У четвер, напередодні важливої зустрічі президентів США і України, високопоставлені українські чиновники завершили серію інтенсивних зустрічей у Вашингтоні з ключовими фігурами, в тому числі зі спеціальним посланцем Дональда Трампа Кітом Келлоґґом.

До складу делегації, яку очолював керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, входили колишній міністр оборони, нині секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров і перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця.

Advertisement

У Державному департаменті вони зустрілися зі спеціальним посланцем Трампа в Україні, генерал-лейтенантом у відставці Кітом Келлоґґом, щоб «узгодити ключові пріоритети та основні напрямки».

Єрмак висловив надію на «конкретні рішення», які будуть прийняті після зустрічі президентів у п’ятницю.

Зеленський та Рютте обговорили дефіцит ракет PAC-3 і фінансування комплексів Patriot
Більше по темі

Зеленський та Рютте обговорили дефіцит ракет PAC-3 і фінансування комплексів Patriot

Під час зустрічі у Києві Президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Марк Рютте обговорили критичні питання протиповітряної оборони. Головними викликами визначено дефіцит протиракет PAC-3 через конфлікт на Близькому Сході та необхідність термінової оплати контрактів на нові комплекси Patriot, щоб уникнути затримок поставок до 2030 року. Водночас шість країн підтвердили фінансування ініціативи PURL на травень-червень. Автор зазначає, що Україна вийшла на безпрецедентний рівень власного виробництва зброї (45-50 млрд доларів на рік) і спільно з європейськими партнерами працює над створенням антибалістичних спроможностей та локалізацією виробництва ЗРК Patriot.

До цього посол України в США Ольга Стефанішина назвала «подвійним терором» останні повітряні атаки Росії, яка за одну ніч запустила по цивільній та енергетичній інфраструктурі України понад 300 ударних дронів і 37 ракет.

Президент Володимир Зеленський наголосив, що «путін глухий до всього, що говорить світ, тому єдина мова, яку він ще здатен зрозуміти, – це мова тиску. Тиск санкціями, тиск далекобійністю. Можуть бути сильні рішення, які допоможуть. І це залежить від Сполучених Штатів, від Європи, від усіх партнерів, чия сила прямо впливає на те, чи буде завершена війна».

Advertisement

Закрити лазівки у санкціях

Центральною темою лобіювання Києва було закриття лазівок, які дозволяють Росії фінансувати свою воєнну машину.

Голова Комітету Палати представників з фінансових послуг Френч Хілл (респ., Арізона) сказав під час зустрічі з Єрмаком, що «поточні санкції недостатні для того, щоб зламати хребет російської економіки».

Advertisement

Єрмак підкреслив критичну роль «тіньового флоту» Росії у продажу нафти в обхід встановлених обмежень, заявивши, що «нафтодолари продовжують перетворюватися на ракети, що летять на українські міста».

Хілл підтримав план надання Україні позики на придбання зброї, яка буде забезпечена замороженими російськими активами. Це рідкісний випадок збігу з європейською пропозицією.

Позика буде погашена Україною лише після того, як Росія виконає свої зобов’язання щодо воєнних репарацій. Єрмак назвав цей механізм «не тільки справедливим, а й прагматичним».

Він зазначив, що президент Трамп «готовий вжити рішучих заходів», але підкреслив, що повного ефекту «можна досягти лише завдяки синхронізованим діям з Європою».

Advertisement

Двопартійна підтримка дій

Члени української делегації провели переговори з широким колом сенаторів з обох партій щодо ключових питань, в тому числі співпраці в галузі оборони, економічного тиску та повернення незаконно депортованих Росією українських дітей.

Єрмак підтвердив проведення переговорів з видатними сенаторами, зокрема з республіканцями Ліндсі Ґремом (Півд. Кароліна), Джимом Рішем (Айдахо), Роджером Вікером (Міссісіпі), Деном Салліваном (Арканзас) і Кеті Брітт (Алабама), а також демократами Річардом Блюменталем (Коннектикут), Крісом Куном (Делавер) і Шелдоном Вайтхаусом (Род-Айленд), а також незалежним сенатором Ангусом Кінгом (Мен).

Обговорювалося широке коло питань – від розширення спільного виробництва дронів до використання заморожених російських активів для посилення протиповітряної оборони України та її можливостей завдавати ударів на великі відстані.

Advertisement

Єрмак також подякував за окремі зустрічі з сенаторами-республіканцями від штату Айова Джоні Ернстом і Чаком Ґрассі.

Старший помічник Конгресу, обізнаний з перебігом зустрічей, повідомив Kyiv Post, що особлива увага була приділена законопроєкту, який визнає Росію державою-спонсором тероризму доти, доки вона не поверне всіх викрадених українських дітей.

«Шлях до миру» Трампа ускладнює санкції

Заклик України і готовність Конгресу до посилення санкцій проти Москви наштовхуються на бажання президента Трампа швидко укласти мирну угоду.

Advertisement

Сенатор Ліндсі Ґрем – близький соратник Трампа і співавтор нового законопроєкту про санкції, – висловив йому вдячність за особисту участь у спробах покласти край «кривавій бійні». Водночас він наголосив, що Вашингтон повинен «продовжувати продавати Україні необхідну зброю», хоча «військового вирішення немає».

Ґрем підтвердив, що лідер більшості в Сенаті Джон Тун (респ., Півд. Дакота) має намір винести законопроєкт про санкції проти Росії на розгляд протягом найближчих 30 днів, і назвав його «ще одним інструментом в арсеналі президента Трампа».

Коментуючи повідомлення про те, що Індія може відмовитися від закупівлі російської нафти, він сказав, що це буде «гігантським кроком вперед», але  остаточна доля санкцій, за його словами, залишається невизначеною.

Коли в четвер після обіду журналісти запитали Трампа про запропонований законопроєкт, він ухилився від відповіді, заявивши, що обговорить це пізніше з керівництвом Конгресу. «Ми хочемо миру», – сказав Трамп, знову нагадавши про «7 000 загиблих на тиждень».

«Я не проти нічого», – додав він, залишивши у своїх руках рішення про продовження двопартійних санкцій.