Наприкінці лютого французький президент Еманюель Макрон вперше підтвердив, що серед союзників триває дискусія щодо відправки західних військ до України. Такі слова прозвучали за підсумками ініційованої ним зустрічі лідерів у Парижі.
Тоді Макрон обережно зазначив, що "не можна виключати" такий крок у майбутньому, говорячи про "усі можливі зусилля, аби Росія не змогла виграти війну".
Він не відмовився від своєї позиції навіть після того, як лідери низки західних держав, зокрема канцлер Німеччини Олаф Шольц і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, категорично відкинули таку можливість.
“Це абсолютно нове обговорення, тож багато хто дійсно цього злякався. І саме Макрон зняв табу з цієї теми, змінивши межі можливої підтримки України. До того ж, все завжди починається з однієї країни…”, - каже народний депутат Олексій Гончаренко, який нещодавно повернувся з відрядження до Парижа, куди їздив як очільник міграційного комітету ПАРЄ, в ексклюзивному коментарі Kyiv Post.
Парламентар висловився на підтримку такої пропозиції французького президента, яка сьогодні “знаходиться на стадії реалізації”.
“Думаю, що чим більше західних військових буде на території України, тим краще. Нам це потрібно з практичної точки зору, бо відправка наших військових за кордон - дуже складний логістично і довготривалий процес. Але це також має політичне значення, як наступний крок після постачання зброї”, - сказав Гончаренко.
На його думку, далі - лише безпосередня участь іноземного військового контингенту в бойових діях: “Звичайно, сьогодні це неможливо, але це крок саме в такому напрямку”.
Як ідею Макрона просуває французька сторона
Заява Макрона запустила жваве обговорення цього питання в публічному просторі, передусім французькими топ-посадовцями, а також у медіа країни.
Зокрема, в газеті “Ле Монд” вийшла колонка начальника Генштабу Франції П'єра Шиля про те, що його країна готова за місяць сформувати 20-тисячну дивізію для відбиття агресії противника.
Головнокомандувач ЗС Франції Тьєррі Буркар, своєю чергою, висловив впевненість, що західна підтримка України може вийти за межі надання озброєння. "Намір президента [Макрона] полягає в тому, щоб дати зрозуміти Владіміру Путіну, що ми знаємо про те, що відбувається в Україні", - сказав він.
Французький міністр оборони Стефан Сежурне підтвердив, що Париж створює альянс країн, відкритих для потенційного розміщення західних військ в Україні задля допомоги ЗСУ, зокрема, в сфері розмінування.
"Не Росія має казати, як нам варто допомагати Україні в найближчі місяці чи роки. І не Росії вирішувати, як нам розгортати наші дії, чи встановлювати червоні лінії. Тому ми вирішуємо це між собою", - сказав Сежурне під час зустрічі з балтійськими та українськими колегами в Литві цього місяця.
Посол Франції в Україні Ґаель Весьєр на XVI Київському безпековому форумі підтвердив, що наразі у Парижа немає жодних "червоних ліній" у контексті розміщення своїх військ на території нашої держави.
"Ми можемо сказати, що це не виключається. Для нас це дуже потужний сигнал про те, що ми підсилюємо підтримку Україні. Не будемо себе стримувати якимись межами… Це не щось узгоджене з нашими друзями і партнерами. Це те, що ми думаємо, але є деякі країни, яких зацікавили ці ідеї. Це обговорюється", - розповів дипломат.
“Коли мова йде про розміщення [західних військ] на території країни, яка перебуває у стані повномасштабної війни з ядерною державою, це дуже серйозне рішення, яке матиме дуже серйозні наслідки. Іноземні військові в Україні можуть загинути від російського удару, навіть знаходячись в Україні з тренувальною місією”, - пояснив Гончаренко.
Нардеп визнає, що багато країн не хочуть брати участь у такій ініціативі. Втім, є й кілька держав, які готові доєднатися до такої коаліції під лідерством Парижа.
“Франція формує коаліцію союзників, до якої, ймовірно, увійде Польща, а також країни Балтії. Пошук серед інших європейських країн ще триває”, - додав він.
Тим часом на телеканалі LCI ведуча обговорила сценарії розміщення французького контингенту вздовж Дніпра і кордону з Білоруссю з військовим аналітиком і істориком, підполковником Вінсентом Арбаретьє.
