Колишній аналітик ЦРУ: “Ні слова про Україну на саміті ШОС – ознака слабкості Путіна”

Київ різко розкритикував підсумкову декларацію саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС), який відбувся цього тижня. В ній, зокрема, не згадується війна Росії в Україні. Але колишній аналітик Державного департаменту та ЦРУ Пол Ґоубл стверджує протилежне: це мовчання є не проявом підтримки Москви, а скоріше ознакою її дипломатичної поразки.

«Те, що в остаточній декларації ШОС не згадується війна в Україні, не означає, що всі країни ШОС підтримують Москву. Навпаки», – сказав Ґоубл в інтерв’ю Kyiv Post.

Дипломатична поразка Путіна

Аналітик вважає, що саміт у Тяньцзіні став значною дипломатичною поразкою для російського президента Владіміра Путіна. За його словами,  мовчання про Україну свідчить про те, що Москві не вдалося заручитися підтримкою, якої вона прагнула від своїх партнерів.

Більше по темі

ЄС не повинен впадати у «китайофобію», — попереджає провідний євродепутат

Напередодні саміту ЄС, який відбудеться 18–19 червня, у Брюсселі розгорілися дискусії щодо майбутнього відносин із Китаєм. Головний торговий представник Європарламенту Бернд Ланге закликав уникати «китайофобії» та тотального закриття ринків, оскільки це зашкодить самому Євросоюзу. Водночас він визнав наявність критичних проблем: заниження курсу юаня, експансію китайських авто, загрози кібербезпеці та деструктивний вплив Пекіна на економіки третіх країн (зокрема, африканських). Зараз рішучі кроки ЄС блокуються Німеччиною та Іспанією через сильні торгові зв’язки з КНР, а політичне тло ускладнюється тим, що Китай продовжує підтримувати Росію.

«Путін не зміг домогтися формулювання, якого хотів, тому формулювання взагалі не було, – сказав він. – Було б добре, якби ШОС засудила російську агресію, але відсутність будь-яких коментарів підкреслює слабкість Росії в цьому питанні, а не її силу». Він додав, що це свідчить і про глибоку відсутність згоди всередині блоку.

Хоча Україна розкритикувала мовчання як форму підтримки російської агресії, коментарі Ґоубла свідчать про зовсім іншу реальність: мовчання викриває ізоляцію Москви в цьому питанні навіть серед її союзників.

Не єдиний фронт

Ґоубл також ставить під сумнів поняття ШОС як єдиного антизахідного альянсу:

«Путін хоче перетворити ШОС на авторитарний альянс. Але деякі країни-учасниці не є авторитарними, а інші поза ним. Отже, ШОС не в змозі кинути виклик західним демократіям і підтримати російську агресію, як би Путін на це не сподівався».

Обмежені практичні наслідки

Якщо не брати до уваги офіційні заяви, практичний вплив саміту на війну в Україні є мінімальним.

Путін не зміг домогтися від членів організації зобов’язань щодо підтримки його війни. «Якби Путін отримав те, що хотів, члени організації зобов’язалися б допомогти йому в Україні. Він цього не домігся, тому ця зустріч не стала для нього результативною, – сказав Ґоубл. – Деякі члени ШОС допоможуть, інші – ні. Не слід перейматися – цей саміт не закріпив  підтримку Путіна і російської агресії».

Багатополярний світ: порожня риторика?

Нарешті, акцент саміту ШОС на «багатополярному світі» Ґоубл вважає  банальною риторикою, яка сама по собі не має жодного змістовного значення.

«Заклик до багатополярного світу є стандартною риторикою для країн, що набирають силу, і для тих, хто вважає, що їм не приділяють достатньо уваги, – пояснив аналітик. – Знову ж таки, такі заяви звучать приємно для тих, хто їх просуває, але самі по собі вони не мають великого значення. Ця риторика не руйнує ліберальний порядок, що склався після Холодної війни, хоча він і стоїть перед викликами».