Сер Вільям Браудер (кавалер британського Ордена Св. Михаїла і Георгія) – американський бізнесмен, який став правозахисником і був одним із головних рушіїв судової справи Магницького проти Росії, розповів Kyiv Post про ймовірні результати “мирних переговорів” між Вашингтоном, Києвом і Москвою. Його головна теза:

«Передчасно вважати, що всі кинуть Україну під автобус. Можливо, кинуть США, але не всі».

У кулуарах 61-ї Мюнхенської конференції з безпеки, яку багато хто назвав «історичною», оскільки вона, здавалося, сигналізувала про явний відхід від майже 80-річної трансатлантичної співпраці, Kyiv Post поцікавився думкою Браудера про подальші кроки, враховуючи його досвід протистояння з путінською Росією.

Він розповів про майбутню зустріч між представниками Москви та Вашингтона в Саудівській Аравії, альтернативні ідеї щодо гарантій безпеки та реалістичні економічні важелі, які США могли би використати у переговорах з Росією. 

Трамп заявив, що Зеленський «воює досить непогано»
Більше по темі

Трамп заявив, що Зеленський «воює досить непогано»

Президент США Дональд Трамп під час спілкування з журналістами в Овальному кабінеті позитивно оцінив дії Володимира Зеленського.

Браудер погоджується, немає зараз особливих підстав для оптимізму щодо участі США, але вважає, що Європа має засоби і [власний] інтерес для того, щоб успішно «заповнити цю прогалину».

Advertisement

KР: На конференції було багато дискусій про дієві гарантії безпеки для України, якщо Трамп дасть старт мирним переговорам. Що ви думаєте про ідею сенатора Ліндсі Ґрема автоматично надати Україні членство в НАТО, якщо Росія порушить умови угоди?

Це, напевно, несподівана ідея. Позиція Ліндсі Ґрема щодо України дуже тверда. Його погляди збігаються з моїми. Він є прихильником України і противником Путіна. Ідея про те, якщо Росія порушить перемир’я, Україна автоматично стане членом НАТО, фактично робить Україну членом НАТО вже зараз.

Що таке НАТО? Це договір про спільну оборону. Отже, якщо Росія порушить перемир’я, НАТО захистить Україну. Це фактично те ж саме, що прийняти Україну в НАТО прямо зараз.

Advertisement

Позиція Трампа, озвучена Пітом Хеґсетом, а саме що Україна не буде членом НАТО, суперечить тому, що зараз сигналізує адміністрація США. Є змішані сигнали всередині Республіканської партії, є змішані сигнали всередині адміністрації Трампа і навіть є змішані сигнали від окремих осіб, які сьогодні говорять одне, а завтра зовсім інше.

Отже, все це виглядає як шалений безлад. Здебільшого це пов’язано з передвиборчою обіцянкою Трампа закінчити війну за одну добу. І я підозрюю, що коли дійде до переговорів із Путіним і переговорів із Україною та Європою, все, що обговорюється тут, у Мюнхені, буде надовго забуте.

Advertisement

KР: Багато західних європейців не розуміють природи російської загрози і того, що Росія веде гібридну війну, яка виходить далеко за межі України. Чи вважаєте Ви, що по той бік Атлантики, в Америці, також існує певна наївність щодо природи російської загрози і типу режиму, з яким вони мають справу?

Останні три дні я провів у спілкуванні з різними політиками та урядовцями, зокрема, багато часу провів із американськими конгресменами.

Що я можу сказати з абсолютною впевненістю, так це те, що республіканці й демократи мають абсолютно однакову позицію щодо України і Росії. Вони розуміють злочинність Путіна, його насильство і нечесність, і вони на боці жертв усього цього, зокрема в Україні.

Немає різниці у поглядах між демократами і республіканцями, які були присутні на Мюнхенській конференції.

А от представники адміністрації Трампа мають іншу точку зору. Вони послідовно зневажають Україну і досить прихильно ставляться до Владіміра Путіна.

Advertisement

Отже, якщо говорити про американців, не можна узагальнювати. Можна говорити лише про різні групи американців. Просто так сталося, що зараз  рішення приймає група американців, які симпатизують Путіну і налаштовані проти Зеленського.

KР: За відсутності сильного трансатлантичного альянсу, чи здатні європейці подолати свої розбіжності і подбати про власну безпеку, зокрема, вирішити проблему російсько-української війни? Адже багато з них, як, наприклад, Німеччина, перебувають у стані економічної і політичної кризи.

Advertisement

Перш за все, ми повинні подивитися на цифри.

