Харків останнім часом все більше нагадує Лондон часів Другої світової. У місті лунає до 15 повітряних тривог на добу і чи не кожного дня фіксуються влучання ворожих дронів чи ракет. Від Харкова до кордону з Росією менше 50 кілометрів, і країна-агресорка регулярно обстрілює місто, не розбираючи цілей. Майже кожного дня внаслідок російських ударів тут гинуть люди. Kyiv Post вирушив до міста, яке з початку війни стало прифронтовим, яке постійно потерпає від ворожих обстрілів, але й не думає здаватися.

Advertisement

Населення Харкова до повномасштабного вторгнення складало майже 1,5 мільйона людей. Місто із розвинутою інфраструктурою, із трьома гілками метро, із високими зарплатами робітників високотехнологічних виробництв завжди вважалося другою столицею України. Зокрема, у Харкові були зосереджені найпотужніші підприємства української оборонної промисловості, машинобудування та аерокосмічної галузі.

Удар по «Епіцентру»: поліція встановлює особи загиблих
Більше по темі

Удар по «Епіцентру»: поліція встановлює особи загиблих

За результатами експертизи ідентифікували тіла 10 громадян. Родичі здають зразки ДНК на аналіз.

Та з початком повномасштабної війни тут багато що змінилося. Ворог вже більш ніж два роки атакує Харків майже безперервно.

Advertisement

З самого початку війни росіяни із артилерії обстрілювали північні околиці міста, зокрема Салтівку й Олексіївку. Били по тих районах міста, до яких легше всього було дістати. Ці обстріли спричинили настільки серйозні наслідки, що їх досі ліквідовують!

 «Розбомбило майданчик, зробили новий, тепер ще й сходи переробляти треба», - каже Микола, будівельник із Салтівки, показуючи розібрані перекриття п’ятиповерхівки.

«Це був нічний обстріл, близько третьої ночі був. Хаотичний був, по всьому району. Десь падало у сусідньому дворі, десь в цьому – летіло однаково. За будинком прилетіло по даху у сусідів, знесло дві квартири, снаряд застряг у друга в спальні», - каже Володимир, місцевий мешканець. 

Advertisement

Його сусідка Валентина живе у під’їзді, наполовину зруйнованому під час обстрілу. Тепер його відновили.

«Прилетіло на п'ятий поверх, пробило п'ятий поверх, четвертий поверх, два снаряди застрягло в підлозі... У під'їзді наді мною дві квартири повністю зруйновані, на п'ятому повністю, тільки бічні стіни були, а всередині нічого немає. … на четвертому були вдома люди, але до сусідньої кімнати прилетіло, в холодильнику застряг і в підлозі» , - каже вона. 

Advertisement

Через постійні обстріли населення Харкова зменшилося ледь не вполовину. І хоча влітку 2022 року українська армія відігнала окупантів від міста та відновила контроль над кордоном, але до кордону так близько, що росіяни можуть діставати до міста практично усіма видами зброї масового знищення.

Advertisement

До ракети та дронів останнім часом додались російські керовані авіабомби. Удари відбуваються чи не щодня. Один із таких обстрілів нашій знімальній групі вдалося зафільмувати. Тоді ворог влучив приблизно за кілометр від міста, де ми перебували.

На наших очах туди одразу вирушають рятувальники. Андрій Дронов, заступник начальника дев’ятої пожежно-рятувальнохї частини, розказує, що окупанти свідомо вбивають цивільних і атакують критиччну інфраструктуру.

«Вони свідомо б’ють шахедами по житловим будинкам. Там були загиблі цивільні, ми виїхали на допомогу. Ми думали, може вони помилились, коли вдарили по ДСНС. Але вони свідомо б'ють по пожежним частинам в регіоні. В Дворічній розбита частина, в Липцях розбита, в Козачій Лопані. Це суперечить усім нормам ведення війни, нелюди просто», - каже Дронов.

Advertisement

Удар слідує за ударом. Ворожі ракети прилітають по центру міста, по історичних будівлях, об’єктах енергетики, промзонах, навіть по торговельних центрах. Знаменитий на весь Харків центр Planeta Mall був знищений ворожими ракетами 6 квітня.

