Європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс прибув до Вашингтона з візитом, який триватиме до 22 липня, з метою обговорення потенційних військових недоліків у Європі в умовах перенесення стратегічного фокусу США на Індо-Тихоокеанський регіон.
Цей історичний візит Кубілюса – перший на посаді очільника оборонного відомства ЄС – відбувається на тлі очікувань, що Білий дім оголосить про можливе скорочення військової присутності США в Європі.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Європейська безпека залишається значною мірою залежною від США, і ця залежність все більше посилюється через триваючу війну Росії в Україні.
Перед поїздкою до Вашингтона Кубілюс провів минулий тиждень на Аспенському форумі з безпеки та відвідав Командування космічних операцій Збройних сил США в Колорадо-Спрінгс.
Трамп заявив про згоду Ірану відмовитися від ядерної зброї
Як архітектор ініціатив ЄС щодо зміцнення оборонної промислової бази та потенціалу в рамках «Плану переозброєння Європи/Готовність 2030», Кубілюс виступає за більш самостійну європейську систему безпеки.
До його повноважень також належать зміцнення військової мобільності, протидія кібер- і гібридним атакам, а також нагляд за масштабними космічними програмами Європи.
У Вашингтоні Кубілюс має зустрітися з представниками американської оборонної промисловості. Він виступить з промовою на другому щорічному заході «Ніч оборони ЄС», який відбудеться в понеділок. Його організовує делегація ЄС у США.
У заході візьмуть участь урядовці, керівники промислових підприємств та експерти з питань політики, а в рамках програми «У фокусі – Україна» виступлять такі експерти, як Рімантас Жилюс із Palantir, Д-р Дженніфер МакАрдл із Helsing Inc., Ганна Тоберн із Anduril Industries і Катерина Михалко з Tech Force в Україні.
Виступаючи на Аспенському форумі з питань безпеки наприкінці минулого тижня, Кубілюс підкреслив, що війна Росії проти України є «дуже чітким сигналом» того, що загроза з боку агресивної Росії поширюється не тільки на сусідні країни, а й на всю Європу.
Він процитував звіти розвідки, які вказують на підготовку Росії до «випробування статті 5» протягом трьох-п’яти років, і зазначив, що поточне виробництво боєприпасів у Росії за три місяці дорівнює річному обсягу виробництва НАТО.
Кубілюс наголосив на тому, що в Європі зростає розуміння необхідності взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку, оскільки США все більше зосереджуються на потенційних загрозах з боку Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Визнаючи триваючі тарифні суперечки з США, він наголосив на важливості політичної довіри та надійності між союзниками.
Він також підтвердив, що, хоча президент Трамп закликав придбати американські ракетні системи Patriot, які, за його словами, «дуже потрібні» українцям через ескалацію російських атак, Європа також розвиває власну оборонну промисловість за допомогою програм на рівні ЄС.
Він оголосив про значне збільшення видатків на оборону на рівні ЄС (до 130 млрд євро на бюджетний період 2028-2035 рр.), хоча більшу частину європейських витрат на оборону становитимуть національні видатки.
Кубілюс висловив думку, що нещодавнє рішення Трампа про постачання Україні додаткової оборонної зброї свідчить про усвідомлення того, що пряма дипломатія з російським президентом Володимиром Путіним не дає результатів.
Він наголосив, що єдиний спосіб принести мир в Україну – це реалізувати формулу «мир через силу», і закликав до посилення підтримки України. Він зазначив, що нинішня військова допомога, яка становить приблизно 0,1% сукупного ВВП Європи та США, залишає широкий простір для подальших внесків.
Єврокомісар підтвердив європейський консенсус щодо того, що Путін не зацікавлений у мирі, і що підтримка України має вирішальне значення для уникнення згубних наслідків для Заходу.
Він також наголосив, що армії Росії та України є «бойовими» силами з передовими можливостями ведення безпілотної війни, і виступив за швидку інтеграцію збройних сил і промисловості України в європейські мережі.
На завершення Кубілюс окреслив плани п’ятикратного збільшення бюджету ЄС на оборону та космічну галузь – з 26 млрд євро до приблизно 131 млрд євро на період 2028-2034 років.
Ці інвестиції спрямовані на розробку нових систем розвідувальних даних і зміцнення таких європейських космічних ініціатив, як Galileo та Copernicus.


