Фракція ізоляціоністів нещодавно заполонила Інтернет статтями та постами, автори яких вимагають від США припинити постачання зброї в Україну, щоб врятувати Тайвань від китайського вторгнення. На думку цих авторів, постачання в Україну артилерійських, протитанкових та інших систем сучасного озброєння має бути призупинене, оскільки США мають обмежені запаси зброї. Тому, оскільки Китай є найважливішим геополітичним суперником Америки, зупинити захоплення ним Тайваню має бути нашим пріоритетом. Якщо Україна буде завойована Росією внаслідок припинення американських поставок, це, звичайно, погано, але не критично.
Це є чистою нісенітницею з трьох причин.
По-перше, немає жодного шансу, що армія Тайваню зможе протистояти армії Китайської Народної Республіки, якщо останній дозволять перетнути Формозську протоку. Україна ж має можливість ефективно воювати проти Росії у сухопутній війні, тому що вона має дуже сильні військові традиції, велику територію, що забезпечує їй стратегічну глибину, а чисельність її населення поступається чисельності населення РФ лише втричі. Навпаки, Тайвань не має таких традицій, не має стратегічної глибини, аби витримати початковий удар, і чисельність його населення менша за населення Китаю більш ніж в шістдесят разів. Якщо Народно-визвольна армія КНР коли-небудь перепливе протоку, все одразу закінчиться. Зупинити таке вторгнення можуть тільки повітряні та морські сили.
Китай посилює підтримку військової машини Росії, - Reuters
По-друге, і що більш важливо, Китаю навіть не потрібно вдиратися на землю Тайваню, щоб завоювати його. Тайвань – це острів. Щоб змусити його здатися, Китаю потрібно лише заблокувати його. За таких обставин усі протитанкові озброєння світу не принесуть Тайваню ані найменшої користі. У своїх мемуарах про Другу світову війну Вінстон Черчілль чітко зазначає, що він завжди вважав головною загрозою для Британії не пряме вторгнення нацистів, а те, що її можуть заморили голодом через напади підводних човнів на її торговельний флот. Це могло статися незважаючи на те, що британці мали потужний флот океанського класу, який сам по собі, не кажучи вже про посилення з боку союзних США, значно перевершував усе, що німці могли вивести в море. Насправді, як показує Пол Кеннеді у своїй чудовій книжці «Інженери перемоги», це ледве не сталося, коли союзники були близькі до поразки в битві за Атлантику наприкінці березня 1943 року.
Навпаки, Китай має другий за потужністю флот у світі, тоді як флот Тайваню невеличкий. Немає жодної перспективи тайванському флоту змагатися за контроль над Тихим океаном з флотом Китаю. Єдиною силою, яка здатна прорвати китайську блокаду Тайваню, є Сполучені Штати, і для цього нам доведеться взяти на себе вагомі зобов’язання та піддати ризику весь наш Тихоокеанський флот. Крім того, аби перемогти в такому протистоянні, США треба було б не тільки досягти майже повної переваги на морі, але й знищити всі розвідувальні засоби противника в атмосфері, стратосфері та в орбітальному просторі. Це тому, що навіть якщо ми потопимо ВМС Китаю, КНР все одно зможе заблокувати Тайвань (і потопити наш флот), застосувавши ракети наземного базування, якщо йому дозволять зберігати вид на океан зверху.
Я вважаю, що США можуть досягти переваги над Китаєм в повітрі та космосі, розробивши необхідні передові системи – зокрема супутники-винищувачі, здатні захистити наші власні життєво важливі космічні активи та знищити активи будь-якого супротивника. Але все ж було б набагато краще взагалі не піддавати ризику наш флот, беручи участь у подібних смертельних змаганнях. Крім того, хоча військово-морський флот США міг би перемогти та прорвати блокаду, зберігши таким чином незалежність Тайваню, острівна держава все одно перетворилася б на руїни після китайських авіаційних та ракетних ударів.
Це підводить нас до третього і найважливішого моменту. Найкращий спосіб захистити Тайвань – продовжувати стримувати Китай. Навіть невдала у підсумку китайська атака спричинила б жахливі руйнування та людські жертви. Ми повинні взагалі запобігти такому нападу. Єдиний спосіб зробити це – заздалегідь переконати Китай, що ми готові воювати. Це не вдасться зробити, якщо ми кинемо Україну напризволяще. Якщо ми покажемо, що не здатні бути твердими, коли все, що нам потрібно робити, це постачати зброю тим, хто бажає воювати замість нас, китайське керівництво матиме всі підстави вважати, що ми не зважимось поставити себе під удар, кинувши виклик їхній блокаді. З іншого боку, якщо ми дамо Україні всю необхідну зброю, щоб розгромити російську армію, не тільки китайці, але й усі інші потенційні агресори тричі подумають, перш ніж кинути виклик західному альянсу.
Наказавши нашим військам тікати від Талібану в Афганістані, Байден опосередковано заохотив Росію вдертися в Україну. Якщо ми дослухаємося до порад ізоляціоністів і піддамося Росії, наступним буде Тайвань. Рішення США залишити Україну наодинці з нападником не допоможе Тайваню, а забезпечить знищення цієї острівної держави.
Тільки сильних залишають у спокої.
Погляди, висловленні автором у цій статті, можуть не поділятися Kyiv Post.
Коментарі (0)