Дональд Трамп не просто переписує зовнішню політику США — він намагається її перепрограмувати.
За свої перші 30 днів він вже вивів країну з союзницьких договорів, запровадив мита для партнерів, вихваляв диктаторів і відкрито загравав з ідею порушення американської Конституції. Зі сторони усе це виглядає хаотично. Однак в цьому безладді, насправді схована чітка стратегія. Стратегія зробити Трампа величним.
Щоб зрозуміти, як Трамп бачить світ — і як він планує ним керувати, — треба звернути увагу на його кумирів.
Є три імені, які постійно з’являються в його риториці: Вільям Мак-Кінлі. Джеймс К. Полк. Володимир Путін.
Кожен з них уособлює окремий тип влади, проте разом вони формують карту трампівських амбіцій: Економічний контроль. Територіальна експансія. Абсолютна влада.Привид Мак-Кінлі в Америці Трампа
США заявили, що відбили всі іранські удари по своїх об’єктах на Близькому Сході
У 2015 році президент Барак Обама повернув найвищій горі Північної Америки її автентичну назву — Деналі, стерши з мапи ім’я «гора Мак-Кінлі».
Трамп був обурений: «Я поверну стару назву!» — пообіцяв він. Але справа була не в географії. Справа була у спадщині.
Вільям Мак-Кінлі — це не просто ім’я на мапі. Це останній президент XIX століття: людина тарифів, трастів та імперії. Він розв’язав Іспансько-американську війну, підняв США до рівня глобальної лідера та захищав індустріальних магнатів під прикриттям патріотизму.
У цьому дзеркалі Трамп бачить себе.
Як і Мак-Кінлі, він зробив з тарифів зброю. Але якщо Мак-Кінлі використовував їх, щоб захистити американське виробництво — особливо на Півночі та Середньому Заході — і наповнити бюджет без корпоративного податку, його метою було будівництво нації: розвиток промисловості, зменшення залежності, підтримка бізнес-еліти.
Трамп же застосовує мита як елемент тиску — або, точніше, рекету. Він стверджує, що це захистить американські робочі місця — у промисловості та сільському господарстві, — але водночас він добре розуміє, що США — це найбільший та найбагатший споживчий ринок у світі. І всі хочуть отримати до нього доступ.
Тож він виставив ціну на вхід:
«Хочете, щоб мита зникли? Дайте нам щось велике».
Це не політика. Це торгівля під тиском — така, яка каже: продається все, навіть довіра.
Схожість між двома президентами йде ще глибше. Мак-Кінлі опирався на олігархів свого часу, залізничників і сталевих баронів. Трамп же сам — олігарх, оточений мільярдерами, донорами й вірними соратниками. Обидва керували з однією рукою на владі, а іншою — в кишені у економіки.
А ще — тінь насильства. У 1901 році Мак-Кінлі був убитий чоловіком, який бачив у ньому обличчя нерівності й імперії. Більше ніж за століття потому Трамп пережив замах — куля лише ковзнула по його вуху — і миттєво почав представляти себе як мученика для народу. Історія не повторюється, але іноді — переслідує.
Полк: архітектор імперій, яким мріє бути Трамп
Якщо Мак-Кінлі — це економічна модель для наслідування Трампа, то Джеймс К. Полк — уособлення його бажання до експансії.
Полк був президентом-експансіоністом: анексував Техас, спровокував війну з Мексикою, захопив американський Південний Захід. Він залишив країну більшою, ніж вона була до нього та не балотувався на другий термін, йому це було й не потрібно — адже він переписав мапу світу.
Після перемоги на виборах 2024 року Трамп наказав повісити портрет Полка в Овальному кабінеті — символічний жест, який мало хто помітив. Але у політичному театрі Трампа символи — це сигнали. Полк був не просто декором. Він був інструкцією.
Трамп неодноразово хвалив Полка за те, як той «робив справи»: короткі переможні війни, результативність, слід в історії. Трампу подобаються президенти, які беруть своє.
Майже одразу після інавгурації він запропонував зробити Канаду 51-м штатом — стираючи межу між сусідом і власністю.
- Він буквально став одержимий Ґренландією: спочатку зателефонував із пропозицією купити її у Данії, а потім почав говорити про це як про щось неминуче, навіть допустив можливість анексії.
- Також Трамп висловлював бажання повернути Панамський канал, стверджуючи, що США «ніколи не мали його віддавати».
Трамп не бачить суверенних держав — він бачить активи. Географічні точки. Угоди. Це експансіонізм Полка в стилі девелопера, що будує імперії з бетону, брендів і гольф-полів.Путін: зразок влади, яку Трамп поважає найбільше
Але найбільш очевидний і напевно небезпечніший зразок для Трампа — це Володимир Путін. Він давно висловлює захоплення його стилем керування.
Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Трамп назвав це “геніальним”.
“Він оголошує велику частину України… незалежною. О, це прекрасно. Путін каже: ‘Вони мають право вибирати’. Я сказав: ‘Це геніально’.”
“Він робить усе так, як зробив би я,” — сказав Трамп.
Трамп захоплюється не просто силою, він захоплюється абсолютним контролем. Путін не підзвітний ні судам, ні парламенту, ні журналістам. Він переписав Конституцію, позбувся опонентів і утримує владу вже більше 20 років.
Трамп безперечно фантазує про те саме. Він не хоче знищити систему США — він хоче побудувати її навколо себе. Як це зробив Путін із Росією.
І він уже заклав підґрунтя для цього:
- Трамп вимагає абсолютної вірністі від свої посадовців
- Ставить лояльних людей у Мін’юст, розвідку і навіть суди
- Делегітимізує вибори — іноді ще до того, як вони відбулися
- Відкрито погрожує опонентам арештами й помстою
В інтерв’ю NBC Трамп підтвердив, що якщо Конституція не дозволить йому піти на третій термін, J.D. Ванс може стати президентом — а потім «віддати» посаду назад Трампу.
Це не просто необережна репліка — це дзеркальна копія підходу Путіна у 2008 році. Коли обмеження на терміни змусили його відійти, він поставив на місце президента Медведєва, став прем’єр-міністром, змінив Конституцію щоб збільшити свої повноваження, а в 2012 повернувся у президентське крісло і повернув свої повноваження назад.
Трамп більше не приховує своїх намірів. Він хоче влади рівня Путіна у американській обгортці. Безстрокової. Безконтрольної. Без “незручностей” демократії.
Зовнішня політика Імператора Трампа
Зовнішня політика Трампа — це не ідеологія. Це захоплення. Людьми сили. Будівництвом імперій. Олігархами.
Він не просто хоче керувати світом — він хоче ним володіти.
Саме тому використовує мита як шантаж.Саме тому він хвалить ворогів і тисне на союзників.Саме тому розриває норми й мріє про третій термін.
Щоб зрозуміти зовнішню політику Трампа, не читайте офіційні документи. Читайте тіні, які відкидають Мак-Кінлі, Полк і Путін. Там і лежить його справжній сценарій.
Політика Трампа ніколи не була про те, щоб знову зробити Америку великою.Вона про те, щоб зробити величним Трампа.
ПОГЛЯД: Як Україна ізолює Крим
