На мою думку, найважливішими виборами у світі цього року стануть проміжні вибори у США в листопаді та вибори в Угорщині 12 квітня.
Перші, ймовірно, визначать подальший розвиток демократії у США, а другі — не лише в Угорщині, а й, можливо, ширше — вплинуть на перебіг війни в Україні та стан демократії в Європі загалом.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Орбан є союзником президента США Дональда Трампа і просуває вдома соціально консервативний порядок денний, водночас намагаючись протидіяти, на його думку, надмірній ліберальності політики ЄС. Він є затятим євроскептиком і різко критикує ідею перетворення Європейського Союзу на наддержаву, яка, на його думку, підриває роль національних держав у Європі.
Ця риторика безумовно знаходить відгук серед прихильників руху MAGA, і Трамп відкрито підтримав Орбана на цих виборах, давши зрозуміти, що прем’єр-міністр Угорщини є його фаворитом. Він навіть направив державного секретаря Марко Рубіо безпосередньо з Мюнхенської конференції з безпеки для особистої зустрічі з Орбаном і публічної демонстрації підтримки — принаймні так вважають Трамп і Орбан.
США заявили про провал атак Ірану в Перській затоці
Орбан також є ключовим союзником президента Росії Владіміра Путіна в Європі та послідовно виступає проти підтримки України з боку ЄС. Цього тижня це проявилося в його відмові погодити новий, 20-й, пакет санкцій Євросоюзу проти Росії, а також запланований фонд допомоги Україні обсягом €90 млрд ($106 млрд).
Для Дональда Трампа й Путіна Орбан виконує роль «троянського коня» в Європі, допомагаючи послаблювати, розколювати та блокувати ключові політичні ініціативи, зокрема ті, що стосуються підтримки України з боку ЄС.
Поразка Орбана у квітні спростила б ухвалення рішень у ЄС щодо України. Вона ізолювала б словацького прем’єра Роберта Фіцо та ускладнила б для нього можливість блокувати ініціативи на підтримку України. На мою думку, це також стало б сигналом для Республіканської партії США, руху MAGA та ультраправих сил у Європі: виборці не обов’язково готові підтримувати партії, які просувають соціально консервативний і неліберальний порядок денний та дедалі більше спираються на авторитарні практики з ознаками клептократії.
Це також збіглося б із нещодавніми перемогами проєвропейських сил на виборах у Румунії та Молдові. Водночас попереду — важливі вибори у Франції у 2027 році, де, ймовірно, зійдуться ультраправі євроскептики та сили ліберального проєвропейського табору.
В Угорщині нинішні вибори стають найсерйознішим викликом для чинного прем’єр-міністра Віктора Орбана за понад 20 років його перебування при владі — або принаймні відтоді, як він востаннє зазнав поразки на виборах у 2007 році. Опозиційний рух Tisza на чолі з колишнім соратником Орбана Петером Мадяром стабільно випереджає його в опитуваннях громадської думки на 8–10 відсоткових пунктів.
На виборах 2022 року Орбан забезпечив собі конституційну більшість у дві третини та суттєво змінив виборчу систему, наблизивши її до британської мажоритарної моделі з одномандатними округами. Межі округів змінили так, щоб забезпечити його партії Fidesz перевагу.
Політичні аналітики вважають, що за таких умов Tisza та Мадяр потребують переваги в опитуваннях на рівні 5–6 відсотків, щоб здобути парламентську більшість. Водночас нещодавнє опитування компанії Median показало вже 20-відсоткову перевагу руху Tisza та Мадяра.
Опитування Median — лише одне з досліджень, однак воно зафіксувало падіння підтримки Орбана та Fidesz на вісім відсоткових пунктів. Водночас показово, що його оприлюднили після візиту Марко Рубіо до Будапешта і після того, як Орбан дав зрозуміти, що будуватиме свою кампанію на конфронтації з Європейським Союзом та Україною.
Результати опитування можуть свідчити про те, що Орбан неправильно оцінює настрої виборців, або ж про те, що в особі Мадяра він отримав значно складнішого суперника. Зокрема, Мадяр займає більш зважену позицію щодо України, підтримуючи її, але виступаючи проти прискореного вступу до ЄС.
Попри це, головною перевагою Мадяра для Європи є те, що він не буде таким тісним союзником Путіна, як Орбан, і виявлятиме більшу готовність до співпраці та компромісів із європейським політичним мейнстримом. Його партія є членом Європейської народної партії, на відміну від Fidesz, яку звідти виключили.
Напруженість у відносинах між Орбаном, Європейським Союзом та Україною за останній тиждень загострилася через російські атаки на нафтопровід «Дружба», який постачає російську нафту до Угорщини та Словаччини. Іронія полягає в тому, що, критикуючи Європу за закупівлю російських енергоносіїв, Дональд Трамп водночас має серед найбільших їхніх споживачів своїх союзників — Угорщину та Словаччину.
Наприкінці січня російський удар по насосній станції призвів до припинення постачання. Орбан і Фіцо стверджують, що Україна повільно відновлює пошкоджену інфраструктуру та не поспішає відновлювати перекачування нафти.
