Минулої суботи президент України Володимир Зеленський зустрівся в Києві з британським і французьким військовим керівництвом. Очікується, що майбутні робочі зустрічі відбуватимуться на регулярній основі. На чолі Європейської коаліції охочих, яка би взяла на себе миротворчу місію після завершення військових дій в Україні, стоять французи і британці, але список учасників довший. Чи буде серед цих країн Польща?
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році політика Польщі щодо Росії була яструбиною, надаючи чітку підтримку Україні в її захисті. Поки західні столиці обговорювали потенційну підтримку, Варшава передала Україні сотні танків, іншої військової техніки та багато боєприпасів. Позиція Польщі у цьому питанні була і залишається однозначною.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Польща веде переговори з Україною через підрозділ імені “Героїв УПА”, - Сікорський
Однак польська влада не поспішає заявляти про участь у миротворчій військовій місії, хоча в середині березня 2022 року Ярослав Качинський, лідер правлячої на той час партії «Право і справедливість» (PiS), заявив у Києві, що «Україна потребує миротворчої місії НАТО або ширшої міжнародної миротворчої місії». Це може здатися дивним, особливо з огляду на участь Польщі в попередніх самітах, присвячених цьому питанню, а також її головування в ЄС із січня по липень цього року.
Кандидати в президенти Польщі: «Ні» польським військам в Україні
У ході нинішньої президентської виборчої кампанії всі основні кандидати та партії, які їх підтримують, рішуче кажуть «ні» введенню військ. Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Анджей Дуда. Таку позицію висловив і прем’єр-міністр Дональд Туск, і представники головної опозиційної сили – партії «Право і справедливість».
Цю позицію наочно відображають дані соціологічних опитувань. Згідно з опитуванням, результати якого в березні 2025 року опублікувала компанія United Surveys for Wirtualna Polska, 86,5% респондентів відповіли «ні» на запитання, чи повинна Польща відправляти своїх солдатів в Україну (58,5% - категорично проти, 28% - скоріше проти). Це пов’язано не з небажанням продовжувати підтримувати Україну, а, головним чином, зі страхом перед потенційною війною з Росією. Проти допомоги в нинішньому вигляді виступає проросійська партія «Конфедерація», яка висунула в кандидати у президенти Славоміра Менцена.
За і проти
У публічних дебатах переважають голоси, що закликають до подальшої підтримки боротьби України, але опозиція до відправлення військ залишається сильною.
Більше всього поляків непокоїть ризик втягування Польщі у війну. Також часто лунають заклики до продовження економічного розвитку, при цьому критики стверджують, що ризик конфронтації та кінетичного конфлікту з Росією зупинить економічне зростання країни, яке триває понад 35 років і яке багато хто вважає головним успіхом.
Скептики також стверджують, що польські солдати з більшою ймовірністю, ніж британські чи французькі, можуть стати жертвами російської провокації – як звичайної кінетичної, так і гібридної. На їхню думку, війська на землі повинні бути тільки з країн, які не межують із Росією.
Прихильники участі Польщі в міжнародній військовій місії в Україні стверджують, що це було б інструментом формування реальної політики безпеки в регіоні. За цією логікою, країна, залучена до такої місії, матиме краще місце за столом переговорів і викликатиме більше довіри у своїх союзників. В іншому випадку Польщу можуть розглядати як країну, яка голосно кричить, але ховається за спину сильнішого, коли Росія накидає на неї оком.
Іншим аргументом є довіра союзників – у кризовій ситуації без участі Польщі було б важко переконати союзників розгорнути війська в Польщі.
Сьогодні ні, завтра так?
Джерела Kyiv Post в урядових і політичних колах стверджують, що ситуація може змінитися після президентських виборів, і як правляча коаліція, так і опозиційна партія «Право і справедливість» (PiS) можуть змінити свою нинішню позицію, керуючись національними інтересами та альянсами.
Однак відправка військ у рамках місії не є настільки чорно-білим питанням, як видається на перший погляд. Польща є не лише отримувачем, а й постачальником безпеки. Вона межує як із Росією (Калінінградська область), так і з Білоруссю, де з літа 2021 року тривають гібридні операції, спрямовані проти Польщі. Польща надає величезну підтримку Україні в бойових діях і є ключовим логістичним хабом для допомоги (аеропорт Жешув-Ясьонка, залізнична, автомобільна та прикордонна інфраструктура) – це ті аргументи, які Варшава буде використовувати під час переговорів.
Польська влада може обумовити розгортання військ, а також їхню кількість, збільшенням присутності союзницьких військ у Польщі, зокрема, американських. Відправка військ не обов’язково означає буквальну присутність – це може бути тренувальна місія, польська протиповітряна оборона над частиною повітряного простору України або відправка, наприклад, саперних підрозділів (до початку 2023 року майже 100 польських поліцейських саперів виконували таємну місію в Україні). Це, як і мандат такої місії, також залишатиметься предметом переговорів і визначення.
Джерела Kyiv Post у Варшаві також стверджують, що Польща не захоче відправляти війська на Західну Україну через історичні питання. Це також може підживлювати російську пропаганду і створювати соціальну напругу. Відправка польських військ на Донбас також буде непопулярною через вищезгаданий ризик російських провокацій проти них.
Однак малоймовірно, що позиція Польщі зміниться до червневих президентських виборів. Заява про готовність відправити війська у складі міжнародної коаліції лише посилить передвиборчу кампанію Славоміра Менцена, ультраправого кандидата від партії «Конфедерація».
Час покаже, наскільки Польща захоче брати участь у майбутній коаліції та у формуванні архітектури безпеки в Європі, але можна очікувати пом’якшення її нинішньої позиції.
Польська Orlen веде переговори щодо частки в Укрнафті