Внаслідок обстрілів тієї ночі загинуло шестеро мешканців міста. У місті кожного дня від обстрілів хтось гине.

«Харків  - прифронтове місто, зовсім близько державний кордон, якщо повітряна тривога, у нас є лише 30-40 секунд, і ракета вже долітає до Харкова. Нещодавно була пожежа, коли росіяни вдарили по нафтобазі. Горів навіть сніг, горів асфальт. Горіли житлові будинки, палаюче пальне, як лава, заливало їх. Тоді згоріла ціла сім’я, троє дітей і подружжя», - каже Андрій Дронов.

Внаслідок влучань по енергооб’єктах Харкова є серйозні пошкодженння енергосистеми та брак генерації. В місті почастішали блекаути, іноді електроенергії споживачі не отримують впродовж доби або й більше, каже екс-заступник голови Харківської ОДА, бізнесмен і волонтер Юрій Сапронов.

«Перше – це енергетика, безперечно. Харків споживає 700 мегаватт на добу, 22 ракетами 2 тижні тому рашисти вдарили по п'яти основних станціях, які живлять Харків на 90%, потім добили їх ще 16 ракетами, а тепер, так би мовити, «підрівняли» шахедами. Тож у нас основні станції зруйновані, генерації – 40% від норми. Світло відключають на 7-8 годин, але реально 10-12, іноді добу немає, але ми розуміємо, ми це переживемо», - каже Сапронов.

Внаслідок постійних обстрілів багато будинків у Харкові мають ось такий вигляд. 

Вікна, які вилетіли після ворожих ударів, забиті фанерою та дошками, бо скла на місто-мільйонник просто не вистачає, та й невідомо, чи довго воно простоїть до наступного обстрілу.

Та місцеві мешканці духом не падають – намагаються жити нормальним життям. Сім’я Олексія, яка певний час мешкала у Полтаві, нещодавно повернулася до Харкова.

«Зараз стало трохи краще, та й ми до блекаутів готові. Єдина незручність у нас у будинку – електричні плити, розігріти їжу немає на чому. Але у нас є плити з газовими балонами, акумулятори, павербанки, а коли мобільний зв'язок зникає, і стає нудно, ми виходимо у двір, смажимо шашлик, дружині та дитині дуже сподобалося», - каже Олексій.

Він, як і більшість мешканців міста, вважає, що від долі не втечеш, а тримати місто та ходити на роботу – треба.

«Це ніби російська рулетка вже, люди змирилися з цим, жити ж треба якось. Просто харків'яни звикли. Людська психіка адаптується до будь-яких негативних моментів. Так, бахкає, тижнів зо два тому поруч прилетіло, 12 загиблих…», - каже чоловік. 

Якої ж мети росіяни намагаються досягти своїми варварськими обстрілами? Юрій Сапронов вважає, що вони хочуть створити гуманітарну катастрофу у Харкові, якщо вже не вийшло створити її вцілому по Україні. І тим сподіваються змусити Україну капітулювати.

«Нині нас лякають. Люди в паніці, це важко, люди гинуть щодня, почали прилітати КАБи, чого раніше не було, це страшна штука, збити її не можна, можна збити лише носій – літак. Завдання Путіна в тому, щоб ми, громадянське суспільство, тиснуло на військово-політичне керівництво й змусило його погодитися на переговори. Але чим більше вони б'ють, тим більше ми ненавидимо Росію. Якось до війни Харків називали проруським містом, і ватників, мовляв, тут багато. Ну, подивіться, які ватники? Ми готові мститись і мститимемося. Ми не боїмося, ми вже своє відбоялися. Напевно, страшніше лише окупація», - каже Сапронов.

Так, Харків живе й продовжує боротися із ворогом. Тут працюють підприємства, ремонтуються дороги, військові постійно укріплюють оборонні рубежі довкола міста. Мегаполіс на північному сході України, як і вся країна, чекає на допомогу від  союзників, зокрема, чекає сучасних засобів ППО та винищувачів F-16. Харків тримається, попри постійні спроби росіян його підкорити.