Закон про мобілізацію, який українці вважають одним із найважливіших законів за два роки війни, нарешті затверджено парламентом. Голоси за нього віддали 283 народних депутати, 192 –  представники президентської партії «Слуга Народу». Не підтримали законопроект опозиційна партія «Європейська Солідарність»,  більшість депутатів від «Батьківщини» й частина представників від партії «Голос».

Фото Ярослава Железняка

Advertisement

Законопроект розроблявся протягом трьох місяців, до нього надійшло більш ніж 4300 правок, абсолютна більшість яких була відхилена. Напередодні голосуванням з нього прибрали чи не найважливішу правку про встановлення граничного терміну служби, після якого військовослужбовець має право демобілізуватися.

В Україні понад 3 тисячі засуджених вже подали заяви на службу в армії
Більше по темі

В Україні понад 3 тисячі засуджених вже подали заяви на службу в армії

У Мін'юсті прогнозували більше число бажаючих напередодні прийняття відповідного закону.

Kyiv Post розбирався з тим, які норми встановлює новий закон, що там є, чого немає і що мало б там бути.

Що є у законі про мобілізацію та чого немає

Загалом цей закон  можна вважати рамковим. Він визначає правила мобілізації, міру відповідальності за ухилення від призову, розмежовує повноваження органів, відповідальних за мобілізаційні заходи, а також чітко визначає, за яких умов особа не підлягає мобілізації.

Advertisement

Зокрема, він передбачає:

  • Всі чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у ТЦК, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника.
  • Всі військовозобов’язані українці повинні мати при собі військово-облікові документи
  • Законом скасовується строкова служба, натомість запроваджується базова військова підготовка. Також ним передбачений військовий рекрутинг, тобто охочі потрапити до лав ЗСУ українці мають можливість обирати, в якому саме підрозділі вони будуть проходити військову службу.

«Це нормальний, а не бюрократичний процес. Добре, що закон прийняли з такими нормами. Там прописано все, як це має відбуватися. Держава створила нарешті систему, коли велика маса людей встане на облік, і держава зможе нарешті бачити, яким мобілізаційним резервом вона може розпоряджатися», - говорить колишній радник Міністерства оборони та керівник Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан.

Сергій Кузан. Фото РБК

Advertisement

За його словами, саме відсутність у країні чітких даних про обсяг мобілізаційного резерву призводила до системних зловживань у ТЦК. Співробітники центрів комплектації не мали чітких даних ні про кількість, ні про якість потенційних новомобілізованих, але мали чіткі плани, які у будь-якому випадку мали виконувати. Саме тому й з'являлися усі ці ганебні відео про те, як співробітники ТЦК хапають людей на вулицях чи у крамницях і намагаються запхати до «воєнкомівського» автобуса.

Новий закон передбачає певні санкції для «ухилянтів», і саме ці норми свого часу українці найбільше піддавали критиці. Наприклад, українці, які перебувають за кордоном, без пред'явлення військово-облікових документів відтепер не зможуть оформити паспорт чи отримати інші консульські послуги.

Advertisement

«Прикро, бо такі заходи примусу не спрацюють, вони лише відлякують. Це не покращить мобілізацію, а навпаки – змусить багатьох відмовитися від ідеї повертатися до України після війни. Це неправильно, вони нам потрібні при відбудові країни», - сказав Kyiv Post народний депутат від «Європейської Солідарності» Володимир В’ятрович.

Також закон визначає, що ухилянти можуть бути позбавлені права кермувати транспортним засобом. Також особи, які не проходили ні військової служби, ні базової військової підготовки, передбаченої новим законом, надалі не зможуть обіймати посади в поліції та інших державних установах.

Advertisement

Ще одна норма закону, яка викликала бурхливі дискусії, також стосується покарання за ухилення від мобілізації. Спочатку законопроектом пропонувалося притягати ухилянтів до кримінальної відповідальності. Та врешті-решт вирішили задовольнитися адміністративною відповідальністю у вигляді штрафу. За порушення громадянами правил військового обліку під час воєнного стану на них може бути накладений штраф від 17 до 25,5 тис. гривень, а у випадку, якщо правила порушує підприємство або державний службовець - від 34 до 59,5 тисяч.

На думку екскомандира роти батальйону «Айдар», військового оглядача Євгена Дикого, якою він поділився з Kyiv Post, обрання законодавцями  адмінвідповідальності замість кримінальної робить новий закон малоефективним, бо по суті перетворює штраф на «відкуп» від мобілізації.

Advertisement

Євген Дикий. Фото "Новинарня"

З цією думкою не погоджується Сергій Кузан:

«Скажу як юрист – це не спрацює (кримінальне покарання – ред.). Просто суди будуть завалені і вся система «ляже». Плюс це сприятиме корупції. Штраф – це більш невідворотнє покарання і реальне. Врешті, завдання цього закону – не покарати всіх. Завдання в тому, що всі люди мають стати на облік», - наголошує Кузан.

