні.

Використовуючи дані SIPRI (1994), можна підрахувати повний масштаб ядерних сил України на той час і оцінити, скільки США заощадили на відмові України від власного засобу стримування.

Більше по темі

Питання окупованих територій є ключовим у війні РФ проти України, - Віткофф

За його словами, частина цих територій уже вважається складовою Росії.

Пускові установки МБР

За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у 1994 році Україна мала 176 пускових установок міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), у тому числі 130 ракет SS-19 «Стилет» і 46 ракет SS-24 «Скальпель».

Визначити точну вартість виробництва SS-19 складно через відсутність у відкритому доступі фінансових даних радянських часів. Однак сучасні МБР дають приблизний орієнтир. Наприклад, одна російська ракета РС-28 «Сармат» коштує приблизно 35 мільйонів доларів, а китайська DongFeng-31 (1985 р.), за повідомленнями, коштувала близько 12 мільйонів доларів. Беручи до уваги інфляцію і технологічний розвиток, тогочасна оціночна вартість виробництва SS-19 в 12 мільйонів доларів виглядає обґрунтованою.

Виробництво SS-24 «Скальпель» – досконалішої ракети з більшою вантажопідйомністю і вдосконаленою системою наведення, було значно дорожчим.

З урахуванням інфляції та технологічних факторів, вартість виробництва SS-19 становить, за консервативними оцінками, близько 25 мільйонів доларів за одиницю, а вартість SS-24, швидше за все, становить приблизно 50 мільйонів доларів.

Враховуючи арсенал України на той час, це дає загальну оціночну вартість цих МБР:(130 × $25 млн) + (46 × $50 млн) = $5,5 млрд. (2025)

Боєголовки МБР

У 1994 році Україна володіла третім за величиною ядерним арсеналом у світі, який налічував 1900 стратегічних ядерних боєголовок.

Визначити точну вартість виробництва однієї стратегічної ядерної боєголовки складно через засекреченість оборонних бюджетів і технологічні складнощі, пов’язані з цим процесом. Залежно від потужності й складності конструкції, вартість однієї такої боєголовки може становити від 20-50 до 100 мільйонів доларів.

Для порівняння боєголовки W87-1, які є частиною програми модернізації США, за оцінками Національної адміністрації ядерної безпеки (NNSA) у 2018 році коштували від 8,6 до 14,8 мільярдів доларів за невідому кількість одиниць. Вартість за одиницю варіюється в залежності від загального обсягу виробництва.

За програмою, оціночна вартість бомби B61-12 – сучасної американської гравітаційної атомної бомби – становить в середньому 22,5 мільйона доларів (всього 9 мільярдів доларів за 400 одиниць).

Враховуючи ці оцінки, консервативна оцінка вартості стратегічної ядерної боєголовки в 1994 році становила близько 30-40 мільйонів доларів за одиницю. Виходячи з цієї цифри, загальна оціночна вартість 1 900 українських боєголовок становила би

1900 × 40 млн доларів = 76 млрд доларів станом на 1994 рік і159,6 млрд доларів станом на 2025 рік.

Тактичні ядерні боєголовки

На додачу до свого величезного арсеналу стратегічних ядерних озброєнь, після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала й значні запаси тактичних ядерних боєголовок. Оцінки загальної кількості цих боєголовок широко варіюються в залежності від джерела, коливаючись від 600 до 2 400 одиниць.

Визначити точну вартість тактичної ядерної боєголовки складно, оскільки ціна коливається залежно від потужності, конструкції та факторів розгортання. Проте, виходячи з оціночної вартості аналогічних систем озброєнь часів Холодної війни, у 1994 році одна тактична ядерна боєголовка, ймовірно, коштувала приблизно 1-2 мільйони доларів.

Припускаючи, що середня вартість боєголовки становить 2 мільйони доларів за одиницю, ми отримуємо наступні оцінки:

600 боєголовок × 2 млн доларів = 1,2 млрд доларів2 400 боєголовок × 2 млн доларів = 4,8 млрд доларів

З поправкою на інфляцію та технологічну оцінку, загальна вартість тактичного ядерного арсеналу України в 1994 році становила приблизно 3 мільярди доларів, що дорівнює приблизно 6,3 мільярда доларів у сьогоднішньому еквіваленті.

Крилаті ракети Х-55

Х-55 – це крилата ракета повітряного базування, яка була розроблена в Радянському Союзі, а потім була успадкована Україною. Кожна така ракета, призначена для стратегічних ударів, несла ядерну боєголовку і мала оперативний радіус дії близько 2 500 кілометрів.

