Німеччина має намір досягти цільового показника оборонних витрат на рівні 3,5% валового внутрішнього продукту вже у 2029 році.
Про це заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус під час виступу в Академії управління Бундесверу в Гамбурзі.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Оборонні витрати Німеччини: коли країна досягне 3,5% ВВП
За словами очільника німецького оборонного відомства, уряд пришвидшує модернізацію армії та адаптує оборонний сектор до нових безпекових викликів.
Пісторіус наголосив, що Німеччина планує вийти на показник у 3,5% ВВП на оборону вже через три роки.
Також він повідомив, що до кінця поточного року до Бундестагу подадуть на затвердження понад 100 проєктів оборонних закупівель, вартість кожного з яких перевищує 25 млн євро.
Міністр зазначив, що рішення про масштабне переозброєння стало відповіддю на погіршення безпекової ситуації у світі та необхідність зміцнення обороноздатності країни.
Франція та Німеччина ініціюють реформу Європейської служби зовнішніх справ
Підтримка України та безпека Європи: що заявив Борис Пісторіус
За словами Пісторіуса, сучасні загрози виходять далеко за межі окремих регіонів, тому безпекові питання потрібно розглядати в глобальному контексті.
«Наші партнери дивляться на Європу. І водночас на Європу дивляться й наші стратегічні суперники. Те, що ми робимо в Європі, як ми позиціонуємо себе, має значення», — підкреслив міністр.
Він також наголосив, що підтримка України має вплив не лише на ситуацію в Європі, а й на безпекові процеси в інших частинах світу.
«Підтримка України впливає на Тайвань або на ситуацію в Індо-Тихоокеанському регіоні. Ми дедалі менше можемо дивитися на безпеку виключно в географічних вимірах», — заявив Пісторіус.
Польща та Німеччина підпишуть нову угоду про оборонну співпрацю: що відомо
Польща та Німеччина підпишуть нову оборонну угоду, яка розширить співпрацю у сфері безпеки, захисту критичної інфраструктури та кіберпростору.
Документ укладають на тлі війни Росії проти України та дискусій щодо майбутньої ролі США в європейській безпеці.
Водночас Варшава відмовилася від більш масштабного формату домовленостей через внутрішньополітичні суперечності та ризик президентського вето.