Сума [військової] допомоги, яку Європа надала Україні, становить 145 мільярдів доларів – проти 115 мільярдів доларів від США. Загалом Європа була більшим постачальником військової допомоги Україні.

Європа має можливість, у разі необхідності, стати на захист України і зацікавлена в цьому, навіть якщо США вирішать припинити свою військову підтримку. Позиція США зрозуміла. Вони, принаймні з точки зору НАТО, надавали непропорційно великий обсяг підтримки.

Нині Дональд Трамп і Джей Ді Венс фактично сказали: «Європо, ти сама по собі».

Я впевнений, що тепер розбіжності будуть швидко відкинуті, і європейці вчинять правильно, тому що зараз кризовий момент. Я на сто відсотків упевнений, що Європа заповнить цю прогалину і зробить те, що необхідно, тому що альтернатива обійдеться їй набагато дорожче, ніж нинішня ситуація.

Навіть якщо зараз усе виглядає катастрофічно, зрештою є кілька розумних тверезих людей з реальними ресурсами, які зроблять те, що необхідно. Передчасно вважати, що всі кинуть Україну під автобус. Можливо, кинуть США, але не всі.

KР: Різні ЗМІ повідомляють про початок мирних переговорів між представниками адміністрації Трампа і росіянами в Саудівській Аравії. Припустимо, такі переговори дійсно відбудуться, але адміністрація Трампа швидко зрозуміє, що домогтися поступок від Кремля непросто. Які найефективніші економічні важелі впливу, які США можуть задіяти в цих переговорах?

Я думаю, що Путін – дуже розумна людина. І він перегравав кожного нового президента США, відколи сам став президентом.

Був Джордж Буш, який «дивився йому в очі і бачив його душу», був Барак Обама, адміністрація якого хотіла перезавантажити відносини з Росією, був Трамп, який заявляв, що може вести бізнес із Путіним, і був Байден, який просто хотів мати гладкі й передбачувані відносини з Росією.

Стратегія Путіна така: він висуватиме світові всілякі пропозиції, робитиме обіцянки, яких не збирається дотримуватися. Трамп може оголосити про перемогу, а Путін порушить усі свої обіцянки. Ось як він діє. Важко уявити, що Путін піде на конфлікт із Трампом, тому що розуміє, що той може не повестися на його брехню.

США мають усі козирі на руках:

Якби США захотіли, вони могли би, наприклад, змусити саудитів збільшити видобуток нафти і знизити ціни на неї, що мало би величезний вплив на здатність Путіна вести цю війну.

Вашингтон міг би запровадити ще жорсткіші санкції, зокрема, вторинні санкції проти китайських, індійських і турецьких нафтопереробних заводів, що, по суті, викрило би покупців російської нафти.

США можуть накласти санкції на всілякі країни-посередники, які зараз допомагають Росії обходити санкції. США мають можливість за бажання запровадити економічні санкції – потужніші, ніж будь-хто інший у світовій економіці.

Але я прогнозую, що Путін даватиме всілякі нереалістичні обіцянки, Трамп оголосить про перемогу, і на цьому участь США в усьому цьому закінчиться.

Білл Браудер – засновник і генеральний директор компанії Hermitage Capital Management, свого часу найбільшого іноземного інвестора в Росії. У 2005 році йому заборонили в’їзд до країни як особі, що «становить загрозу національній безпеці» за спроби викрити корупцію в російських державних компаніях.

У 2008 році аудитор компанії Браудера Серґєй Магницький викрив масштабну шахрайську схему, за якою російські урядовці вкрали 230 мільйонів доларів державних податків. Після свідчень проти причетних до шахрайства Магницького заарештували, ув’язнили без суду і систематично катували. 16 листопада 2009 року він був убитий у московській в’язниці.

Відтоді Браудер розпочав Глобальну кампанію за справедливість у справі Магницького, метою якої було запровадження візових заборон та замороження активів порушників прав людини та високопосадовців, що займаються корупцією.

Кампанія призвела до прийняття “Закону Магницького” 2012 року, офіційно відомого як Закон про скасування поправки Джексона-Веніка для Росії та Молдови та про відповідальність за порушення принципу верховенства права. Цей закон був спрямований на покарання російських чиновників, відповідальних за смерть Серґєя Магницького.

Глобальний акт Магницького 2016 року уповноважив уряд США накладати санкції не лише на російських, а й на будь-яких урядовців у світі, які вважаються порушниками прав людини, заморожувати їхні активи та забороняти їм в’їзд до США.