У результаті, як уже зазначалося, обидва політики блокують будь-яку підтримку України з боку ЄС, зокрема й критично важливий фінансовий пакет обсягом €90 млрд. Ці кошти мали б частково покрити прогнозований дефіцит фінансування України у 2026–2027 роках у розмірі близько €140 млрд ($165 млрд).
Складається враження, що гучний конфлікт навколо нафтопроводу «Дружба» вигідний одразу багатьом сторонам.
Росія завдала удару по трубопроводу, яким постачає нафту своїм європейським союзникам — Угорщині та Словаччині. Виникає запитання: навіщо їй це робити, якщо не з метою спровокувати кризу у відносинах між Угорщиною та ЄС?
Орбан, на мою думку, намагається подати Угорщину як жертву цієї ситуації, а Україну — як загрозу для угорської економіки та цін на пальне для споживачів. Водночас він перекладає відповідальність на ЄС за затримку фінансування з європейських структурних і безпекових фондів. Ці виплати було призупинено через проблеми з верховенством права, однак їхню відсутність частково компенсувала можливість Угорщини й надалі дешево залучати кошти на ринку єврооблігацій — це знову стало очевидно напередодні, коли країна розмістила облігації 2035 року на $1,2 млрд.
Наразі ринки пропонують Угорщині відносно дешеве фінансування, оскільки закладають у свої прогнози перемогу Мадяра і подальше розблокування понад €20 млрд коштів ЄС, які досі залишаються замороженими. Парадоксально, але очікування іноземних інвесторів щодо перемоги Мадяра можуть фактично допомогти профінансувати перемогу Орбана — показовий приклад провалу принципів ESG.
Втім, опитування Median може свідчити про те, що ця стратегія Орбана насправді не працює. Ба більше, Мадяр досить ефективно їй протидіє, наголошуючи, що хоча Угорщина отримує значні знижки на імпорт російських енергоносіїв, угорські споживачі не відчувають від цього жодної користі. На заправках вони платять більше, ніж більшість жителів інших країн Центральної Європи.
У результаті Орбан опинився під шквалом критики через припущення, що хтось у системі влади Fidesz фактично привласнює мільярдні вигоди від знижок на російські нафту й газ. Принаймні це породжує серйозні запитання про те, куди насправді спрямовуються ці кошти.
Ситуацію для режиму Орбана ускладнює й те, що останніми тижнями стало очевидно: альтернативи «Дружбі» існують. Протягом багатьох років Будапешт стверджував, що південний маршрут через Хорватію не має достатньої пропускної спроможності. Однак Загреб чітко дав зрозуміти, що здатен і готовий постачати Угорщині необхідні обсяги нафти — щоправда, не російської.
Попри це, складається враження, що влада Орбана віддає перевагу закупівлі саме російської нафти зі знижкою, навіть якщо більшість угорців не бачать із цього жодної вигоди. І знову постає запитання: хто насправді отримує користь від цих знижок?
Ймовірно, Україна не поспішає з відновленням постачання через «Дружбу», розуміючи, що проблемні відносини Орбана з Європейським Союзом і його тісні зв’язки з Путіним істотно послаблюють його позиції. Зокрема йдеться про заморожене фінансування ЄС обсягом понад €20 млрд.
Затримка з погодженням пакета допомоги на €90 млрд теоретично могла б створити для Києва труднощі. Втім завдяки попередньому фінансуванню та наявним резервам ця проблема навряд чи стане відчутною принаймні до 12 квітня.
Поразка Орбана стала б для України серйозною політичною перемогою. Тому пауза, під час якої йому доводиться виправдовуватися через ситуацію навколо «Дружби», для Києва радше вигідна, ніж небажана.
Показово, що російський удар по трубопроводу, ймовірно, зіграв на користь Україні, послабивши позиції Орбана та ускладнивши його передвиборчу кампанію. Водночас цього тижня Україна завдала удару по нафтовій інфраструктурі в Татарстані, пов’язаній із постачанням через «Дружбу».
Попри все сказане, Орбан усе ще може вдатися до нечесних прийомів на цих виборах — скористатися своєю конституційною більшістю в парламенті, щоб змінити виборчі правила, або перейти на посаду президента й у такий спосіб зберегти владу.
Нещодавнє розміщення єврооблігацій також свідчить про те, що Орбан має можливість профінансувати масштабні передвиборчі витрати, розбалансувавши бюджет і переклавши наслідки на інших уже після виборів.
Не виключено й те, що він узагалі може не визнати результати голосування. У такому разі країна опиниться в безпрецедентній ситуації спірних виборів, коли ЄС може стати на бік Мадяра та опозиції, а Трамп і Путін — підтримати Орбана й авторитарну модель влади.
У такому разі Угорщина може стати новим осередком напруженості у трансатлантичних відносинах. Водночас Трамп може сприйняти спроби Орбана використати всі можливі засоби для перемоги як своєрідну репетицію того, що він сам може спробувати під час проміжних виборів у США.
Передрук з блогу автора tashecon. Оригінал матеріалу читайте тут.
Погляди автора статті не обов’язково відповідають поглядам Kyiv Post.
