Російсько-українська війна, що дедалі більше перетворюється на війну роботів, диктує нові правила не лише ведення бойових дій, а й забезпечення підрозділів.

Через небезпеку з неба та високу швидкість реакції противника все потрібно робити якомога швидше, мобільніше та непомітніше.

Сам тил стає більш розтягнутим — якщо раніше небезпечною вважалася 5-кілометрова зона, то тепер до 15 кілометрів углиб тилу легко досяжні для дронів обох сторін, що створює проблеми для штабів, медичних пунктів, станцій обслуговування, складів та іншого.

Усе переходить «на колеса». Штаби розосереджуються; настала епоха тотального маскування та мобільності.

Ми вже показували, як в Україні були винайдені мобільні майстерні — фактично завод на колесах, який можна перемістити будь-куди та розгорнути за лічені хвилини, а в разі небезпеки так само швидко згорнути.

Медичне забезпечення не відстає. Волонтерська спільнота Keep Life вже представила свій шостий мобільний стабілізаційний пункт.

Мобільний шпиталь ззовні (Фото Сергія Костежа/Kyiv Post)

Попередні зразки успішно працюють і навіть використовувалися в Курській області. Ми оглянули операційну на колесах.

«Перший модуль ми випустили наприкінці 2022 року. Зараз актуальність таких комплексів лише зростає, адже тил відсувається все глибше. Спочатку ми розробляли проєкт як мобільний госпіталь, щоб приховувати шляхи евакуації поранених. Тепер хлопці використовують його як стаціонарний пункт, який можна заглибити в землю, якщо немає часу або приміщень для стаціонарного пункту», — говорить засновник Keep Life Сергій Нечитайленко.

Сергій Нечитайленко (Фото Сергія Костежа/Kyiv Post)

Мобільний пункт збудований на базі вантажівки, на яку встановлено спеціальний броньований контейнер і оснащено його найсучаснішим обладнанням.

Мобільний шпиталь зсередини (Фото Сергія Костежа/Kyiv Post)

Тут є повна автономність — як усередині, так і зовні.

«Спеціальний пластик, спеціальний хірургічний лінолеум, швидке опалення, бак для води, дизельний генератор, великі батареї, вентиляційна система, яка дозволяє одночасно перебувати всередині до 13 осіб. Усе для того, щоб ця операційна могла працювати», — каже Нечитайленко.

Мобільний шпиталь зсередини (Фото Сергія Костежа/Kyiv Post)

Проєкт повністю волонтерський. Для військових його вартість — нуль. Проте загальна собівартість виробництва є високою. Вантажівка коштує від 20 тисяч доларів (стара, переобладнана з обшивкою, генераторами, бронею, вентиляцією) до 120 тисяч доларів (нова), а медичне обладнання може коштувати від 50 тисяч до 250 тисяч доларів.

Мобільний шпиталь ззовні (Фото Сергія Костежа/Kyiv Post)

«Базове обладнання включає столи, лампу, стерилізатори, концентратори. Але нас часто просять про портативні УЗД та рентген-апарати, коагулятори та інше», — говорить Нечитайленко.

Цю машину використовувала 80-та окрема десантно-штурмова бригада. Саме цей зразок отримує бригада Національної гвардії «Хартія». Його використовуватимуть як стабілізаційний пункт під час активних маневрових бойових дій.

Мобільний шпиталь зсередини (Фото Сергія Костежа/Kyiv Post)

«Начальник медицини нашого корпусу мав досвід роботи з таким комплексом у Харківській області, коли розгортали стандартний стабілізаційний пункт. Це тимчасове рішення до моменту облаштування стандартного стабілізаційного пункту. Ми вже відпрацювали розгортання цього комплексу й знаємо, де саме будемо його використовувати на підготовленій локації під час переміщення стаціонарного медичного пункту», — говорить в.о. начальника медичної служби 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія», капітан Дмитро Степанець.

Капітан Дмитро Степанець (Фото Сергія Костежа/Kyiv Post)