Закриті магазини та вивіски «Здається в оренду» в передмісті Москви – наочні ознаки негативних наслідків уповільнення російської економіки в умовах війни.
На тлі величезних витрат на війну в Україні підвищення податків, стійка інфляція та занепокоєні споживачі тиснуть на малі підприємства Росії.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Мій бізнес на межі зникнення. Думаю повністю його закрити», — розповіла AFP власниця аптеки в Митищах, що на північно-східній околиці російської столиці.
Вона веде бізнес уже 12 років і попросила не називати її ім’я з міркувань безпеки, коли критикувала рішення уряду про підвищення податків та регуляторні заходи, що стискають прибутки.
«Коли почалися військові дії в Україні, ми одразу відчули інфляцію», — сказала вона.
Зростання цін та нестабільність рубля стали одними з головних економічних наслідків війни Москви проти України, через яку проти неї були введені безпрецедентні західні санкції.
У Росії поліцію відправили на АЗС через дефіцит пального та довгі черги
Мільярди доларів, які Москва щомісяця витрачає на війну, спочатку допомагали захистити російську економіку від негативних наслідків військової кампанії.
Військові видатки збільшилися до близько 8% ВВП — найвищого рівня з часів Холодної війни.
Однак цивільна економіка залишилася позаду.
На початку 2026 року Росія зафіксувала перший за три роки квартальний економічний спад.
Для малого бізнесу в спальному містечку Митищі це уповільнення стало додатковим ударом на тлі жорсткої конкуренції з боку інтернет-магазинів та жорсткіших правил щодо продажу алкоголю — головного джерела доходу для невеликих ресторанів і місцевих продуктових магазинів.
«Найбільш вразливі»
«Російська економіка дворівнева — з одного боку, оборонна промисловість, де домінує держава і яка почувається досить добре, а з іншого — практично все інше», — сказав AFP лондонський експерт з російської економіки Александр Коляндр.
У нових умовах російські покупці, загалом, не відчувають себе такими заможними, як кілька років тому.
«Вони відклали великі покупки, — зазначив він. – Їхнє матеріальне становище не таке заможне, як на початку війни. Все це чинить тиск на фахівців і підприємців — тих, хто не отримує вигоди від військових витрат і хто страждає найбільше. Їхнє становище найнебезпечніше».
Нещодавно власниці манікюрного салону в Митищах Жанні довелося переїхати до спільного салону, оскільки вона не могла дозволити собі оренду власного приміщення.
«Загалом я помічаю зменшення потоку клієнтів через нестабільну фінансову ситуацію, — сказала вона AFP. – Усі види витрат зросли, і клієнти обирають більш бюджетні косметичні процедури або взагалі відмовляються від них».
Як і багато інших, вона також скаржилася, що підвищення податків і ПДВ та скасування спрощеної системи з низькою ставкою для найменших підприємств ще більше погіршили ситуацію.
Тож вона розмірковує над тим, щоб перевести частину своїх доходів у тінь.
«Неможливо працювати повністю за правилами. Тому я шукаю баланс, за якого мої послуги залишатимуться доступними, а мені ще щось залишиться».
«Нас добивають»
«Магазин закрито», — написано на вивісці поруч із м’ясним магазином Аліни.
Раніше тут продавали продукти харчування, але зараз власниця шукає нових орендарів.
«Останніми роками стало важче, бо купівельна спроможність значно знизилася», — сказала 49-річна жінка, яка володіє цим бізнесом разом із чоловіком.
Її клієнти затягують паски, а її податкові зобов’язання, за її оцінками, зросли в 15 разів згідно з новими правилами, запровадженими цього року.
«Ми працюємо з 2015 року і чесно сплачуємо податки. Ми виконуємо всі інші нові вимоги. А тепер вони вирішили остаточно нас добити, — сказала вона. – Що робити чесному підприємцеві в такій ситуації? Закрити бізнес?».


