Держдума РФ заборонила «іноагентам» брати участь у виборах

Парламент Росії у другому й третьому читаннях ухвалив поправки, що забороняють «іноземним агентам» брати участь у виборах.

Про це повідомляє Настоящее время.

Росія заборонила брати участь у виборах «іноагентам»

Законопроєкт був ухвалений одноголосно всіма фракціями Держдуми РФ.

"З огляду на те, що значна частина осіб, внесених до реєстру іноземних агентів, нині проживає за кордоном, виступає з антиросійських позицій, підтримує, в тому числі й матеріально, Збройні сили України, потрібно обмежити виборче право цієї категорії осіб", - заявив глава фракції "Справедлива Росія – За правду" Сергій Миронов, який ініціював цей законопроєкт.

Згідно з документом, визнаних «іноземними агентами» громадян Росії позбавлять права бути обраними до федеральних та регіональних органів влади, а також до органів місцевого самоврядування. «Іноагентам» також заборонять обіймати посади в державних та муніципальних органах, бути членами дільничних виборчих комісій.

Більше по темі

Шойгу не звільнили, лише трохи віддалили від влади, а Путін вирішив зміцнити владну вертикаль

ЗМІ подають звільнення Сергія Шойгу з посади міністра оборони РФ як покарання за невдачі армії в Україні. Втім, аналіз ситуації показує, що звільнення – частина плану Путіна зі зміцнення своєї влади.

Громадян, визнаних афілійованими з «іноагентами», зобов'яжуть вказувати це в усіх агітаційних матеріалах.

Закон також передбачає дострокове припинення повноважень «іноагентів» в органах влади. Це станеться через 180 днів після того, як закон набуде чинності, за умови, що на той час статус «іноагента» не буде анульований у реєстрі.

Що відомо про російський закон про «іноагентів»

1 грудня 2022 року у Росії набрав чинності закон «Про контроль за діяльністю осіб, які перебувають під іноземним впливом». Законодавство про «іноагентів» у Росії з’явилося у 2012 році.

Закон дозволив Мін’юсту визнавати некомерційні організації «іноземними агентами», якщо вони отримують фінансування з-за кордону та займаються політичною діяльністю.

Критерії, за якими визначається така діяльність, у законі чітко не визначені, що дозволяє владі переслідувати організації, які працюють у галузі освіти, культури, охорони здоров’я, екології, захисту прав людини.