Російські посадовці готуються призвати до війська тисячі цивільних резервістів — але запевняють, що чоловіків, яких знову повертають на службу, нібито не відправлятимуть воювати в Україну.
У вівторок заступник начальника Головного організаційно-мобілізаційного управління Генштабу, віцеадмірал Владімір Цимлянський, заявив, що видав наказ про обов’язкову «мобілізацію» чоловіків, які раніше проходили строкову службу, а нині є цивільними. За його словами, їх мають залучити до «охорони стратегічно важливих об’єктів».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Під час пресконференції в Москві Цимлянський запевнив, що влада не мобілізує чоловіків для відправки в Україну на фронт. За його словами, вони служитимуть у підрозділах охорони через активізацію українських дронових атак на цивільні об’єкти в Росії. Віцеадмірал зазначив, що мобілізовані залишатимуться на території Російської Федерації, а їхня місія — охорона тилу.
Після майже десятирічної перерви урядовці США з’явилися на економічному форумі Росії
Водночас незалежні російські ЗМІ швидко нагадали, що, згідно з російським законодавством, цих колишніх цивільних можуть відправити в бій у Курській області, де українські війська утримують плацдарм на території РФ, або в Бєлгородській і Брянській областях.
Розповіді російських військових, зокрема полонених, які спілкувалися з Kyiv Post, свідчать: після прибуття до підрозділу солдатів часто змушують підписати контракт, щоб відправити їх в Україну. Іноді для цього застосовують побиття або ув’язнення.
Втім, охорона російських військових баз і стратегічних об’єктів аж ніяк не є безпечною. За даними відкритих джерел і повідомлень Збройних сил України, українські підрозділи щодня завдають сотні ударів по військових і військово-промислових об’єктах Росії — іноді на відстані до 2 000 км углиб країни. Від кінця липня основними цілями українських атак стали об’єкти енергетичної інфраструктури, а також підприємства з виробництва зброї та боєприпасів.
13 жовтня міністр оборони Андрій Бєлоусов оголосив, що Росія переходить від дворазового щорічного призову 18- і 19-річних до системи «безперервної мобілізації». Вона дозволяє владі в будь-який момент призивати новобранців або викликати окремих резервістів на службу.
Це дає змогу постійно поповнювати армію без оголошення нової хвилі мобілізації, не розширюючи офіційний призов молоді й не викликаючи паніки серед цивільних резервістів.
Водночас будь-яке відкрите розширення мобілізації могло б стати політично небезпечним для авторитарного режиму Владіміра Путіна, який досі не визнав своє вторгнення в Україну війною й продовжує підтримувати в медіа образ спокійної та заможної Росії.
Бєлоусов заявив, що зміни до закону про мобілізацію необхідні для «підвищення національної безпеки Росії», і не згадав про бойові втрати в Україні.
Натомість майже всі інші джерела — незалежні російські медіа, міжнародні аналітичні центри та українські ЗМІ — безпосередньо пов’язують ці кроки з великими втратами російської армії в Україні, особливо за останні дев’ять місяців, коли війська РФ неодноразово йшли у лобові атаки на укріплені позиції ЗСУ, практично не просуваючись уперед.
Незалежні аналітичні групи, що стежать за ситуацією в Росії, повідомляють про десятки тисяч убитих, поранених та зниклих безвісти російських військових. Рівень втрат зріс у 2025 році через широке застосування українськими силами тактики так званих «kill-зон» вздовж фактично нерухомої лінії фронту, що простягається більш ніж на тисячу кілометрів.
У своєму звіті від 13 жовтня щодо нової російської мобілізаційної політики та у звіті від 14 жовтня про російські втрати американський Інститут вивчення війни (ISW) зазначив, що мета Кремля — знайти заміну загиблим і пораненим солдатам.
«Зміни дозволяють Росії залучати резервістів у мирний час, розширюючи чинне законодавство, яке раніше дозволяло це лише під час мобілізації або війни. Це дає Кремлю можливість використовувати резервістів у війні проти України», — йдеться у звіті ISW. — «Російські війська й надалі зазнають великих втрат і потребують постійного підкріплення, щоб підтримувати наступальні дії... Ймовірно, Кремль ухвалив зміни до законів про мобілізацію, щоб мати більше гнучкості у використанні резервістів на через постійний браку особового складу».
Британський журнал The Economist 18 жовтня опублікував звіт, у якому йдеться, що з січня по вересень 2025 року російські війська втратили щонайменше 100 тисяч убитими або зниклими безвісти, захопивши лише близько 0,4 відсотка української території.
За даними ісландського політолога Рагнара Ґудмундссона, одного з провідних аналітиків війни Росії проти України, від початку вторгнення у лютому 2022 року російська армія могла втратити загалом близько 1,133,250 військових різних категорій, із них 299,971 — убитими. За перші дев’ять місяців 2025 року російські сили в середньому втрачали понад 1,000 убитими або пораненими щодня, а під час найінтенсивніших боїв — до 2,000 за добу, свідчать актуальні дані, оприлюднені Ґудмундссоном.
Рівень втрат у російській армії різко зріс через вдосконалення української оборонної тактики. Вперше її почали застосовувати окремі підрозділи Збройних сил України на початку 2023 року, а нині вона поширена по всій лінії фронту. Тактика передбачає масове використання розвідувальних і FPV-дронів у поєднанні з мінометами, артилерією та реактивними системами, які контролюють «сіру зону» між позиціями сторін.
Російські підрозділи, яким наказують наступати на українські позиції, змушені долати 10–30 км відкритої місцевості під постійним вогнем. За свідченнями учасників боїв з обох сторін, від 70 до 90 відсотків російських атакувальних груп зазнають втрат ще на шляху до цілі, а тих, хто вижив, добивають ударні БпЛА та дрони-камікадзе.
Під час серії атак із 10 по 16 жовтня на позиції 1-го корпусу Нацгвардії України «Азов», який обороняє прифронтове місто Покровськ поблизу села Шахове, російські танкові та піхотні колони чотири рази намагалися прорвати українську оборону. Кожна спроба була відбита — ворог втратив десятки бронемашин і близько 300 військових.
Підрозділи ударних дронів і наземні сили, що брали участь у боях, опублікували відео з дронів, яке документує приблизно половину заявлених втрат противника. За даними пресслужби 1-го корпусу, російські війська втратили 8 танків, 40–45 бойових машин піхоти, 4–8 бронетранспортерів, одну броньовану ремонтно-евакуаційну машину, понад 41 мотоцикл, щонайменше 300 солдатів і офіцерів убитими та пораненими, а також два автомобілі.
Українські 82-га десантно-штурмова та 93-тя механізована бригади, а також ударні підрозділи Сил спеціальних операцій «Фенікс» і «Крила Омеги» опублікували геолоковані матеріали, що підтверджують близько половини заявлених втрат російської техніки й особового складу.
Російські та українські джерела повідомляють, що атаки проводили 40-а та 155-а бригади морської піхоти РФ, які понесли найтяжчі втрати. Kyiv Post перевірив російські Telegram-канали, пов’язані з цими частинами, і підтвердив значні нещодавні втрати, а також зафіксував численні скарги рядових військових на використання їхнього особового складу як «гарматного м’яса».
Що не так з Росією?
