Президент Володимир Зеленський 14-16 квітня відвідав Норвегію, Берлін, Рим і Мідделбург у Нідерландах, де обговорював ключову оборонну допомогу, передусім системи ППО та спільне виробництво озброєнь.
Паралельно відбулося засідання у форматі «Рамштайн» щодо військової підтримки України, а Велика Британія оголосила про власний великий пакет допомоги.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Загалом цього тижня союзники заявили про $16–17 млрд нової військової допомоги Україні. Водночас значна частина цієї допомоги — особливо критично важливі системи перехоплення балістичних ракет — надійде лише за кілька років.
Докладніше про Норвегію та Німеччину
Зеленський разом із делегацією провів переговори з політичним і військовим керівництвом обох країн. Місцеві медіа здебільшого висвітлювали візити як підтримку України з боку союзників у протистоянні російській агресії.
Зеленський та Рютте обговорили дефіцит ракет PAC-3 і фінансування комплексів Patriot
У Норвегії сторони підписали декларацію про оборонне партнерство та запустили «Drone Deal» — програму спільного виробництва безпілотників. Також оголосили, що військова допомога Норвегії Україні у 2026 році становитиме близько $10,6 млрд.
Ключовим внеском Осло залишаються поставки сучасних систем ППО середньої дальності NASAMS, а також фінансування закупівель американського озброєння — передусім систем протиповітряної оборони далекої дії — через європейську програму PURL (Перелік пріоритетних потреб України).
У Німеччині канцлер Фрідріх Мерц на спільній пресконференції із Зеленським оголосив про пакет оборонної допомоги на $4,7 млрд.
Кошти підуть на закупівлю артилерійських боєприпасів, далекобійних американських ракет PAC-2 для ППО (також через PURL), додаткових німецьких систем середньої дальності IRIS-T, а також на виробництво близько 5 тисяч ударних дронів середньої дальності з елементами штучного інтелекту в межах ініціативи Build with Ukraine. Окремо ще $354 млн спрямують на розширення українського виробництва озброєнь за підтримки німецької держави.
Візит до Рима активно висвітлювався в італійських медіа, а добрі відносини Зеленського з прем’єркою Джорджею Мелоні отримали позитивну оцінку, однак про нові оборонні угоди не повідомлялося.
А що з Нідерландами?
16 квітня Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром і королем Нідерландів. За повідомленнями медіа, переговори були зосереджені на виробництві дронів і фінансуванні експлуатації винищувачів F-16, переданих Україні коштом нідерландських платників податків.
Після зустрічей на спільній пресконференції оголосили про виділення $268 млн — зокрема на розвиток виробництва безпілотників для України.
Гаага також підтвердила готовність і надалі фінансувати закупівлі в межах програми PURL.
Що відомо про останній «Рамштайн»?
15 квітня відбулося онлайн-засідання Контактної групи з питань оборони України («формат Рамштайн») за участі представників оборонних відомств близько 50 країн. Міністр оборони США Піт Хегсет участі в засіданні не брав.
Зустріч провели міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус разом із головою Міноборони Великої Британії Джоном Гілі, також долучився генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Під час обговорень згадували нещодавно оголошені пакети допомоги від Німеччини та Норвегії, а кілька інших країн заявили про нові конкретні зобов’язання. У межах рекомендаційного голосування країни НАТО пообіцяли надати Україні щонайменше $60 млрд військової допомоги у 2026 році — суттєво більше за $38 млрд, погоджених у лютому.
Пріоритетами постачання визначили системи протиповітряної оборони, безпілотники та далекобійні боєприпаси.
Серед менших донорів Бельгія оголосила про близько $250 млн нової допомоги: $81 млн — на спільні закупівлі 155-мм артилерійських снарядів на світових ринках, ще $81 млн — на німецьку ініціативу з ППО (ймовірно, закупівлю систем IRIS-T), і $92 млн — на спільні закупівлі дронів.
Естонія та Литва разом оголосили про $39 млн на закупівлю артилерійських снарядів і $42 млн — на закупівлі в межах програми PURLS. Болгарія заявила про намір також долучитися до фінансування цих напрямів, однак без уточнення сум.
А Велика Британія? Який її внесок?
Велика Британія не оголошувала окремої нової суми допомоги. Натомість у день «Рамштайну» Лондон заявив про фінансування виробництва 120 000 сучасних бойових дронів для України. Їх виготовлятимуть у Британії в межах уже затвердженої програми військової підтримки на $4,07 млрд цього року.
Вартість дронів окремо не назвали, але цей пакет охарактеризували як «найбільший в історії». Водночас за українськими мірками 120 000 дронів — це приблизно 9–11 днів внутрішнього виробництва.
У заяві Міноборони Британії також уточнили, на що саме спрямовуються раніше виділені кошти. Зокрема:
- $678 млн — на українську протиповітряну оборону (з них $203,4 млн — через програму PURL);
- закупівля понад 1 000 малогабаритних ракет, вироблених у Белфасті;
- фінансування артилерійських снарядів.
А що з ракетами-перехоплювачами і коли їх постачатимуть?
Ключовий елемент міжнародної військової допомоги Україні — це дорогі ракети-перехоплювачі, здатні збивати російські балістичні ракети. Фактично такі ракети виробляє лише американська компанія Lockheed Martin. Пускова система має назву Patriot, а сама ракета — PAC-3.
Наразі ракети PAC-3 виробляють лише на одному підприємстві у США, а також за ліцензією в Японії, що суттєво обмежує темпи постачання.
Паралельно з переговорами Зеленського в Берліні міністр оборони України Михайло Федоров провів зустрічі з представниками компаній Raytheon і Diehl Defence — виробника німецької системи ППО IRIS-T, яку високо оцінюють українські військові.
Хоча IRIS-T не створювалася для перехоплення балістичних ракет, українські підрозділи ППО в окремих, рідкісних випадках змогли збити ракети, які в Україні називають «балістичного типу».
Федоров пізніше повідомив журналістам, що Україна, Raytheon і Diehl домовилися зосередитись на «збільшенні можливостей збиття російських балістичних ракет», а також «наростити» постачання, обслуговування, ремонт і підтримку вже переданого озброєння. Конкретних строків він не назвав.
Водночас тривають переговори між Diehl, її конкурентом Rheinmetall і Lockheed Martin щодо ліцензійного виробництва ракет PAC-3 або їхніх компонентів у Німеччині. За оптимістичними оцінками, виробництво окремих компонентів може стартувати наприкінці 2026 року, хоча більшість галузевих джерел прогнозує 2027–2029 роки.
За повідомленнями медіа, Rheinmetall може взяти на себе виробництво корпусів ракет і масштабування випуску, Diehl Defence — постачання високотехнологічних внутрішніх систем, тоді як Lockheed Martin залишатиметься єдиним виробником систем наведення. Детальні плани проєкту поки не оприлюднені.
Федоров також повідомив, що обговорював підготовку України до можливих нових масованих ракетних ударів Росії в зимовий період 2026–2027 років.
