Американська система санкцій, яка колись вважалася практично безмежним інструментом економічного тиску на Кремль, можливо, зіткнулася з перешкодою. Принаймні, таке повідомлення надходить з найвищих ешелонів влади.
У середу державний секретар США Марко Рубіо висловив своє розчарування, заявивши кореспонденту Kyiv Post, що США майже «вичерпали всі можливості» після того, як минулого місяця ввели санкції проти найбільших російських нафтових гігантів «Роснефть» і «Лукойл».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У коментарі журналістам після зустрічі міністрів закордонних справ G7, Рубіо зазначив: ««У нас не залишилося багато того, на що можна накласти санкції. Тобто ми вже вдарили по їхніх основних нафтових компаніях — а саме цього всі й вимагали».
Санкції проти «Роснефти», «Лукойлу» та їхньої мережі дочірніх компаній офіційно вступають в силу наступного тижня. Хоча винятки вже накопичуються.
Після майже десятирічної перерви урядовці США з’явилися на економічному форумі Росії
Заходи, спрямовані проти основного джерела фінансування війни Москви проти України, вже спричинили низку винятків – це явна тріщина в єдиному економічному фронті ще до того, як правила повністю вступили в силу. Угорщина забезпечила собі відстрочку на один рік; інші натякають, що наступними попросять про те саме.
Рубіо стверджував, що зараз пріоритетним є забезпечення дотримання правил. Він прямо вказав на Європу, коли йшлося про боротьбу з тіньовим флотом Кремля. ЄС наклав санкції на сотні танкерів, пов’язаних з Росією, які перевозять нафту зі знижкою покупцям від Індії до Перської затоки.
На думку одного з провідних аналітиків з питань санкцій у Вашингтоні, така позиція — що стежити за тіньовим флотом має Європа — не витримує критики.
«США можуть ввести набагато більше санкцій»
Очевидна втома Рубіо від санкцій різко заперечується аналітиками з питань санкцій, які бачать ще багато можливостей.
Директорка Ініціативи з питань економічної політики Атлантичної ради Кімберлі Донован в інтерв’ю Kyiv Post назвала помилковою думку про те, що США вичерпали всі засоби.
«Насправді уряд США може ввести ще чимало санкцій щодо Росії», – сказала вона.
Донован стверджує, що різке збільшення кількості запитів на ліцензії до Міністерства фінансів США – компанії поспішають звільнитися від зобов’язань перед «Роснефтью» і «Лукойлом» – є «хорошим сигналом» того, що санкції дійсно діють. Але на її думку, справжньою перешкодою є не технічні можливості.
«Це політична воля», – підкреслила Донован, пояснивши: «Якщо адміністрація планує обмежитися цими «великими рибами», то нам потрібні агресивні заходи та потужний дипломатичний тиск, щоб вони мали значення».
Донован також вказала на кілька основних секторів, яких західні уряди досі в основному уникали.
Головним серед них є скраплений природний газ, який є основою доходів Росії. Хоча вона зазначила, що санкції проти СПГ можуть «створити інші виклики для деяких європейців».
Вона додала, що нафтохімічна промисловість і додаткові російські банки залишаються потенційними цілями.
Іншим пріоритетом, за її словами, є посилення координації шляхом приведення американських санкцій у відповідність до 19 пакетів санкцій, які вже запровадили європейці.
Тіньовий флот: США вказують на Європу, аналітики вказують назад
Рубіо назвав боротьбу з тіньовим флотом – сотнями танкерів, що працюють поза радарами, часто застарілих, незастрахованих і все більш небезпечних – переважно європейським завданням. Донован категорично не згодна з цим.
«Це було частиною підходу G7 з самого початку», – сказала вона, додавши: «Переслідування тих, хто порушив ціновий ліміт, було багатостороннім зусиллям, а не європейською забаганкою».
Донован підкреслила, що США мають усі підстави повернутися на ринг. Тіньовий флот – це не тільки проблема Росії: Іран використовує ту саму тактику, Венесуела теж. Скоординовані заходи G7 можуть одночасно тиснути на всіх трьох супротивників.
