Істерична реакція Кремля після завершення саміту НАТО в Анкарі викриває гірку правду, яку він відчайдушно намагається приховати: довгострокова стратегія Росії, спрямована на розкол західного альянсу та повне виснаження України, не працює.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова назвала останні рішення НАТО «безвідповідальними» та «катастрофічними». Для режиму, який регулярно завдає смертоносних ракетних ударів по українській цивільній інфраструктурі, Києву та інших містах, повчати світ про «відповідальність» — це вершина маніпуляції. Справжня причина паніки Москви — не «мілітаризація», а усвідомлення того, що Захід нарешті взявся за виконання чіткого, багаторічного плану підтримки України.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Розірвати коло безкарності
Кремль роками розраховував на те, що увага Заходу – це ненадовго, що внутрішньополітичні суперечки зірвуть довгострокове фінансування, що Україна зрештою залишиться без боєприпасів. Декларація саміту в Анкарі повністю перекреслила ці розрахунки.
У ЄС запропонували позбавити МОК фінансування після рішення щодо Росії
У декларації НАТО зазначено: цього року союзники виділяють Україні 70 млрд євро на зброю, техніку та підготовку і принаймні стільки ж у 2027 році.
Також оголошено про нові закупівлі на суму понад 50 млрд доларів і розширення колективних виробничих потужностей. Альянс зосереджує значну увагу на можливостях глибоких точних ударів та інтегрованій протиповітряній обороні.
Це вже не лише ініціатива під керівництвом Вашингтона. Зараз європейські союзники та Канада фінансують більшу частину двосторонньої та багатосторонньої допомоги у сфері безпеки, просуваючи альянс у напрямку того, що генеральний секретар Марк Рютте називає «НАТО 3.0».
Це важливо, оскільки війна в Україні вже не зводиться лише до чергової партії допомоги. Йдеться про те, чи зможе демократичний світ перевершити диктатуру, яка перетворила свою економіку на воєнну машину, за обсягами виробництва, інновацій та витривалості.
«Патріот» — фактор, що змінює гру
Мабуть, найзначніший удар по російській оперативній кампанії завдав безпосередньо президент США Дональд Трамп. Під час двосторонньої зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, що відбулася на полях саміту, Трамп оголосив, що Вашингтон дасть Києву ліцензію на виробництво батарей і ракет-перехоплювачів «Патріот».
Цей крок змінює структурну геометрію війни. Цього літа Росія користується критичною нестачею ракет для систем ППО України, цілеспрямовано атакуючи ракетами та дронами цивільне населення, житлові райони та об’єкти критичної інфраструктури. Низький рівень перехоплення балістичних ракет в Україні став наслідком нестачі західних ракет-перехоплювачів.
Саме тому на перший план виходить власне виробництво. Якщо Україна зможе перейти від очікування дефіцитних ракет до їхнього виробництва за ліцензією, НАТО усуне затримки в ланцюгах постачання та створить фортецю довгострокового стримування. Україна вже не стоїть із простягнутою рукою, а інтегрується в трансатлантичний оборонно-промисловий комплекс.
Кремль подає дискусії як конфронтацію
Москва доклала чималих зусиль, щоб представити внутрішні дебати в НАТО як доказ занепаду альянсу. Захарова вказувала на публічні суперечки щодо Гренландії та цільових показників оборонних витрат як докази того, що Вашингтон залишається структурно розчарованим Європою.
Але це ще один приклад того, як автократії неправильно розуміють демократії. Заперечення Рютте влучно висвітлило суть справи: відкрита дискусія — це ознака не слабкості, а демократичної сили. Коли такий диктатор, як Путін, вимагає консенсусу, його домагаються страхом і чистками. Коли НАТО досягає консенсусу, це призводить до твердих, непорушних зобов’язань, підкріплених колективною економічною потужністю 32 суверенних держав.
А поки Кремль гнівно висловлювався проти «конфронтації», українські дрони уражали великі нафтопереробні заводи в Саратові, Татарстані й навіть Сибіру, збільшуючи дефіцит пального по всій Росії.
Анкара довела, що Захід фінансує перемогу
Путін розпочав повномасштабне вторгнення під приводом зупинки розширення НАТО, бо бачив послаблення рішучості Заходу, але отримав прямо протилежний результат. Європейські оборонні бюджети зростають до безпрецедентних рівнів, оборонне виробництво прискорюється, а Україна рухається до військово-промислової самодостатності.
Саміт в Анкарі довів, що Захід вже не просто кризовий менеджер, а фінансист перемоги України. Якщо Москва справді вірить, що рішення НАТО призведуть до катастрофи, у неї є надзвичайно проста альтернатива: завернути назад свої танки і дрони та покинути Україну.
Погляди авторки статті не обов’язково збігаються з позицією «Kyiv Post».
