Перемога популіста-мільярдера Андрея Бабіша на виборах у Чехії викликала бурхливу дискусію щодо продовження підтримки України.
Хоча під час передвиборчої кампанії Бабіш обіцяв скоротити допомогу, експерти, з якими спілкувався Kyiv Post, вважають малоймовірною повну відмову від підтримки Києва і прогнозують перехід від активного лідерства до прагматичного самозахисту.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Загальна думка полягає в тому, що, хоча риторика зміниться кардинально, найгірші побоювання щодо повної обструкції можуть бути перебільшеними через внутрішню політику та власні бізнес-інтереси Бабіша.
Військова допомога: зміна обсягу і масштабів
Найбільш актуальним питанням є те, чи припинить Чехія надавати військову та фінансову допомогу або значно її скоротить.
Якуб Янда, директор празького аналітичного центру European Values сказав Kyiv Post: «Я не очікую, що уряд на чолі з Бабішем значно скоротить обсяг матеріальної підтримки Чехії для України. Та й поточний обсяг, на жаль, є відносно невеликим».
Ірландія перебрала головування у Раді ЄС: що обіцяють щодо України
Павел Гавлічек, науковий співробітник Асоціації міжнародних справ у Празі, був більш обережним: «Якщо чесно, на даний момент ми не знаємо, до формування уряду ще далеко, і найгірші критики підтримки України (ліворадикальна коаліція) зараз поза парламентом. Думаю, будуть деякі зміни, і буде інша риторика».
Ладіслав Земанек, ультраправий чеський науковець, висловив більш оптимістичну думку, зазначивши в інтерв’ю Kyiv Post, що перемога Бабіша, ймовірно, призведе до «переоцінки підходу Праги до України, переходу до більшої пропорційності та взаємної вигоди».
Земанек підкреслив, що Бабіш «не проросійська фігура, а прагматик, який усвідомлює, що наразі допомога надається за рахунок чеських громадян». Він вважає, що новий уряд буде «поєднувати подальшу фінансову та гуманітарну допомогу з більш обережною позицією», і що «чеська оборонна промисловість залишатиметься активною в експорті боєприпасів і військової техніки до України».
Доля снарядної ініціативи
Найбільш вразливою є, мабуть, всесвітньо визнана «чеська ініціатива» щодо закупівлі артилерійських снарядів для України в країнах, що не входять до ЄС. Бабіш постійно критикував її, а тому її майбутнє вкрай невизначене.
Янда визнав, що ініціатива «залишається під питанням», і спрогнозував, що «новий уряд проведе її аудит, а потім вирішить, що робити».
Гавлічек підтримав цю думку, сказавши, що ця ініціатива «потрапляє в той самий кошик проблем» і що, безсумнівно, відбудуться деякі зміни як щодо неї, так і щодо загального процесу закупівлі в Міністерстві оборони, який жорстко критикує Бабіш і не тільки.
Земанек детально описав можливі варіанти, зазначивши, що програма «може бути призупинена або перероблена». Він нагадав, що Бабіш раніше «висунув ідею перенесення механізму на рівень НАТО, але цей варіант політично нереалістичний і пов’язаний з ризиками».
Земанек вказав на ключовий внутрішній фактор: «Президент Петр Павел є рішучим прихильником ініціативи, і не виключено, що він зможе забезпечити її продовження в обмін на поступки Бабішу у внутрішній політиці».
Блокування рішень ЄС і НАТО
Важливе питання на міжнародному рівні: чи блокуватиме уряд Бабіша ініціативи Європейського Союзу або НАТО щодо надання допомоги Україні, як це роблять Угорщина і Словаччина? Експерти з різних сфер вважають відкриту обструкцію малоймовірною.
Янда чітко заявив: «Думаю, вони не будуть блокувати, як це роблять Угорщина та Словаччина». Натомість він очікує, що уряд Бабіша буде «менш активним у питаннях України на міжнародній арені, оскільки більше зосереджуватиметься на внутрішніх проблемах, з огляду на очікувану нестабільність коаліції».
Гавлічек погодився з цим прогнозом: «Думаю, що ні. Я вважаю, що вони скоріше приєднаються до більшості ініціатив, але деякі з них вони просто не будуть втілювати, а не відкрито блокувати».
Однак він вказав на потенційну внутрішню проблему, зазначивши: «Може виникнути питання щодо імпорту сільськогосподарської продукції з України, що може суперечити приватним інтересам Бабіша в цьому секторі».
Ще однією проблемою, на думку Гавлічека, є розширення ЄС, оскільки «чехи в цьому питанні найбільш скептичні серед країн ЄС».
Земанек вважає, що «активна обструкціоністська позиція, подібна до позиції Віктора Орбана в Угорщині, малоймовірна», оскільки Бабіш має чіткі економічні інтереси в ЄС, у минулому він демонстрував лояльність до Брюсселя і Вашингтона, а його «риторика часто розходиться з його політичними рішеннями».
Земанек очікує, що новий прем’єр-міністр «продовжить пасивно підтримувати санкції ЄС проти Росії, відійде від більш конфронтаційної позиції попереднього уряду», але підтримуватиме всі мирні ініціативи, запропоновані США.
Внутрішньополітичні обмеження
На парламентських виборах правляча ліберально-центристська коаліція протистояла популістським, ізоляціоністським і націоналістичним політичним партіям, які мають перевагу завдяки незадоволенню населення економічною ситуацією.
Хоча перемога ANO сприятиме просуванню неліберальних сил у Європі, загроза приєднання Чехії до проросійського блоку пом’якшується прозахідним впливом президента Павела та прагматизмом Бабіша.
Велика коаліція залишається можливою, але уряд на чолі з ANO, ймовірно, покладе край активній ролі Праги у підтримці України.
Через 35 років після повалення комунізму чеська політика, як і в більшості країн Європи, є нестабільною, а партії крайнього правого та крайнього лівого крила набирають популярності на тлі незадоволення населення економічною ситуацією.
Тому вектор зовнішньої політики Праги буде делікатним балансом між прагматичними політичними розрахунками популістського уряду та прозахідними інституційними обмеженнями, що забезпечуються сильним президентом, і необхідністю збереження економічних зв’язків із ЄС.