“Я не можу підтвердити, що існує серйозна розмова про розміщення французьких військ вздовж Дніпра. Як на мене, це просто гіпотетичні сценарії, які озвучує один із експертів. Щодо українсько-білоруського кордону: це те, що дійсно обговорюється. Мова йде про розміщення західної поліцейської місії, яка вивільнить з цього напрямку українських військових. Це дозволить укріпити Східний та Південний напрямки”, - розповів Гончаренко.
А щодо статті “Ле Монд” про необхідність “наступного року відправити хлопців до Одеси” парламентар зауважив, що це якісь анонімні джерела сказали виданню, що Макрон нібито таке говорив.
“Ле Монд”, безумовно, серйозне видання, але жодної відповідної цитати Макрона в публічному просторі не існує”, - сказав він.
Окрім цього, лідери України і Франції прокомунікували низку питань двосторонніх відносин для ЗМІ країни свого візаві.
Після кількох переносів свого візиту до України Макрон в інтерв’ю каналам "1+1" і "Ми - Україна" запевнив, що поїздка відбудеться тоді, коли буде “якомога кориснішою для України”.
“Абсолютно щиро вам скажу - я обов’язково приїду. В мене є правило: щоб мій візит був якомога кориснішим для України. І саме так ми завжди робимо з президентом Зеленським… Коли я фізично приїду, це означатиме, що буде потужний меседж і нові напрямки співпраці”, - сказав президент Франції.
Водночас Зеленський зазначив, що візит французького колеги відбудеться найближчим часом. Він окремо наголосив, що візит "ніхто не відміняє, він обов'язково буде" попри російські атаки на Україну.
Що треба для реалізації рішення з боку Франції
Гончаренко наголосив, що президент Франції має конституційні повноваження, аби одноосібно ухвалити рішення про введення своїх військ в Україну.
“З боку Франції в даному випадку потрібно прийняття відповідного рішення на рівні президента. Далі чітко формується цей контингент і період його перебування в Україні… Це все визначається внутрішніми документами, а також погоджується з українською стороною”, - розповів він.
Разом з тим, нардеп відкинув сценарій, за якого рішення президента Франції викличе невдоволення у представників виконавчої чи законодавчої влади: “Уряд формує Макрон, а у парламенті він має більшість”.
В межах відрядження до Парижа Гончаренко “зустрічався з французькими колегами і розбирався, про що, власне, говорить Макрон”.
“Серед французьких парламентарів є різні думки, в залежності від політичної приналежності… Не дарма Макрон підписав безпекову угоду з Україною, яка не передбачає ратифікації у парламенті, до речі, як і такі угоди з іншими країнами. Це, звичайно, понижує їхній статус…”, - повідомив він.
Попри відсутність такого зобов'язання французький лідер все одно вирішив внести безпекову угоду на розгляд парламенту: “Відбулися відповідні дебати і голосування. Крайні ліві проголосували проти, крайні праві утримались, але більшість, тобто правляча президентська партія, підтримали”.
Говорячи про наявний у французькому політикумі розділ, парламентар підтвердив, що крайні ліві та крайні праві не підтримують відправку французьких військ в Україну навіть з метою навчань.
“Але це лише їхня політична позиція, яка наразі не має впливу на прийняття рішень”, - наголосив він.
Українська позиція
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба нагадав, що в 2014-2022 роках на території України працював увесь спектр тренувальних місій від країн Заходу.
“Я щиро не розумію, чому питання тренувальних місій в Україні спричиняє стільки труднощів і обговорень. Між 2014 і 2022 роками увесь спектр тренувальних місій дуже ефективно працював в Україні. Я не бачу причин, чому це не може продовжитися. Поверніть свої тренувальні місії, поставте своє ППО, щоб захистити навчальні центри”, - закликав партнерів Кулеба.
Гончаренко пояснив, що в українському законодавстві визначені випадки, коли необхідне голосування Верховної Ради. Вони включають створення повноцінної військової бази на території України чи розміщення великих іноземних підрозділів.
"Але я думаю, що більшість у Верховній Раді такі кроки точно підтримає", - запевнив нардеп.
Він додав, що в питанні розміщення французьких військ в Україні "все залежатиме від того, як це буде виписано".
"У випадку запрошення окремих інструкторів нічого не буде потрібно [з боку ВРУ], і це вирішуватиметься на рівні президентів, головнокомандувачів збройних сил, генеральних штабів обох країн... Можуть також залучатися військові як радники або як інструктори в межах певної військової місії", - сказав Гончаренко.
Коментарі (0)