Гучна спроба президента США Дональда Трампа домогтися швидкого завершення війни Росії проти України наразилася на складну реальність човникової дипломатії, накладок у графіку та глибокого внутрішнього розколу в Республіканській партії — саме напередодні очікуваної президентської подорожі до Мар-а-Лаго.
Білий дім у понеділок підтвердив, що цього тижня не заплановано зустрічі між президентом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Це повідомлення з’явилося напередодні поїздки Трампа до Флориди у вівторок увечері — без планів повертатися до Вашингтона до неділі, що фактично ще більше звужує й без того обмежене вікно для будь-якого відчутного прориву.
Відсутність особистої зустрічі — яка мала стати фінальним етапом задуманої швидкої масштабної мирної ініціативи — найкраще показує: попри заяви про терміновість, адміністрація досі не має готового рішення.
Після майже десятирічної перерви урядовці США з’явилися на економічному форумі Росії
Речниця Білого дому Керолайн Левітт під час спілкування з пресою у Білому домі наголосила на досягнутому прогресі й назвала перемовини «результативними», але визнала очевидне: «Залишаються кілька точок незгоди».
«Таких планів наразі немає», — додала Левітт, коментуючи можливий саміт Трампа й Зеленського, після чого зробила звичне для оточення Трампа застереження: «Але, як ви знаєте, тут усе може змінитися дуже швидко, тож інформуватимемо вас. Але зустріч наразі не запланована».
США дорікають «капітуляційною» пропозицією для України
Протягом вихідних тривали інтенсивні переговори під керівництвом держсекретаря США Марко Рубіо. Він заявив, що цей раунд став «мабуть, найрезультативнішим за весь час».
Президент Трамп також швидко відреагував на зміну тону. У неділю вранці він розкритикував у соцмережі українське «керівництво», а вже в понеділок Трамп опублікував оптимістичне повідомлення в Truth Social, заявивши, що «щось хороше, можливо, відбувається» — хоча й додав своє звичне застереження: «не вірте, доки самі не побачите».
Швидкий дипломатичний прорив виявився неможливим передусім через надзвичайно суперечливий початковий план, який просувала адміністрація.
За повідомленнями, запропонований проєкт — який, як стверджують, Кремль передав через наближених до Трампа осіб — республіканські міжнародники розкритикували як фактичний пакет поступок, вигідний Росії.
Конгресмен Дон Бейкон (республіканець від Небраски), один із найжорсткіших зовнішньополітичних голосів у партії, назвав цю пропозицію «документом капітуляції для України, який залишив би її на милість Росії на десятиліття вперед».
Потужна хвиля критики змусила Білий дім відкликати пропозицію та повернутися до доопрацювання плану.
Левітт підтвердила, що адміністрація відмовилася від початкового варіанту, визнавши, що він неприйнятний і потребує суттєвих змін, перш ніж можна буде просуватися вперед.
Вона прямо заявила, що «оновлений план доведеться знову передати росіянам», даючи зрозуміти, що згода Москви на будь-які нові формулювання зовсім не гарантована і що переговори, найімовірніше, затягнуться.
Попри потребу переписувати документ і всі наявні труднощі, адміністрація не знижує темпів і зберігає відчуття високої терміновості.
На запитання про встановлений самим Трампом дедлайн укласти угоду цього тижня Левітт відповіла, що президент наполягає на якнайшвидшому результаті й хоче покласти краї війні: «Президент хоче, щоб ця угода була укладена і щоб ця війна завершилася… Він хоче, щоб домовленості були досягнуті якомога швидше».
Протистояння Макконнелла і Венса загострюється
Цей дипломатичний процес лише поглибив і без того глибокий ідеологічний розкол у Республіканській партії щодо зовнішньої політики США.
Мітч Макконнелл, колишній лідер республіканців у Сенаті й один із найпослідовніших прихильників жорсткої лінії у зовнішній політиці, різко розкритикував підхід, покладений в основу початкової мирної пропозиції. Він заявив, що угода, яка фактично винагороджує російську агресію, «не варта паперу, на якому написана».
