Україна переходить на нову систему управління військами, створюючи військові корпуси. Один був утворений у ЗСУ, ще два – в системі Національної гвардії, один із них – на базі бригади «Азов», яка є однією з найрезультативніших у силах оборони.
Корпус, який складається з кількох бригад, є вищим рівнем управління військами. Всі переконані – нова система покращить управління силами оборони і зробить їхні дії злагодженими та якіснішими, зміцнивши їх на полі бою. Kyiv Post розбирався в деталях.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Нова корпусна система ЗСУ: краще пізно, ніж ніколи?
Створення корпусної системи вітають усі – важко знайти аналітика чи військового, який би її критикував.
Ще 23 лютого 2025 року президент Зеленський на Ставці визначив склад армійських корпусів та призначив командирів. Призначено 18 командирів корпусів, які займатимуть свою смугу фронту та отримають визначений постійний комплект військ. Більшість бригад тепер зводяться до складу 18 корпусів.
Сирський назвав “ганебною” ситуацію з порушенням прав військових у полку “Скеля”
Більшість корпусів будуть складатися з 5 бригад, один корпус – із 7 бригад. 13 корпусів створюються в сухопутних військах, 2 корпуси – в десантно-штурмових, 1 - у військах морської піхоти, 2 – у Нацгвардії.
Україна створила два з перших трьох корпусів у складі Національної Гвардії. Ще один – на базі 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ.
«Три роки ми здобували унікальний досвід у запеклих битвах, проводили успішні контрнаступи, ставали найефективнішими у застосуванні дронів на передовій. Ми впроваджували технології, змінювали підхід до підготовки особового складу й створили кращий в країні рекрутинг. Запустили власні школи FPV й НРК. Створювали масштабні культурні та просвітницькі проєкти. Настав час розширити горизонти», – заявив 14 березня командир 3-ї ОШБ Андрій Білецький.
Втім, деталей він не оголошував.
Вже 15 квітня стало відомо про створення двох корпусів з двох запланованих у складі Національної гвардії. Перший корпус було створено на базі бригади «Азов», куди, крім «Азову», увійшли ще чотири бригади. Ще один, Другий корпус НГУ, створено на базі бригади «Хартія», але його склад менш відомий.
Корпусний рівень – значно вищий, ніж рівень бригади, і дозволяє керувати бригадами в межах однієї тактичної задачі, оперативно координуючи їхні дії.
Наразі орган, який виконує цю роль у Збройних силах, – це різні ОСУВ, ОТУВ, ОУВ (Оперативні угруповання військ, Оперативно-тактичні угруповання військ, Оперативно-стратегічні угруповання військ). Тобто, ця роль наразі виконується. Але, як зазначає воєнний історик, професор, викладач Академії Сухопутних військ Андрій Харук, корпус – значно якісніший рівень.
«Корпуси якраз мають замінити, в ідеалі, ОУВ і ОТУВ, які в нас є. Тобто, бригади мають бути об’єднані спільною історією, видами озброєнь і видами виконуваних завдань, а зараз ми маємо «вінегрет» з різних бригад і так званих «приданих підрозділів», які тасуються туди-сюди, і часто координація між ними втрачається. Корпус – це цілісна структура. Я вже мовчу про «придані» підрозділи, які розривають бригаду на батальйони і якими, будьмо чесні, не так дорожать, як «основними». Настав час це виправити на краще», – каже Харук.
Незважаючи на очевидну перевагу корпусного рівня управління, довгий час корпуси не створювали. На першому етапі війни, як пояснюють співрозмовники Kyiv Post, здавалося, що оперативних угруповань буде достатньо.
«Ну, і, ви розумієте, ніхто не хотів би постійного начальства над собою, кожен командир бригади хоче мати своє царство-государство… тому, мабуть, це станеться не скоро», – казав один зі співрозмовників-штабістів Kyiv Post ще півтора роки тому.
Сучасна система корпусів у Силах Оборони
Одна з причин введення корпусної системи – це зростання чисельності ЗСУ. Колись, коли пост-радянська українська армія нараховувала більше пів-мільйона людей, Україна мала військові корпуси.
Втім, вже в 2000-х їх скасували, поступово переходячи на бригадну систему. Це було пов’язано зі скороченням армії, яка танула на очах у часи проросійського президента Януковича, який через міністрів оборони – громадян Росії – свідомо знищував військо. Тоді чисельність Збройних сил України досягла рекордних 100 000, половина з яких взагалі були тиловими службовцями. Це в 40-мільйонній країні, за наявності такого сусіда, як РФ.
Не дивно, що з початком російської агресії, у 2014-му, армію довелося створювати наново.