Визначити точну вартість Х-55 у 1994 році складно через обмеженість фінансових даних радянських часів. Однак, за даними журналу «Forbes», наразі одна російська ракета Х-55 оцінюється приблизно в 2 мільйони доларів. З поправкою на інфляцію і технологічний прогрес, це означає, що собівартість виробництва однієї ракети Х-55 в 1994 році становила приблизно 1 мільйон доларів.

До 1994 року Україна мала 600 ракет Х-55, розміщених на стратегічних бомбардувальниках Ту-95 і Ту-160. 575 ракет було відправлено до Росії, а близько 30 ракет, за даними SIPRI (1994), було передано до Ірану та Китаю. Виходячи з цієї оцінки, загальна вартість українських запасів Х-55 становила

600 × 1 млн доларів = 600 млн доларів. (1994)1,2 мільярда доларів (2025)Стратегічні бомбардувальники (Ту-95, Ту-160)За даними SIPRI (1994), Україна володіла 42 стратегічними бомбардувальниками, в тому числі19 бомбардувальників Ту-16021 бомбардувальник Ту-95

Ту-160 «Blackjack»

Ту-160 – найсучасніший на той час важкий надзвуковий стратегічний бомбардувальник – був носієм ядерної зброї повітряного базування. Орієнтовна вартість одного такого літака варіюється, в залежності від джерела, від  $270 млн до $575 млн. Беручи за середню оцінку 400 мільйонів доларів, загальна вартість 19 українських бомбардувальників Ту-160 становила19 × $400 млн = $7,6 млрд

Ту-95 «Bear»

Ту-95, хоча і був застарілим за конструкцією і був знятий з виробництва до 1994 року, залишався ключовим компонентом стратегічної авіації. Його початкова вартість становила приблизно 26 мільйонів доларів за одиницю.

21 × $26 млн = $546 млн

З урахуванням інфляції, оціночна вартість парку Ту-95 натепер становить близько 1,1 мільярда доларів.

Всього (з урахуванням інфляції): $8,7 млрдПарк Ту-160: $7,6 млрд.Парк Ту-95: $1,1 млрд.Інфраструктура

Окрім ядерних боєголовок, ракет і стратегічних бомбардувальників, Україна також успадкувала потужну ракетну інфраструктуру, необхідну для підтримки і розгортання свого ядерного арсеналу. Вона включала в себе:● 190 т збагаченого урану

• 45 кг збройового плутонію● пускові установки і шахти МБР● стратегічні авіабази для ядерних бомбардувальниківтощо.

Масштаб і складність цієї інфраструктури зробили її одним із найцінніших військових активів пострадянської епохи. Враховуючи вартість ядерних матеріалів, пускових установок і стратегічних аеродромів, її загальна оціночна вартість у 1994 році становила приблизно 50 мільярдів доларів, що на сьогодні становить близько 110 мільярдів доларів.

Скільки США заощадили завдяки денуклеаризації України

Якби Україна зберегла свою ядерну зброю, США стикнулися би з тягарем значного розширення своїх систем протиракетної оборони в Європі. Це, ймовірно, включало би розгортання наземних установок Aegis Ashore і посилення військової присутності НАТО.

Нині одна система Aegis Ashore коштує приблизно 220 мільярдів ієн, а до 2025 року, за оцінками, скоригованими на інфляцію, ціна зросла до 1,96 мільярда доларів США. Розгортання від трьох до п’яти таких систем у Польщі, Румунії та країнах Балтії потребувало би початкових інвестицій у розмірі 5,88-9,8 мільярдів доларів, а також додаткових 200-300 мільйонів доларів на обслуговування на рік.

Окрім оборонних витрат, потенційна війна між ядерною Україною і Росією могла би втягнути США у широкомасштабну військову інтервенцію, яку можна порівняти з операцією «Непохитна свобода» в Афганістані. У 2001 році ця операція коштувала 100 мільярдів доларів на рік – з урахуванням інфляції до 2025 року ця цифра збільшилася би до 210 мільярдів доларів. За чотири роки конфлікту витрати США могли би зрости до 840 мільярдів доларів.Для порівняння, витрати на ядерне роззброєння України становили лише невелику частину цієї суми, тож постає важливе питання: якщо США зараз вимагають від України повернення її «боргу», чи не варто їм спочатку порахувати свій?