Одне можна сказати напевно — цей саміт НАТО стане справжнім освідченням у любові до Трампа з боку європейських країн-членів альянсу, на чолі з генеральним секретарем і відомим «повіреним Трампа» Марком Рютте.
Свої презентації Рютте, ймовірно, підготує у PowerPoint, щоб підкреслити роль Трампа у збільшенні європейських витрат на оборону. Він також наголошуватиме на купівельній спроможності Європи в оборонній сфері та на тому, що значна частина збільшених оборонних витрат у Європі піде на закупівлю американського озброєння (а отже, і на збереження сотень тисяч робочих місць у США).
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Усе це залежить від того, чи затьмарить весь саміт скандал із червоною карткою Балогуна на чемпіонаті світу ФІФА.
На мою думку, реальність дещо інша.
Приватно жоден європейський лідер більше не вірить, що США дотримуватимуться статті 5 НАТО і прийдуть на допомогу в разі нападу — найімовірніше, нападу Росії. Трамп усе це змінив, і тепер вирішальне значення мають інтереси США, або власні інтереси Трампа, а не історичні договірні зобов’язання. Якщо Росія нападе на Європу, Трамп, ймовірно, вирішуватиме, як реагувати, виходячи з того, що він із цього матиме або втратить, хай там що написано в статуті НАТО.
На саміті члени НАТО пообіцяють надати Україні військову допомогу на суму €70 млрд
Прикметно, що зараз багато європейців задаються питанням: чи збігаються цінності Європи з інтересами «MAGA» - Америки? Багатьох розчаровує те, що Трамп йде на поступки Путіну, втягує США та світ у небажану війну в Ірані та просуває соціально неліберальну, ультраправу політику.
Розуміючи, що зараз існує екзистенційна загроза для Європи з боку Росії, а США, ймовірно, залишаться осторонь, ключові слова, які потайки звучать серед європейських політиків, стосуються створення автономного оборонного потенціалу — і якомога швидше. Європа має економіку обсягом 25 трильйонів доларів і з часом, безсумнівно, зможе створити військовий та військово-промисловий комплекс, щоб забезпечити цю оборонну автономію. Але з огляду на нехтування цим питанням у минулому, це займе час — ймовірно, 5–10 років. Тож Європі треба виграти час, а це залежить від двох речей:
По-перше, Україна має якомога довше протриматися у війні проти Росії. І це пояснює, чому Європа зараз активізувала фінансування України та розширення оборонної співпраці з нею.
По-друге, США мають якомога довше продовжувати продавати Європі зброю і техніку. Теоретично, з огляду на те, що Європа витрачає на оборону аж 1 трильйон доларів, це має бути величезний довгостроковий ринок для американської продукції. Але це за умови, що Європа дійсно досі вважає США надійним союзником. Наразі це не так, звідси й прагнення до оборонної автономії — і якомога швидше.
Отже, з огляду на вищесказане, стратегія Рютте полягає в тому, щоб говорити Трампу й про нього все, що потрібно, аби утримати його на своєму боці достатньо довго, щоб продажі зброї та техніки продовжувалися — і принаймні щоб він не став на бік Росії проти України. Не можу повірити, що Рютте справді вірить у ті приємні слова, які він говорить про Трампа. Напевно ж ні?
Президент Зеленський отримає на саміті НАТО достатньо часу, щоб переконати Трампа в тому, що Україна перемагає у війні з Росією. Трамп любить переможців, і треба лише натякнути Трампу, що його великою перемогою у справі миру на глобальному рівні може стати надання Україні остаточної переваги, яка або забезпечить військову перемогу над Росією, або змусить Путіна сісти за стіл переговорів.
Перемога України над Росією наблизилася б до перемоги Рейгана та Тетчер над Радянським Союзом і, безсумнівно, закріпила би місце Трампа в історії.
Іншою темою цього саміту стане, ймовірно, «фестиваль дружби» між Трампом та Ердоганом. Вони добре ладнають між собою, оскільки обидва підходять до всіх справ як бізнесмени. Трамп бачить в Ердогані людину, яка досягає результатів. У цьому контексті те, що Ердоган забезпечив Трампу в Сирії, — це мир, який дозволив вивести американські війська, а взамін, ймовірно, буде укладено угоду, що вирішить плутанину з F-35 та С-400.
Саміт НАТО, ймовірно, стане величезною перемогою як для Ердогана, так і для Туреччини. На ньому буде продемонстрована значна потужність турецьких збройних сил і військово-промислового комплексу (схоже, дружити з Туреччиною хочуть усі, а особливо Європа).
Для Європи Туреччина пропонує рішення в контексті її прагнення швидко перейти до автономного оборонного потенціалу. Туреччина має конкретні можливості у сфері безпілотників, але також може забезпечити масштабне виробництво танків, літаків і кораблів для Європи. Окрім того, вона має найбільшу армію серед європейських членів НАТО, поступаючись у Європі лише Україні та Росії.
Отже, Туреччина наразі видається ключовою для будь-якої надійної оборони Європи без США, і до неї, ймовірно, приєднаються Україна, Фінляндія та Польща.
Передрук з блогу автора @tashecon. Дивіться оригінал тут.
Путін і Трамп 90 хвилин розмовляли телефоном