Канада нещодавно запропонувала створити багатонаціональну робочу групу для об’єднання обміну розвідданими та правоохоронних заходів. Цю ідею підтримує Донован. Однак, Вашингтон, як повідомляється, відхилив таку пропозицію.
«Я згодна з канадцями, — сказала вона. — Робоча група має сенс. І її слід розширити — Росія, Іран, Венесуела — вся екосистема незаконних перевізників нафти».
Крім санкцій, вона каже, що G7 і ООН могли б застосувати більш системний підхід: стандарти морської безпеки, цифровізація документації та екологічна відповідальність.
Адже на кону стоїть не тільки геополітика.
«Тіньовий флот – це кліматична катастрофа, яка неминуче станеться», – попередила Донован. «Ми вже бачили випадки посадки танкерів на мілину в Чорному морі. Існують механізми ООН, щоб притягнути Росію та Іран до відповідальності за такі дії».
Санкційна прогалина, якою може скористатися Росія
Європа вже ухвалила 19 пакетів санкцій проти Росії, які стосуються СПГ, криптовалюти, російських банків, суден тіньового флоту тощо. США вживали менше заходів, часто повільніше і більш вибірково.
На запитання, наскільки важливо для Вашингтона повністю узгодити свої дії з режимом санкцій ЄС, Донован відповідає без зайвих слів.
«Коли Великобританія, ЄС і США діють узгоджено, санкції мають набагато ширший ефект», — сказала вона. «Коли ж вони не узгоджують свої дії, недобросовісні суб’єкти використовують прогалини — арбітраж юрисдикцій — і гроші продовжують надходити».
Вона зазначає, що США все ще мають найпотужніший у світі важіль санкцій: долар. Але сила не має значення, якщо Вашингтон не використовує її синхронно зі своїми найближчими союзниками.
За межами списку санкцій
Ключовий висновок для аналітиків полягає в тому, що наступний етап кампанії тиску буде спрямований не стільки на визначення нових цілей, скільки на забезпечення дотримання санкцій та творчу узгодженість.
Донован виступає за багатовекторну атаку, що виходить за межі традиційних фінансових санкцій. Зокрема, використання морського права і навіть ООН для протидії флоту, який за її словами, є «екологічною кризою, що чекає на своє втілення».
Вона також стверджує, що Вашингтон міг би націлитися на порти, які продовжують приймати судна тіньового флоту, що підпадають під санкції. Вона вважає, саме така «креативна» ескалація є необхідною.
Кінцева ефективність санкцій залежить від тісної координації дій. «Коли санкції не узгоджені, традиційно саме там незаконні та ворожі суб’єкти знаходять способи скористатися цією юрисдикційною арбітражною ситуацією та розбіжностями, щоб продовжувати переміщувати гроші», — пояснила Донован.
Останні великі санкції проти російської нафти створюють бажаний хаос на ринку і умови щодо дотримання вимог. Але США надсилають суперечливі сигнали, стверджуючи, що у них закінчилися способи, тоді як ключові цілі залишаються на місці.
Успіх поточного тиску – і перспективи змусити Росію сісти за стіл переговорів – тепер залежать від бажання Білого дому застосовувати жорсткі заходи і готовності повністю координувати дії з європейськими партнерами. Це у свою чергу є випробуванням політичної рішучості, яку Вашингтон, здається, не готовий повністю прийняти.
Заява Рубіо про те, що санкційний арсенал майже вичерпаний, підкреслює зростаючу розбіжність всередині G7. Адміністрація США заявляє, що фокус зміщується з нових санкцій на виконання існуючих. Європа, Канада та експерти з санкцій стверджують, що арсенал все ще повний, а Вашингтон залишає критично важливі цілі недоторканими.
Наступний етап випробування відбудеться 21 листопада, коли заходи щодо «Роснефти» і «Лукойлу» набудуть повної чинності. Тоді Білий дім повинен буде вирішити, чи закінчиться ця фаза санкційної кампанії минуломісячним залпом, чи перейде у набагато агресивніший наступний етап.
Що не так з Росією?
