На саміті члени НАТО пообіцяють надати Україні військову допомогу на суму €70 млрд

Згідно з проєктом декларації саміту, з яким ознайомилась агенція Reuters, очікується, що на саміті в Анкарі лідери країн НАТО зобов’яжуться надати Україні у 2026 році військове обладнання, допомогу та підготовку на суму 70 млрд євро.

У дводенному саміті, який розпочнеться у вівторок, 7 липня, візьмуть участь лідери всіх 32 країн-членів НАТО, в тому числі президент США Дональд Трамп.

Очікується, що у вечері з лідерами альянсу у вівторок ввечері візьмуть участь президент України Володимир Зеленський, голова Європейської ради Антоніу Кошта, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Південної Кореї Лі Чже Мюн.

Тиск на членів НАТО посилився вночі 6 липня, коли Росія завдала масованого удару ракетами і дронами по Києву, в результаті якого, за останньою офіційною інформацією, загинуло щонайменше 12 людей і понад 50 дістали поранень.

Більше по темі

Зробити НАТО європейським? Як Трамп переформатовує альянс

Саміт НАТО в Анкарі відбудеться на тлі перегляду ролі США в європейській безпеці, збільшення оборонних витрат союзників та посилення відповідальності Європи.

Значних пошкоджень зазнали житлові райони на Подолі та в Дарниці. Повітряні сили України повідомили, що запустила 68 ракет і 351 дрон, зазначивши, що їм не вдалося збити балістичні ракети через брак ракет для систем Patriot.

Очікується, що члени НАТО поновлять підтримку України

У проєкті декларації зазначено, що цього року члени НАТО виділять на військову підтримку України 70 млрд євро і зобов’яжуться зберегти принаймні порівнянний рівень допомоги в 2027 році.

Пакет допомоги включає військову техніку, навчання та інші форми підтримки. Частина фінансування має надійти за рахунок існуючих двосторонніх зобов’язань, а також кредитної лінії ЄС для України на суму 90 млрд євро на 2026–2027 роки.

Пакет ЄС передбачає орієнтовні 60 млрд євро на потреби оборони України, зокрема на інвестиції в її оборонну промисловість і закупівлю зброї та іншого військового спорядження.

Агенція Reuters повідомила, що США не братимуть участі у фінансуванні запропонованого пакету на суму 70 млрд євро.

Київ продовжує наполягати на наданні партнерами додаткових систем протиповітряної оборони, ракет, дронів та іншої зброї, необхідної для протидії російській агресії.

Як повідомив Офіс президента України, 4 липня Зеленський і Трамп обговорили телефоном ситуацію на лінії фронту та дипломатичні зусилля і домовились продовжити обговорення в Анкарі.

Європа під тиском: від неї очікують більшої ролі в обороні

Очікується, що питання України буде серед головних на саміті в Анкарі, але йтиметься також про більшу частку відповідальності Європи за оборону НАТО.

Адміністрація Трампа неодноразово закликала європейських союзників збільшити видатки на оборону та зменшити свою залежність від Сполучених Штатів у питаннях безпеки континенту.

На минулорічному саміті НАТО в Гаазі союзники домовилися до 2035 року довести видатки на оборону та пов’язані з нею заходи до 5% ВВП.

Очікується, що європейські лідери представлять цей саміт як доказ того, що континент почав реагувати на вимоги США відігравати більшу роль у забезпеченні власної безпеки. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вказав на додаткові 139 млрд доларів (121,5 млрд євро) видатків на оборону з боку європейських союзників та Канади у 2025 році. Союзники перебувають під тиском, щоб перетворити торішнє зобов’язання виділяти до 2035 року 5% ВВП на оборону та потреби, пов’язані з безпекою, на конкретні національні плани.

У вівторок НАТО також проведе в Анкарі Форум оборонної промисловості, на якому очікується оголошення угод на суму в десятки мільярдів доларів.

Зростає занепокоєння щодо можливої російської провокації проти Польщі

Тим часом американська розвідка попередила Польщу, що Росія може готувати збройну провокацію на польській території з метою перевірити рішучість НАТО.

Можливі сценарії включають атаки або диверсії на об’єктах критичної інфраструктури, що потенційно можуть супроводжуватися спробами звинуватити в цьому Україну та поглибити напруженість між Варшавою та Києвом. Польські урядовці вже попереджали, що Москва може використовувати операції під чужим прапором та інформаційну війну, щоб створити привід для ескалації проти члена НАТО.

Минулого тижня польський міністр з питань спеціальних служб Томаш Сємоняк заявив, що Росія може намагатися провести диверсійні операції, спрямовані на розпалювання напруженості між поляками та українцями. Він зазначив, що польські органи влади виявили підозрілу активність поблизу військових об’єктів, гуманітарних організацій та об’єктів інфраструктури, пов’язаної з польсько-українською співпрацею.

Однак Сємоняк додав, що ознак конкретної безпосередньої загрози наразі немає. Тим не менш, ці попередження підкреслюють, чому питання безпеки східного флангу НАТО, стримування та реагування на гібридну війну займатимуть чільне місце в Анкарі.

Крім того, зростає занепокоєння щодо спроб Росії перевірити єдність НАТО за допомогою дезінформації, саботажу та інших форм гібридної війни.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Москва намагається роз’єднати союзників і вбити клин між НАТО та Україною. Він попередив, що будь-яка спроба Росії перевірити рішучість альянсу будь-якою провокацією буде «великою безрозсудністю та божевіллям».