Гібридна війна Росії вже постукалася в східні двері НАТО

Війна Росії в Україні є найпомітнішим фронтом у безжальній кампанії Кремля з підриву демократій у регіоні. Джонатан Кац, науковий співробітник з питань управління в Брукінгському інституті у Вашингтоні, співредактор «Посібника з демократії 2025», зазначає, що Росія ніколи не припиняла операцій з впливу в своїй гібридній війні проти країн ЄС і НАТО, а також тих, які прагнуть глибшої інтеграції з Заходом.

Ці операції – не допоміжні. Вони мають вирішальне значення для Москви в досягнені її стратегічної мети – дестабілізації демократій і підриву важливих організацій, таких як НАТО.

У вівторок в інтерв’ю Kyiv Post Кац розповів про її останню масштабну стратегічну кампанію з підриву ключових держав: нахабне втручання у вибори в Молдові, неліберальні мережі в Чехії та антидемократичний саботаж у Грузії – все це підживлюється потоком російської дезінформації.

Більше по темі

Росія може готувати теракти проти українців у Польщі – польські спецслужби

У зоні підвищеного ризику — логістичні маршрути допомоги ЗСУ, волонтерські хаби та українські біженці, проти яких Кремль планує провокації.

Глобальний масштаб стратегічних цілей Росії

Кац підкреслює, що масштабні невійськові операції Росії спрямовані на вплив на внутрішню ситуацію в таких країнах, як Молдова та Чехія, де  нещодавно пройшли вибори, а також на її відносини з країнами, які, на жаль, відступають від демократії, такими як Грузія.

Тактика Кремля, що включає дезінформацію, введення в оману та пряме втручання у вибори, «служить меті дестабілізації демократій та культивування політичних партнерів».

«Мета Росії полягає в тому, щоб знайти союзників в урядах – таких, як Віктор Орбан в Угорщині або Роберт Фіцо в Словаччині – для просування своїх цілей і, що найважливіше, для завдання шкоди критично важливим багатостороннім організаціям, таким як НАТО, які мають важливе значення для трансатлантичної безпеки та оборони», – пояснив Кац.

Він пояснив, чому Росія продовжує ці операції з впливу навіть попри війну в Україні:

«Навіть у важкій ситуації в російській економіці Росія продовжує ці зусилля, оскільки вважає, що вони сприяють досягненню її стратегічних цілей».

Мужність Молдови: приклад стійкості

На тлі цього невпинного тиску з боку Росії Молдова виділяється як приклад успіху. Нещодавно вона протистояла значній російській кампанії впливу, спрямовану на зміну складу парламенту, що зупинило би її рух до членства в ЄС. Ця кампанія включала незаконне фінансування та багатошарову дезінформацію.

«Молдова є історією успіху і продовжує рухатися в напрямку, якого прагне її народ: подальша інтеграція в ЄС і збереження демократичного шляху з прозорістю, підзвітністю та подолання корупції», – сказав Кац.

За його словами, молдовани проявили велику мужність, не піддавшись дезінформації та спробам підкупу виборців, і не проголосували за пов’язаних із Росією кандидатів, які би відвели їхню країну від демократичного шляху.

Кац стверджує, що тепер, після двох виборів поспіль, вони знають, що існують відкриті й масові спроби вплинути на їхнє майбутнє, і усвідомлюють загрози, які стоять перед ними. Вони успішно подолали багато перешкод, щоб забезпечити рух своєї країни в правильному напрямку, що є надзвичайно потужним прикладом для демократій у Європі та в усьому світі.

Грузія: неліберальний сценарій

Ситуація в Грузії є кардинально іншою і викликає занепокоєння. Хоча всі опитування показують, що грузини хочуть демократії та прагнуть подальшої інтеграції в євроатлантичні інституції, нинішній уряд «Грузинської мрії» навмисно не дає їм іти цим шляхом.

За словами Каца, про це свідчить «закон про іноагентів, як під копірку списаний з російського, репресії проти громадянського суспільства, глушіння незалежних голосів» – усе для збереження влади за будь-яку ціну. Він зазначає, що цей сценарій використовувався по всьому світу, зокрема в Угорщині: захоплення влади, подібне до того, що ми бачили в Росії, коли до влади прийшов Путін.

«Тому йдеться не тільки про те, що Росія ділиться своїм сценарієм, а й про те, що Віктор Орбан ділиться ним із «Грузинською мрією». Це мережі нелібералів, які прагнуть підірвати демократію та демократичні зміни», – підкреслив він.

Прийнятий у Грузії закон про «іноагентів», спрямований проти тих, хто пропонує альтернативні погляди, ще більше віддаляє цю країну від Європейського Союзу та НАТО: «Це справді прикро, бо це не відповідає інтересам грузинського народу, але саме політична партія та уряд змусили Грузію піти цим шляхом і ще більше віддалили її від Європейського Союзу, НАТО та США».

Чехія: нова вразливість

Навіть у більш стійкій Чехії російська машина дезінформації працювала на повну потужність. Напередодні останніх виборів розслідування виявило 16 пов’язаних з Росією веб-сайтів, які виробляли більше контенту (здебільшого дезінформації), ніж усі традиційні чеські ЗМІ разом узяті в цифровому просторі.

Крім того, аналітики виявили сотні акаунтів у TikTok, які перед виборами просували проросійські наративи і набирали мільйони переглядів на тиждень. Хоча остаточний результат ще не відомий, Кац припускає, що політичні зміни будуть сприйняті Кремлем позитивно.

«По суті, мета Росії – розвалити НАТО, ускладнити функціонування ЄС, а також закрити двері для таких країн, як Україна, Молдова та Грузія», – сказав він.

Тому, на його думку, для Путіна будь-яка країна в ЄС і НАТО, лідер якої  більш прихильний Росії, є позитивним фактором. Однак він зауважує, що ситуація в Чехії «ще не повністю вирішена, з огляду на сильну прозахідну підтримку президента Павела та стійку трансатлантичну спільноту в країні».

Важливі уроки для США

Кац стверджує, що найважливіший урок для Вашингтона полягає в тому, що США «повинні активно протидіяти та реагувати на дезінформацію та гібридну агресію з боку Росії», але, «на жаль, США відмовилися від своєї провідної ролі у підтримці демократій, незалежних ЗМІ та організацій громадянського суспільства, які перебувають на передовій боротьби з  дезінформацією такого штибу і масштабу».

Він пояснив, чому це є проблемою національної безпеки: «Це тому, що на національну безпеку, економічні та політичні інтереси США впливають загрози з боку іноземних супротивників, у тому числі Росії, Китаю, Ірану, Північної Кореї та інших. Нестабільність, спричинена автократами та країнами, що відступають від демократії і наближаються до супротивників, стає загрозою для нашої національної та економічної безпеки. Путін випробовує США. І коли вони не відповідають на це нічим, окрім риторики, це викликає занепокоєння щодо безпеки не тільки наших європейських партнерів, а й Сполучених Штатів».