У понеділок, 19 грудня, президент Росії Володимир Путін зустрівся зі своїм найближчим союзником диктатором Олександром Лукашенком. Вперше за три з половиною роки пара зустрілась на білоруській землі. Зустріч тривала трохи більше двох годин, і її деталі не розголошуються. Втім заяви сторін, а також події до і після зустрічі можуть пролити світло на те, що там обговорювалось.

Що відбувалося напередодні зустрічі?

Керована Лукашенком Білорусь вже довгий час є вірним союзником Кремля і підтримала Росію в її вторгненні в Україну. Незважаючи на те, що більшість білорусів, вірогідно, виступають проти такої підтримки.

Advertisement

Перед зустріччю в понеділок обидві сторони офіційно заявили, що планують обговорити «процес виконання раніше прийнятих союзницьких програм», а Лукашенко заявив журналістам у Мінську 16 грудня, що ситуація щодо України «загострюється».

Російського вченого, який працював над гіперзвуковими дослідженнями, ув'язнили за держзраду
Більше по темі

Російського вченого, який працював над гіперзвуковими дослідженнями, ув'язнили за держзраду

Після того, як у 2018 році президент Путін заявив, що Росія розробляє гіперзвукову зброю, більше десяти фізиків, які працювали в цій галузі, були звинувачені в державній зраді.

Деякі аналітики, серед яких і Інститут вивчення війни, розцінили це як знак того, що Білорусь може приєднатися до Росії в новому наступі на Україну в найближчі тижні чи місяці.

Ще до того, як Путін зійшов зі свого літака, Міністерство оборони Росії оголосило, що війська РФ, дислоковані в Білорусі, проведуть спільні навчання з білоруськими військовими. Через це Україна почала додатково зміцнювати свою оборону вздовж україно-білоруського кордону, про що заступник міністра внутрішніх справ України Євген Єнін повідомив у інтерв’ю ВВС.

Advertisement

Хоча Білорусь поки не брала безпосередньої участі у війні, у лютому вона дозволила російським військам використовувати свою територію як плацдарм для незаконного вторгнення в Україну, що триває вже 10 місяців.

Про що говорили Путін і Лукашенко?

Не відомо, про що саме говорили за зачиненими дверима ці два непередбачуваних авторитарних лідери. Але пресконференція, що слідувала за перемовинами, хоч і коротка та розпливчаста, дає кілька підказок щодо контексту їхньої дискусії та майбутніх планів.

Advertisement

Говорячи здебільшого про економічні відносини, торгівлю та спільну безпеку, Путін, зокрема, зазначив, що деякі білоруські військові літаки були переобладнані для того, щоб нести ядерні ракети. Він також підтвердив, що Росія допомагає в підготовці екіпажів цих літаків, а Лукашенко подякував йому за надання Білорусі зенітно-ракетного комплексу «Іскандер» і системи протиповітряної оборони С-400.

Були висловлені припущення, що Путін, можливо, використав візит, щоб натиснути на Лукашенка, аби той приєднався до нового наземного наступу на Україну. Втім речник Кремля Дмитро Пєсков відкинув це припущення як «абсолютно дурні, безпідставні вигадки».

Advertisement

Тема України під час зустрічі майже не згадувалася, принаймні публічно.

Однак Путін сказав: «Росія не зацікавлена нікого поглинати – це просто не має сенсу», мабуть, відповідаючи на припущення, що Росія може прагнути приєднати Білорусь до Російської Федерації, особливо якщо Лукашенко висловить небажання посилати свої війська в Україну. Путін повторив, що «в цьому просто немає сенсу», а чутки про те, що він намагається тиснути на Лукашенка, йдуть від «недоброзичливців».

Виступаючи в понеділок увечері, речник Держдепартаменту США Нед Прайс висміяв слова Путіна, назвавши їх «верхом цинізму», враховуючи, що той зараз прагне насильницького поглинання України.

Отже, які шанси, що Білорусь приєднається до війни в Україні?

Advertisement

Розмовляючи ексклюзивно з Kyiv Post у понеділок, білоруська опозиційна лідерка у вигнанні Світлана Тіхановська рішуче наполягала на тому, що народ її країни виступає проти участі Білорусі у війні, але визнала, що Україна «правильно робить, що готується», оскільки ймовірність вступу Білорусі у війну «може зрости найближчими тижнями».

«Збройні сили Білорусі є частиною суспільства і мають такі ж погляди на війну, а 86 % білорусів проти участі у війні», – сказала вона. «Це й зупинило наказ про відправлення білоруських військ на поле бою в Україні. Це не було з доброї волі диктаторів чи тому що Лукашенко протистоїть Путіну – він повністю на боці Кремля».

Advertisement

«Однак ймовірність такого наказу залишається і може зрости найближчими тижнями. Я вважаю, що українське керівництво має рацію, коли готується до такого сценарію, хоча це означає відволікання значних сил від зони активних бойових дій на південному сході».

Тіхановська додала, що Лукашенко «вбачає в Україні загрозу», адже «демократична, вільна, європейська Україна є поганим прикладом для диктатур Лукашенка і Путіна, тому ця війна для них є логічним рішенням».

На запитання, якою може бути спільна мета Росії та Білорусі, відверта політикиня у вигнанні чітко відповіла: «знищити Україну, її європейські прагнення та національну ідентичність, і поставити її під свій контроль».

«Режим [Лукашенка] є нестабільним і не здатен відновити контроль над країною», – продовжила вона. «Він повністю відірвався від народу і діє з єдиною метою зберегти владу Лукашенка, навіть якщо для цього доведеться поступитись суверенітетом росіянам».

Тіхановська також повідомила, що зацікавлена у зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, зазначивши, що у Білорусі та України «спільні вороги».

Однак у сьогоднішній розмові з Kyiv Post Деніел Спекхард, колишній посол США в Білорусі та генеральний директор Corus International, організації, яку високо оцінили за її активну роботу з надання допомоги українцям під час цієї жорстокої війни, висловив обережні сумніви щодо доцільності такої зустрічі.

«Бажання пані Тіхановської зустрітися з президентом Зеленським для привернення уваги до ситуації в Білорусі зрозуміле», – сказав він. «Але така зустріч, на мою думку, є недоцільною зараз і, ймовірно, лише підштовхне нинішнє керівництво в Мінську ближче до Росії та зменшить співчуття до становища в Україні».

Щодо вірогідності того, що Білорусь приєднається до наступу на Україну, Спекхард сказав: «Я думаю, шанси на те, що Росія таки змусить Білорусь послати свої війська в Україну наразі 50 на 50.

«Було б помилкою для Білорусі та Росії піти на цей крок, оскільки це послабить власну безпеку Білорусі та вимагатиме від Росії захисту додаткових 1100 км кордону.

«Однак через брак у Росії навчених військ, ймовірно, посилиться тиск, спрямований на залучення додаткових білоруських сил.

«У той же час Росія може просто одягнути білоруських військових у російську форму як перший крок», – додав Спекхард.  

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!