Лідери обох партій у Сенаті США заявляють: Росія зазнає невдачі в Україні, і Сполучені Штати не мають права на зволікання.
В авторській колонці, опублікованій у понеділок у The Washington Post, сенатори Джин Шахін (демократка від Нью-Гемпширу), заступниця голови Комітету Сенату з міжнародних відносин, і Мітч Макконнелл (республіканець від Кентуккі), найтриваліший за часом колишній лідер республіканців у Сенаті, зазначили, що Україна неодноразово перевершувала очікування, тоді як Москва вже заплатила величезну військову, економічну та людську ціну.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Київ не програє, а Москва не перемагає», — написали сенатори, додавши, що «США мають відповісти на рішучі дії України чіткими й конкретними рішеннями».
Колонку опублікували напередодні четвертої річниці повномасштабної війни, на тлі посилення дискусій у Вашингтоні щодо масштабів, строків і стратегічного напряму військової та економічної допомоги США.
Каспаров: Росія зможе змінитися лише після поразки у війні з Україною
Один зі старших помічників сенатора, який спілкувався з Kyiv Post на умовах анонімності, охарактеризував цю колонку як «свідомий крок із метою надіслати адміністрації чіткий двопартійний сигнал: подальша підтримка України — це не питання вибору, а стратегічна необхідність».
Він також додав: «Подаючи це водночас як безпековий імператив і як питання довіри до США, лідери Сенату намагаються сформувати в Конгресі імпульс для швидких і рішучих дій».
Стратегія Путіна: виснаження, а не перемога
Автори колонци зазначають, що президент Росії Владімір Путін робить ставку не на успіхи на полі бою, а на стратегію виснаження.
Москві не вдалося захопити Київ, закріпити контроль над ключовими південними містами чи домінувати на сході України — і все це ціною колосальних людських і матеріальних втрат.
Сенатори зазначили, що Росія втратила близько третини свого стратегічного бомбардувального флоту, а також понад один мільйон військових і особового складу.
Доходи Росії від нафти й газу скоротилися більш ніж на 30 відсотків, а приблизно чверть російських компаній уже збанкрутували або перебувають під загрозою банкрутства.
Українські сили, натомість, продемонстрували помітну стійкість — попри затримки з постачанням передового озброєння зі США та від союзників.
«Путін намагається виснажити Захід і перевірити нашу рішучість», — заявив високопоставлений помічник республіканців, обізнаний зі стратегією Сенату у сфері оборони.
«Ці сенатори нагадують своїм колегам, що Росія розраховує на втому Заходу, але у США є всі інструменти, щоб цьому завадити», — сказав співрозмовник у коментарі для Kyiv Post.
Уроки американської нерішучості
У колонці критикують підхід США на початковому етапі війни. Тоді Київ просив винищувачі, далекобійне озброєння та системи ППО — однак Вашингтон здебільшого не поспішав з рішеннями.Сенатори стверджують, що своєчасна й масштабна допомога могла б схилити шальки терезів на користь України та скоротити тривалість конфлікту.
«Цілком імовірно, що українці могли б досягти вирішальної перемоги й стійкого миру, якби їм просто надали винищувачі, системи ППО та далекобійне озброєння тоді, коли вони вперше про це просили», — йдеться в колонці.
Старший помічник демократів назвав цю публікацію «жорсткою критикою надмірної обережності, яка визначала початкову допомогу США, — і попередженням про те, що політики не можуть повторювати цих помилок».
Він також додав: «Це сигнал для Капітолійського пагорба, що двопартійна єдність щодо України можлива — і необхідна, якщо ми хочемо визначати хід подій, а не лише реагувати на наслідки».
Чому підтримка США важлива
У колонці наголошується, що підтримка США для України важлива не лише з огляду на ситуацію на полі бою, а й як стратегічна інвестиція в довгострокову безпеку.
Посилення оборонних спроможностей України зміцнює європейських союзників, підкріплює демократичне врядування та підтримує оборонно-промислову базу США.
Сенатори також назвали конкретні інструменти Конгресу для тиску на Росію: посилення санкцій, обмеження підтримки Москви з боку Китаю та використання заморожених російських активів для відбудови й оборони України.
Крім того, вони закликали розширити Ukraine Security Assistance Initiative, яка фінансує оборонні потреби України, а також виробничі можливості оборонної промисловості США.
Старший помічник сенатора в офісі республіканців заявив у коментарі для Kyiv Post:
«Інвестиції в Україну — це не благодійність, а стратегія. Вони зміцнюють позиції США у світі, підтримують європейських союзників і гарантують, що наша оборонна промисловість здатна реагувати як на нинішні, так і на майбутні загрози».
Рідкісний момент двопартійної єдності
Колонка є рідкісним прикладом помітної двопартійної співпраці у формуванні зовнішньополітичних меседжів.
Джин Шахін і Мітч Макконнелл застерігають, що відмова від підтримки України — або погодження з російськими здобутками, яких Москва не спромоглася досягти військовим шляхом, — не принесе тривалого миру. Вони розглядають підтримку України з боку США як ширшу інвестицію в глобальну безпеку, стабільність у Європі та оборонно-промислову базу США.
Лідери Комітету Сенату з міжнародних відносин — представники протилежних політичних таборів — об’єдналися, щоб дати сигнал: підтримка України виходить за межі партійної політики, а відмова від подальшої підтримки Києва матиме серйозні наслідки для довіри до США, безпеки Європи та міжнародного порядку, заснованого на правилах.
«Рідко можна побачити, щоб сенатори такого рівня й з такими ідеологічними розбіжностями публікували спільну колонку з такого нагального питання», — сказав старший помічник демократів у Сенаті. «Це свідомий крок, покликаний запобігти вакууму політики у Вашингтоні й чітко дати зрозуміти: шлях уперед — це підтримка, а не відступ».
Для американських політиків посил очевидний: збереження — а за потреби й посилення — підтримки України стосується не лише поточного конфлікту. Йдеться про формування балансу сил у Європі, стримування майбутньої російської агресії та про чіткий сигнал глобальним конкурентам, що США залишаються надійним партнером.
Як прямо зазначають Джин Шахін і Мітч Макконнелл, ціна бездіяльності вища за ціну підтримки — і Вашингтон більше не може дозволити собі зволікати.
ПОГЛЯД: Як Україна ізолює Крим