Провал демобілізації  - хто в цьому винен?

Найбільш обговорюваний момент закону – відсутність у ньому норми про демобілізацію, тобто про граничний строк, який має відслужити мобілізований українець. Багато солдатів, які добровільно доєдналися до лав ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення або були мобілізовані у той же період, дуже чекали на цю норму, сподіваючись, що їх нарешті замінять на передовій нові мобілізовані. Народні депутати свого часу після тривалих дискусій дійшли компромісу й передбачили у законопроекті право військовослужбовця звільнитися  після 36 місяців служби, за умови, що 18 із них він перебував у зоні активних бойових дій. Але буквально за день до голосування  уряд передав до оборонного комітету початковий варіант законопроекту (взагалі без положень про демобілізацію).

 «Положення про звільнення було ще в першому читанні. Комітет підтримав пропозицію про 36 місяців, але в останній момент все перевернулося. Це категорично неправильний підхід. Протягом 3 місяців в комітеті було багато суперечок і дискусій, але врешті-решт все повернулося до початкового варіанту. Навіщо тоді було втрачати 3 місяці? Можна було одразу проголосувати все в січні!», - розповів Kyiv Post В’ятрович.

Співрозмовники Kyiv Post із партії «Слуга Народу» визнають – поправка про демобілізацію була в останні дні відхилена за пропозицією військових. Як повідомляли джерела «Української правди», на цьому наполягав головком ЗСУ Олександр Сирський. Втім, депутати розділили з військовими відповідальність – перед голосуванням закону в цілому постанову про зняття поправки про демобілізацію поставили на голосування окремо, і вони набрала 226 голосів. Але бійців на передовій (та й не тільки їх) таке рішення влади дуже обурило.

«Це закон про довічну мобілізацію», - розчаровано сказав нам офіцер-доброволець першої хвилі.

 «Нам же обіцяли, що вона буде, буде, буде, буде, буде. І тут несподівано відбувається обман. Розрахунок мабуть такий, що з війни ми просто не повернемося. А якщо повернемося, то довго не протягнемо. А потім вони будуть розказувати, як вони в залі парламенту рятували Україну, і все таке інше», - роздратовано сказав Kyiv Post офіцер одного із підрозділів, що воює на сході.  

Максим Несміянов, нині солдат ДПСУ, а в минулому виконавчий директор Спілки споживачів України, сказав, що в його підрозділі всі дуже розчаровані вилученням із закону норми про демобілізацію. Він розповів Kyiv Post, що всі й так розуміли, що демобілізацію всіляко гальмуватимуть, навіть якщо про неї йтиметься  в законі. Наразі ж все виглядає максимально песимістично.

«Я втратив вже почуття страху. В мене немає свободи, немає сімї, вона в мене віртуальна. Мені пишуть діти, питають, коли тато повернеться. І я сидів на вірі, що колись гіпотетично я до них повернуся. Як наркоман на якомусь наркотику, я сидів на цій надії. Тепер і її немає. І так у більшості моїх хлопців», - каже Несміянов.

Максим Несміянов. Фото Армія Inform

Чому все змінилося в останній момент? Джерело Kyiv Post, близьке до Генштабу ЗСУ, каже – в Генштабі дійсно певний час розглядали варіанти демобілізації. Але, на жаль, складна ситуація на фронті та  відсутність допомоги з боку США змусили їх обрати далеко не найкращий варіант.

«Це реально обговорювалось, консультації були. Але коли в тебе немає певності у тому, коли буде допомога від союзників, і чи вона буде взагалі, коли норми по витратах снарядів у тебе на один лише місяць вперед, постає питання – чи можемо ми підготувати відповідну кількість солдатів і офіцерів, щоб замінити тих, хто демобілізується?  Спершу допомогу обіцяють, а потім – її немає! По США нічого не зрозуміло, вже півроку питання висить у повітрі, англійці віддали, що могли, французи й німці тільки зараз починають «розкачуватися». Це погано, звісно, це говорить про те, що ми не можемо зараз планувати резерви», - зазначає джерело.  

В той же час всі опитані Kyiv Post наголошують – питання демобілізації аж ніяк не зняте з порядку денного, воно лише відкладене в часі, і коли буде можливість, до нього повернуться. Зокрема, є пропозиції розробити окремий законопроект про демобілізацію. Втім, нардепи-опозиціонери у це не вірять. За словами В’ятровича, виключення незручних положень із законопроекту із обіцянкою розглянути її окремо – це звична для Верховної Ради практика. І, на думку опозиційного нардепа, це може свідчити про те, що до цього питання в осяжному майбутньому повертатися взагалі не планується.

А Євген Дикий взагалі вважає, що положення про демобілізацію – це «єдино вартісне й дійсно важливе для військових, що було в цьому законопроекті, все інше  - бюрократичні дрібниці».