Втім, до корпусів тоді не повернулись. І зараз, як переконує Харук, ті корпуси, що створюються – це зовсім не те, що Україна мала у 90-х – на початку 2000-х.
«Ті корпуси, які були – 30-й, 7-й, 1-й, 6-й, 8-й – по суті були результатом реорганізації радянських загальновійськових і танкових армій. І важливо – Україна тоді не мала корпусної системи управління військами. Тодішні армійські корпуси були не тактичними, а адміністративними одиницями, і виконували не більше функцій адміністрування», – каже Харук.
Саме тому, на думку опитаних Kyiv Post війскових та експертів, нинішні корпуси в Силах оборони – якісно нове явище. І вони потребуватимуть більше якісних і досвідчених офіцерів, яких часто бракує навіть на бригадному рівні.
«Головне питання – у штабістах. Потрібно планувати і керувати на тактичному рівні. Тобто, це потрібні майори, підполковники і полковники, які мають бачення сситуації, які мислять широко. І головне – це зовсім інша реальність бойової обстановки, і тут потрібні офіцери з іншими спроможностями», – каже нам один із військових аналітиків.
Чи достатньо буде їх для всіх корпусів? Час покаже, але швидке формування корпусів на базі найбільш активних бригад – 3-ї ОШБ, «Азову» і «Хартії» – показує, де цей потенціал оцінюють як найвищий.
Спостерігачі зазначають, що в «Азові» і 3-й ОШБ просто більше компетентних людей «нової школи» з бойовим досвідом, які можуть сформувати ядро штабу корпусу, ніж в інших підрозділах. Це й стало причиною того, що саме на їхній базі корпуси були створені першими.
Як на корпус перетворили «Азов» - приклад
Чутки про те, що «Азов» буде реорганізований у корпус, ходили давно. Це було не дивно, оскільки його часто називали однією з найрезультативніших та найкраще підготовлених полків і, надалі, бригад у складі Сил оборони. Рекрутинг «Азову» ще у 2015-2018 роках, ядро з національно свідомих і патріотичних офіцерів-добровольців, реорганізація підрозділу за стандартами НАТО, опора на сержантський рівень зробили підрозділ надзвичайно боєздатним. Це підтвердила оборона Маріуполя, яка продовжувалася кілька місяців проти супротивника, який набагато переважав “Азвців” чисельно та технологічно.
Орім «Азову», в складі Першого корпусу НГУ – 1-ша президентська бригада оперативного призначення “Буревій”, 14-та бригада оперативного призначення “Червона Калина”, 15-та бригада оперативного призначення “Кара-Даг”, новостворена 20-та бригада оперативного призначення “Любарт” (до речі, створена на базі одного з батальйонів “Азову”).
Ми поставили кілька запитань бійцям «Азову» щодо того, як вони бачать корпусну модель і наскільки до неї готові.
«Основна мета корпусної моделі полягає в обʼєднанні штатних бригад в одну операційну зону для покращення системи управління, взаємодії та бойових спроможностей. Переважно офіцери управління та штабу корпусу – це офіцери 12-ї бригади спеціального призначення «Азов». Також залучаємо офіцерів з бригад, які входять до складу корпусу, офіцерів ОТО і ГУНГУ … Завжди хочеться більше, але в нас достатньо сил і засобів, що виконувати задачі на рівні корпусу. Ми завжди готові до бою, але, безперечно, як цілісна бойова одиниця, корпус зможе виконувати завдання, коли всі його підрозділи матимуть одну зону відповідальності на фронті», – зазначили в підрозділі.
Саме це і є ключовою відмінністю від нинішніх ОТУВ і ОУВ – усі бригади переводяться в іншу зону відповідальності разом із корпусом, залишаючись у координації, а не змінюються на інші в межах тактичного угруповання.
При цьому, кажуть в «Азові», однією з задач корпусу є покращення спроможності бригад, які входять до його складу.
«Ми поважаємо досвід і особливі традиції кожної бригади і не збираємось їх змінювати чи ламати. Головна задача – підсилити і допомогти, поділитись власним досвідом. В майбутньому в середині корпусу будуть створені окремі додаткові підрозділи тилу, підрозділи БПЛА, підрозділи підготовки та інші, які зроблять корпус автономним суб’єктом. Корпус – це структурна одиниця армії, а не бізнес. Головна задача – якісне управління, підготовка та забезпечення», – зазначають в «Азові».
З цих відповідей випливає, що навіть у такого передового підрозділу, як «Азов», буде дуже багато роботи в процесі налагодженні роботи штабу корпусу та його автономності як бойової одиниці.
Наскільки послідовно така ж робота буде проведена в інших корпусах, які незабаром будуть створені в складі ЗСУ – ми теж обов’язково проаналізуємо.
ПОГЛЯД: Як Україна ізолює Крим
