ЄС не продовжить дію автономних торговельних заходів (autonomous trade measures, ATMs) на українські товари, дія якого спливає у червні, — це може коштувати Україні мільярди євро втрат, повідомили Kyiv Post два поінформованих джерела.
Автономні торговельні заходи ЄС (ATMs), запроваджені влітку після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, скасували тарифні квоти на 36 категорій українських товарів для підтримки країни під час війни. Поточна пауза в імпортних митах діє до 5 червня 2025 року.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Втім, за словами джерел, які говорили на умовах анонімності через чутливість теми, ЄС не продовжить пільговий режим ще на рік. «Продовження не буде, рішення вже ухвалене», — сказав один із них.
Україна покладається на експорт у рамках ATMs, щоб забезпечити надходження іноземної валюти для фінансування захисту від російського вторгнення. Якщо ЄС відновить мита, економіка України може втратити близько 3 мільярдів євро (3,4 мільярда доларів), за підрахунками Центру економічної стратегії.
Вступ Чорногорії до ЄС коштуватиме кожному європейцю менше за чашку кави - Єврокомісія
Інше джерело підтвердило, що продовження не планується, і зазначило, що замість цього ЄС намагатиметься регулювати торгівлю з Україною на основі угоди про зону вільної торгівлі, що діє з 2017 року.
«Зараз тривають переговори згідно зі статтею 29 Угоди про асоціацію щодо перегляду положень про тарифні квоти», — пояснило джерело.
Українське медіа Європейська правда також минулого тижня повідомляло, що ЄС не планує продовження режиму ATMs, посилаючись на джерело у Брюсселі.
Представники Міністерства економіки України та Делегації ЄС в Україні не надали коментар Kyiv Post відразу після надсилання запиту.
Автономні торговельні заходи проти статті 29 Угоди вільної торгівлі
Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія входять до числа країн, які виступають проти безмитної торгівлі з Україною, повідомляє Financial Times. Два роки тому вони ввели односторонні заборони на імпорт українського зерна та інших продуктів, порушивши правила ЄС.
Коли ЄС востаннє продовжував режим безмитної торгівлі, деякі країни — зокрема Польща, Франція та Угорщина — наполягали на введенні механізму “екстреного гальмування” (emergency brake mechanism). За цим механізмом, якщо імпорт певних українських товарів — як-от яєць, цукру, вівса чи меду — перевищував встановлені ліміти по обсягу, мита автоматично повертались в дію.
Однак, за словами джерел Kyiv Post, саме Польща стала головною рушійною силою рішення ЄС не продовжувати режим ATMs цього року. «Польща ніяк не вгамується із своїми виборами», — прокоментувало одне з джерел.
Скасування Автономних торговельних заходів знизить доходи України від агроекспорту. Після завершення дії політики, ЄС знову запровадить тарифні квоти на 36 категорій товарів.
На відміну від тарифів США, тарифні квоти ЄС означають, що мита повертаються, якщо обсяги експорту перевищують певний рівень.
«У нас немає квот на українську пшеницю і ячмінь у рамках ATMs, тоді як угода про вільну торгівлю обмежує експорт пшениці до 1 мільйона тонн. Ми експортували 7,3 мільйона тонн минулого року», — зазначило перше джерело.
Нещодавно ЄС активував механізм “екстреного гальмування”, запровадивши тарифні квоти на імпорт цукру з України. Як раніше писав Kyiv Post, це змусило виробників переорієнтуватись на ринки Азії та Близького Сходу.
Після запровадження обмежень частка експорту українського цукру до ЄС впала з 97% у 2023 році до лише 40% минулого року. Деякі українські виробники цукру скаржилися, що ЄС більше не зацікавлений у їхній продукції.
Без режиму ATM український агроекспорт підпадатиме під тарифні квоти згідно зі статтею 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Потенційне світле майбутнє
До 5 червня Україна ще користуватиметься безмитним режимом торгівлі, що дозволяє необмежений експорт. Це створило нові можливості, але також призвело до політичної нестабільності.
Втім, перехід до режиму вільної торгівлі може мати перевагу — передбачуваність, вважає Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Згідно зі статтею 29, Україна та ЄС можуть досягти компромісу — встановити менш жорсткі квоти або повністю скасувати їх для товарів, які не є чутливими, каже Мовчан.
«Мені теж не подобається, що ATMs не продовжують, бо ми втратимо обсяги експорту. Але перегляд угоди за статтею 29 — Але перегляд угоди відповідно до статті 29 — це кращий варіант», — сказала вона Kyiv Post. «Це робить ситуацію передбачуванішою, знижує напруження та скорочує витрати на постійне лобіювання змін».
ЄС імпортує з України переважно зернові культури, олію та м’ясо. У 2024 році загальний обсяг аграрної торгівлі між Україною та ЄС досяг рекордного показника — 17 мільярдів доларів, за даними Інституту аграрної економіки.
Попри те, що Польща та Румунія залишаються найбільшими аграрними партнерами України в ЄС поряд з Іспанією, Нідерландами, Німеччиною, Італією, Францією та Бельгією, саме вони найгучніше вимагають обмежень.
«Залежати від одного торгового блоку в обсязі половини аграрного експорту — ризиковано. Тим паче, коли частина країн вороже ставиться до цього експорту», — сказав Roman Neyter, дослідник Київської школи економіки. «Потрібна диверсифікація».
Зараз Україна ризикує зазнати мільярдних втрат, обираючи торгівлю з ЄС пріоритетом, залишаючи інші ринки поза фокусом. Як Київ і бізнес компенсують зростання витрат на торгівлю з Європою — поки що неясно.
