Російська економіка фактично зупинилася, оскільки Москва фінансує свою війну проти України за рахунок виснаження внутрішніх ресурсів та жертвуючи цивільним сектором.
Про це у п’ятницю в інтерв’ю «Kyiv Post» сказав представник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
За його словами, ключовим фактором, який визначає економічні перспективи Росії, є різке падіння доходів від нафти та газу — основного джерела фінансування Кремля.
«З січня по травень доходи російського бюджету від нафти та газу залишалися на 30% нижчими, ніж роком раніше. Не допомогли навіть сприятливі зовнішні умови та тимчасові стрибки цін», — сказав Власюк.
Він додав, що напруженість навколо Ормузької протоки на короткий час спричинила зростання світових цін на нафту, завдяки чому експортні доходи Росії перевищили 20 млрд доларів на місяць. Однак після поновлення судноплавства цей ефект майже одразу зник.
ЄС продовжив економічні санкції проти Росії до липня 2027 року
За словами Власюка, дані MarineTraffic свідчать про стрімке поновлення судноплавства в протоці: 17 червня судна не проходили протоку, а вже 22-го з Перської затоки вийшли 10 танкерів, а 11 — зайшли, і до 24-го 17 з неї вийшло 17 танкерів.
Власюк зазначив, що відновлення логістики швидко послабило тиск на світові ринки та спричинило зниження цін на нафту: станом на п’ятницю, ціна на російську нафту марки «Урал» стабілізувалася на рівні 58,83 долара за барель.
«У бюджеті на 2026 рік Кремль заклав ціну на нафту на рівні 59 доларів за барель, але цей розрахунок був занадто оптимістичним. Дефіцит бюджету в першому півріччі 2026 року сягнув 6 трильйонів рублів ($77 млрд), що на 60% перевищує весь річний плановий показник», — сказав Власюк.
Військові видатки
Він також зазначив, що військові видатки дедалі більше витісняють усі інші бюджетні пріоритети.
Лише у першому кварталі видатки на оборону сягнули 5,9 трлн рублів ($75 млрд) — це становить 48% від загальних державних видатків. До кінця року ця цифра може зрости до 18 трлн рублів ($229 млрд), причому зараз на оборону спрямовується приблизно 75% податкових надходжень.
«Щоб покрити цей дефіцит, Росія все більше й дорожче позичає на внутрішньому ринку. Внутрішній державний борг уже зріс до 32,4 трлн рублів ($340 млрд)», — сказав Власюк.
Він додав, що, незважаючи на слабкий попит, обсяги розміщення державних облігацій OFZ зросли на 54% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Останній аукціон навіть був скасований, хоча дохідність зросла приблизно до 16%.
За словами Власюка, необхідність запозичень за такими високими процентними ставками свідчить про гостру нестачу ліквідності та збільшення фінансових ризиків. Міжнародні санкції фактично відрізали Росію від зовнішніх запозичень.
«Усе це вказує на те, що російська економіка фактично опинилася у глухому куті. Війна фінансується виключно за рахунок вичерпання внутрішніх ресурсів і руйнування цивільного сектора, тоді як фінансова стабільність стрімко погіршується — 56 російських регіонів уже мають дефіцит бюджету», — зазначив він.
За його словами, Кремль все ще здатний підтримувати свою воєнну машину, але лише ціною «незворотного руйнування» всієї фінансової системи держави.
«За цих умов подальші обмеження нафтових доходів залишаються найефективнішим інструментом для того, щоб підштовхнути економіку агресора до неминучого краху. Єдиний реальний спосіб стабілізувати російську економіку — це припинити фінансування війни», — сказав він.
Нещодавно речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що російська економіка залишається стабільною – мовляв, економіка зазнала структурних змін, відійшовши від залежності від доходів від енергоносіїв, тож причин непокоїтися за фіскальну стабільність немає.
«Стабільність російської економіки забезпечена, макроекономічна стабільність абсолютно забезпечена, і це ні в кого не викликає сумнівів», — сказав Песков журналістам, додавши, що коливання на глобальному енергетичному ринку впливають на всі країни, але не загрожують фундаментальним показникам Росії.
Однак стан бюджету та ринків Росії вказує на посилення напруги.
Після короткочасного стрибка цін на нафту, що стався після початку війни в Ірані, коли ціна нафти марки «Урал» сягнула майже 120 доларів за барель, ціни впали, що призвело до скорочення доходів Росії.
У понеділок індекс MOEX впав більш ніж на 4% до трирічного мінімуму, продовживши 15-тижневе падіння, що стало наслідком нещодавнього зниження ставки Центрального банку, яке сигналізувало про тривале збереження жорсткої монетарної політики.
Президент Росії Владімір Путін заявив, що Україна намагається «розколоти суспільство» та підірвати туристичний сектор своїми ударами по енергетичній інфраструктурі. Він вважає їх не економічним, а психологічним тиском.
Пєсков також заявив, що збільшення доходів від інших ресурсів – не нафти – допомагає компенсувати волатильність на енергетичних ринках.
Водночас інфляція та дефіцит пального посилюють тиск усередині Росії. Українські удари по нафтопереробних заводах та паливній інфраструктурі змусили ввести нормування в деяких регіонах країни: щонайменше 25 регіонів повідомили про перебої, а в окупованому Криму припинили продаж пального цивільному населенню.
