Війна Росії в Україні є найпомітнішим фронтом у безжальній кампанії Кремля з підриву демократій у регіоні. Джонатан Кац, науковий співробітник з питань управління в Брукінгському інституті у Вашингтоні, співредактор «Посібника з демократії 2025», зазначає, що Росія ніколи не припиняла операцій з впливу в своїй гібридній війні проти країн ЄС і НАТО, а також тих, які прагнуть глибшої інтеграції з Заходом.
Ці операції – не допоміжні. Вони мають вирішальне значення для Москви в досягнені її стратегічної мети – дестабілізації демократій і підриву важливих організацій, таких як НАТО.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У вівторок в інтерв’ю Kyiv Post Кац розповів про її останню масштабну стратегічну кампанію з підриву ключових держав: нахабне втручання у вибори в Молдові, неліберальні мережі в Чехії та антидемократичний саботаж у Грузії – все це підживлюється потоком російської дезінформації.
Суд у Швеції заарештував судно Caffa за вивезення зерна з ТОТ України
Глобальний масштаб стратегічних цілей Росії
Кац підкреслює, що масштабні невійськові операції Росії спрямовані на вплив на внутрішню ситуацію в таких країнах, як Молдова та Чехія, де нещодавно пройшли вибори, а також на її відносини з країнами, які, на жаль, відступають від демократії, такими як Грузія.
Тактика Кремля, що включає дезінформацію, введення в оману та пряме втручання у вибори, «служить меті дестабілізації демократій та культивування політичних партнерів».
«Мета Росії полягає в тому, щоб знайти союзників в урядах – таких, як Віктор Орбан в Угорщині або Роберт Фіцо в Словаччині – для просування своїх цілей і, що найважливіше, для завдання шкоди критично важливим багатостороннім організаціям, таким як НАТО, які мають важливе значення для трансатлантичної безпеки та оборони», – пояснив Кац.
Він пояснив, чому Росія продовжує ці операції з впливу навіть попри війну в Україні:
«Навіть у важкій ситуації в російській економіці Росія продовжує ці зусилля, оскільки вважає, що вони сприяють досягненню її стратегічних цілей».
Мужність Молдови: приклад стійкості
На тлі цього невпинного тиску з боку Росії Молдова виділяється як приклад успіху. Нещодавно вона протистояла значній російській кампанії впливу, спрямовану на зміну складу парламенту, що зупинило би її рух до членства в ЄС. Ця кампанія включала незаконне фінансування та багатошарову дезінформацію.
«Молдова є історією успіху і продовжує рухатися в напрямку, якого прагне її народ: подальша інтеграція в ЄС і збереження демократичного шляху з прозорістю, підзвітністю та подолання корупції», – сказав Кац.
За його словами, молдовани проявили велику мужність, не піддавшись дезінформації та спробам підкупу виборців, і не проголосували за пов’язаних із Росією кандидатів, які би відвели їхню країну від демократичного шляху.
Кац стверджує, що тепер, після двох виборів поспіль, вони знають, що існують відкриті й масові спроби вплинути на їхнє майбутнє, і усвідомлюють загрози, які стоять перед ними. Вони успішно подолали багато перешкод, щоб забезпечити рух своєї країни в правильному напрямку, що є надзвичайно потужним прикладом для демократій у Європі та в усьому світі.
Грузія: неліберальний сценарій
Ситуація в Грузії є кардинально іншою і викликає занепокоєння. Хоча всі опитування показують, що грузини хочуть демократії та прагнуть подальшої інтеграції в євроатлантичні інституції, нинішній уряд «Грузинської мрії» навмисно не дає їм іти цим шляхом.
За словами Каца, про це свідчить «закон про іноагентів, як під копірку списаний з російського, репресії проти громадянського суспільства, глушіння незалежних голосів» – усе для збереження влади за будь-яку ціну. Він зазначає, що цей сценарій використовувався по всьому світу, зокрема в Угорщині: захоплення влади, подібне до того, що ми бачили в Росії, коли до влади прийшов Путін.
«Тому йдеться не тільки про те, що Росія ділиться своїм сценарієм, а й про те, що Віктор Орбан ділиться ним із «Грузинською мрією». Це мережі нелібералів, які прагнуть підірвати демократію та демократичні зміни», – підкреслив він.
Прийнятий у Грузії закон про «іноагентів», спрямований проти тих, хто пропонує альтернативні погляди, ще більше віддаляє цю країну від Європейського Союзу та НАТО: «Це справді прикро, бо це не відповідає інтересам грузинського народу, але саме політична партія та уряд змусили Грузію піти цим шляхом і ще більше віддалили її від Європейського Союзу, НАТО та США».
Чехія: нова вразливість
Навіть у більш стійкій Чехії російська машина дезінформації працювала на повну потужність. Напередодні останніх виборів розслідування виявило 16 пов’язаних з Росією веб-сайтів, які виробляли більше контенту (здебільшого дезінформації), ніж усі традиційні чеські ЗМІ разом узяті в цифровому просторі.
Крім того, аналітики виявили сотні акаунтів у TikTok, які перед виборами просували проросійські наративи і набирали мільйони переглядів на тиждень. Хоча остаточний результат ще не відомий, Кац припускає, що політичні зміни будуть сприйняті Кремлем позитивно.
«По суті, мета Росії – розвалити НАТО, ускладнити функціонування ЄС, а також закрити двері для таких країн, як Україна, Молдова та Грузія», – сказав він.
Тому, на його думку, для Путіна будь-яка країна в ЄС і НАТО, лідер якої більш прихильний Росії, є позитивним фактором. Однак він зауважує, що ситуація в Чехії «ще не повністю вирішена, з огляду на сильну прозахідну підтримку президента Павела та стійку трансатлантичну спільноту в країні».
Важливі уроки для США
Кац стверджує, що найважливіший урок для Вашингтона полягає в тому, що США «повинні активно протидіяти та реагувати на дезінформацію та гібридну агресію з боку Росії», але, «на жаль, США відмовилися від своєї провідної ролі у підтримці демократій, незалежних ЗМІ та організацій громадянського суспільства, які перебувають на передовій боротьби з дезінформацією такого штибу і масштабу».
Він пояснив, чому це є проблемою національної безпеки: «Це тому, що на національну безпеку, економічні та політичні інтереси США впливають загрози з боку іноземних супротивників, у тому числі Росії, Китаю, Ірану, Північної Кореї та інших. Нестабільність, спричинена автократами та країнами, що відступають від демократії і наближаються до супротивників, стає загрозою для нашої національної та економічної безпеки. Путін випробовує США. І коли вони не відповідають на це нічим, окрім риторики, це викликає занепокоєння щодо безпеки не тільки наших європейських партнерів, а й Сполучених Штатів».