«Найочевидніша реальність полягає в тому, що мир має свою ціну», — написав Макконнелл, посилаючись на опитування, які показують: переважна більшість українців відкинула б план, що передбачає поступки територією.
Він також зауважив, що вимога від України віддати землю є «маргінальною позицією» навіть серед виборців Трампа (16%).«Америка не є нейтральним арбітром і не повинна ним прикидатися», — підсумував Макконнелл, критикуючи мирний план, який одночасно обмежує українські військові можливості й передбачає втрату територій.
Наприкінці минулого тижня Макконнелл опублікував окрему заяву щодо України, зауваживши, що «Путін витратив цілий рік, намагаючись виставити за дурня президента Трампа».
«Якщо посадовці адміністрації більше переймаються тим, щоб догодити Путіну, а не забезпечити реальний мир, тоді президенту варто знайти нових радників», — додав він.
Це викликало жорстку контратаку з боку віцепрезидента Джей-Ді Венса, найактивнішого прихильника курсу «Америка понад усе» і політики скорочення зовнішньої присутності США.
«Це абсурдна атака на команду президента, яка невтомно працює над тим, щоб розгрібати безлад в Україні, залишений нам Мітчем — який завжди готовий виписувати Байдену зовнішньополітичні чеки без обмежень», — відповів Венс у понеділок.
Віцепрезидент раніше вже висловлював у соцмережах роздратування серед прихильників невтручання. Тоді він також ставив під сумнів, чи поділяють претенденти від Кентуккі на місце Макконнелла його погляди.
Венс розкритикував «республіканський істеблішмент у Вашингтоні» за надмірну зосередженість на цій війні, зауваживши, що обурення через спроби її завершити виглядає дивно на тлі серйозних внутрішніх проблем — від житла до міграції й зростаючих боргів.
«Рівень пристрасті до цього одного питання, коли у твоєї ж країни серйозні проблеми, — це абсурд. Це огидно. Виявляйте таку саму пристрасність до власної країни», — написав він.
Дипломатичний прорахунок США?
Критики вважають, що невдале просування початкової пропозиції, яка фактично грає на користь Кремля, стало серйозним дипломатичним прорахунком і мимоволі посилило позиції Москви.
Юрій Боєчко, директор гуманітарної організації Hope For Ukraine, різко розкритикував підхід Вашингтона, вважаючи, що американська ініціатива надала Москві значну перевагу.
«Спостерігаючи, як високопосадовці США спершу підтримують і захищають пропозицію, яку багато хто сприймає як винагороду за агресію, а потім поспіхом від неї відступають, Владімір Путін отримав безцінну політичну інформацію», — сказав Боєчко в коментарі Kyiv Post.
Він зазначив, що вся ця ситуація «створила враження, ніби адміністрація надто поспішала здобути швидкий дипломатичний успіх — навіть ціною підриву суверенітету Києва та відчуження європейських партнерів».
Боєчко також застеріг, що така поведінка «показує Кремлю: адміністрація Трампа надто легко сприймає будь-які символічні кроки як реальний прогрес». Це, за його словами, дає Владіміру Путіну впевненість, що в наступному раунді він зможе переграти Вашингтон.
Трамп вирушає на південь, час спливає
Оскільки Трамп у вівторок увечері збирається залишити Білий дім і провести решту тижня в Палм-Біч, переговорникам тепер доведеться взятися за складну частину роботи: узгодити залишкові «розбіжності» й виробити такий рамковий план, який витримає і українську перевірку, і політичний обстріл між прихильниками жорсткої лінії Макконнелла та популістами Венса.
І — у суто трампівському стилі — успіх чи провал однієї з найважливіших для США дипломатичних ініціатив може залежати не від геополітики, а від того, що встигнуть оформити до його вильоту з бази Ендрюс.
У Вашингтоні часів Трампа навіть мирні переговори підпорядковані розкладу рейсів.
