З чого все починалось
За гіркою іронією долі (і приводів для неї чимало під час цієї війни), багато видів зброї, яку Росія використовує проти України, «зародились» на креслярських дошках в Україні в ті часи, коли ці дві радянські республіка були частиною СРСР.
Основні бойові танки Т-54/55 і Т-64, які протягом десятиліть були головною броньованою робочою конячкою російської армії, розроблені Харківським конструкторським бюро машинобудування імені Морозова. Т-64 став основою для більш сучасної версії Т-80, над якою також працювали в Харкові. Як відомо, Т-80 Кремль зараз активно використовує на полі бою в Україні.
У своїй статті для Радіо Свобода в 2014 році Чарльз Рекнегель наголосив, що ще з часів СРСР Москва значною мірою покладалася на українських конструкторів та інженерів у створенні своїх ключових систем озброєнь.
Зеленський розповів, скільки ракет і "Шахедів" Росія запустила по Україні у квітні
Наприклад, більшість двигунів для російського парку гелікоптерів виробляла «Мотор Січ», розташована в Запоріжжі, а комплектуючі для багатьох російських літаків надходили з київського заводу «Антонов».
Крім того, багато ракетних двигунів та інших ключових компонентів російських стратегічних ядерних ракет були розроблені або виготовлені в Україні такими підприємствами, як дніпропетровський «Південмаш» та харківський «Хартрон».
Рекнегель зайшов так далеко, що навіть припустив, що одним із мотивів російського вторгнення в 2014 році була спроба захопити деякі з цих стратегічних підприємств. Це ж стало одним із вагомих мотивів повномасштабного вторгнення РФ в Україну в минулому році.
Українська програма розробки ракет великої дальності
Багато ракет, які Росія зараз використовує для ударів по Києву та інших українських містах, зокрема по об'єктах цивільної інфраструктури, початково були розроблені та побудовані в Україні.
Окремі важливі елементи крилатих ракет Х-55 були розроблені державним конструкторським бюро «Південне» у Дніпрі, і якщо повністю ракета була розроблена московським конструкторським бюро «Радуга», ракети надійшли в серійне виробництво в 1980 році на Харківському авіаційному заводі, і на них встановлювались двигуни, вироблені «Мотор Січ».
Намагаючись розробити власні ракети, Україна не починає з нуля. Переговори з цього приводу між українськими державними підприємствами, які раніше відповідали за розробку озброєнь – заводами «Укроборонекспортом», «Південмаш» та «Мотор Січ» – почалися ще в 2014 році, але брак фінансування завадив прогресові.
Україна має в своєму розпорядженні оригінальні технічні компоненти ракети Х-55 та її більш сучасних варіацій, а також, ймовірно, має доступ до технічної документації щодо російських ракет Х-101 і «Калібр». Відповідно, українські конструктори могли використати цю документацію як основу для розробки двох нових ракет: крилатої ракети «Коршун» і тактичної ракети вертикального запуску «Грім-2» («Сапсан»).
Моделі ракет Коршун і Грім-2. Фото: Wikipedia
Хоча точні технічні характеристики цих ракет є засекреченими, вважається, що «Коршун» призначений для запуску з повітря, землі та кораблів і в основному використовуватиметься для ураження статичних наземних цілей, тобто для націлювання за наперед відомими геолокаційними координатами.
Згідно зі схематичними кресленнями, оприлюдненими «Укроборонекспортом», ракета матиме 480-кілограмову боєголовку, яка містить фугасні проникаючі суббоєприпаси, хоча на ній також може встановлюватись звичайна фугасна осколкова боєголовка.
На «Коршуні» застовується твердопаливний ракетний прискорювач для запуску та виведення ракети на крейсерську швидкість, і далі турбореактивний двигун вестиме її протягом решти польоту. Цей двигун є осучасненим варіантом оригінального двигуна Х-55 «Союз Р95-300» і виготовляється «Мотор Січ» під новою назвою МС400.
Початковий проект 2014 року передбачав, що «Коршун» буде мати вагу 480 кілограмів і дальність дії близько 300 кілометрів. Схоже, що нова версія буде набагато більшою (вагою близько 1300 кілограмів), і при запуску з землі буде мати дальність дії близько 700 кілометрів.
Колишній міністр оборони України Олексій Резніков, виступаючи на публічному форумі в червні, припустив, що радіус дії ракети може бути ще більшим: «У нас є дуже хороші перспективи мати українські ракети з дальністю понад 1000 кілометрів».
Очікується, що «Коршун» використовуватиме систему наведення, яка поєднує в собі інерціальну та GPS-навігацію. Тепер Україна має доступ до західних технологій, таких як Оптико-електронна екстремально-кореляційний система корекції (DSMAC) і системи автоматичного розпізнавання цілей (ATR), які встановлені на крилатих ракетами Storm Shadow, також українські ракетобудівники можуть встановити на свій витвір систему наведення, найменш вразливу до засобів РЕБ.
Це, своєю чергою, може збільшити ефективність ракети проти деяких рухомих цілей, таких, наприклад, як морські судна. Вважається, що ця технологія вже використовується в новій українській ракеті класу «земля-земля» (SSM) «Нептун».
Менше подробиць поки відомо про тактичну ракету «Грім-2». Схоже, що вона базуватиметься на пусковій установці Transporter Erector Launcher (TEL) і являє собою балістичну ракету з вертикальним трубчатим запуском і одноступінчастим твердопаливним ракетним двигуном.
Вона матиме ту саму боєголовку, що й «Коршун», але набагато більшою буде сама ракета – вагою близько 3000 кілограмів. На даний момент максимальна дальність її польоту становить близько 500 кілометрів. Ракети планується розгортати батареями на базі трьох TEL, кожна з яких несе одну ракету в своїй трубі.
Президент Зеленський та секретар Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) Олексій Данілов неодноразово наголошували, що будь-яка українська зброя буде використовуватися виключно проти російських військових цілей, втім здатність завдавати удари на відстані 700, а то й 1000 кілометрів забезпечує Києву можливість бити далеко вглиб Росії.
Це викликає не лише глибоку стурбованість в Кремлі, але й певним чином непокоїть декого із західних союзників України.
Показано, наскільки далеко зможуть поцілюватись нові українські ракети з радіусом дії 1000 кілометрів.
Коментарі (0)