Протягом місяців європейські плани щодо гарантування безпеки України після припинення вогню виглядали амбітними на папері та невизначеними на практиці. У вівторок у Єлисейському палаці ці ідеї перетворилися на щось більш конкретне і з явною підтримкою Вашингтона.
Вперше адміністрація Трампа офіційно приєдналася до європейської ініціативи щодо гарантій безпеки України після війни, включно з участю в моніторингу припинення вогню під егідою США.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Цей крок був зроблений на саміті в Парижі, в якому взяли участь лідери понад двох десятків союзних країн, і закріплений у Паризькій декларації.
Як зазначає Даніель Фрід, колишній заступник державного секретаря США і досвідчений експерт з питань Росії, ця рамкова угода значно поступається статті 5 НАТО про колективну оборону, але й виходить за межі того, що Україна мала раніше, – і це важлива відмінність.
В армії США заперечили заяви Ірану про закриття Ормузької протоки
«Це домовленості про безпеку, які не є статтею 5, – сказав Фрід в інтерв’ю Kyiv Post у вівторок ввечері. – Але це набагато більше, ніж Україна коли-небудь мала».
Безпека для України: Європа виходить на перший план
Президент Франції Емманюель Макрон оприлюднив Паризьку декларацію – політичну угоду, що визначає гарантії безпеки, які набудуть чинності в разі припинення вогню з Росією.
Велика Британія і Франція офіційно заявивши про свою готовність розгорнути війська в Україні після укладення мирної угоди. Цей крок обговорювався місяцями, але дотепер не був зафіксований письмово.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що після припинення вогню Велика Британія і Франція створять військові центри по всій Україні з захищеними об’єктами для обладнання, навчання та логістики.
Пізно ввечері у вівторок Стармер, Макрон і президент України Володимир Зеленський підписали тристоронню декларацію про наміри. Зеленський назвав цей результат поворотним моментом: «Це не просто слова. Це конкретний зміст».
Присутність посланця США Стіва Віткоффа та зятя президента Дональда Трампа Джареда Кушнера надала зустрічі незвичайної політичної ваги.
Кушнер заявив, що Трамп «рішуче підтримує» ініціативу, назвавши саміт «дуже, дуже важливою віхою», але застеріг, що це не означає, що мир настане вже найближчим часом. Він визнав відсутність будь-яких ознак того, що Росія готова погодитися на припинення вогню
Паризька декларація: не стаття 5, але й не Мінськ
Фрід не переоцінює результати паризької зустрічі. За його словами, гарантії не означають членства в НАТО. Вони не включають автоматичну колективну оборону.
Але вони й мало схожі на порожні запевнення, які Україна отримала після підписання Мінських угод десять років тому.
«Україна дотепер не мала нічого, крім пропозицій, – сказав Фрід. – Вона ніколи не мала нічого подібного до військ на місці або моніторингу лінії припинення вогню. Це нове».
Західні військові раніше вже тренували українські сили, але нова коаліція йде далі. Вона відкриває двері для повітряного та наземного моніторингу лінії припинення вогню та для сил, які могли би виконувати як стримуючу, так і навчальну роль. Фрід підкреслив, що деталі ще не вирішені, але діапазон можливостей визначений.
«Зараз є діапазон можливостей – від сильніших до не таких сильних, – сказав він. – Росіяни, на мою думку, будуть незадоволені такою перспективою, бо вона є гнучкою і відкритою, а вони цього не люблять».
Паризька декларація: проблема досягнення перемир’я
Найбільш очевидна слабкість цієї угоди в тому, що зробило її політично можливою: вона набирає чинності лише після перемир’я.
Це дає Владіміру Путіну чіткий стимул тягнути час або відмовлятися від перемир’я, яке приведе західні сили на українську землю. Фрід погоджується, що це реальна проблема, але не обов’язково фатальна.
Завдяки тому, що гарантії пов’язані з припиненням вогню, уряди змогли розпочати серйозне планування. А сама умова згодом може бути перетворена на важіль впливу.
«Якщо росіяни будуть відмовлятися, завжди можна скасувати або погрожувати скасувати цю попередню умову. Це досить розумно», – сказав Фрід і додав, що ця гнучкість може дати як Європі, так і Трампу варіанти дій, якщо Москва зволікатиме.
Тиха зміна позиції США
Макрон натякнув на це на сцені. Не вдаючись у подробиці, він сказав, що «останні тижні продемонстрували зміну» позиції США. Фрід висловився конкретніше: «Європейцям вдалося переконати Трампа, що якщо вони беруть на себе лідерство, США мають йти слідом за ними».
Найяснішим знаком є формулювання, що стосується операції з моніторингу та припинення вогню під керівництвом США, чого, за словами Фріда, не було в Мінських угодах.
«Це передбачає використання американських дронів і моніторів на землі, – сказав він. – Росіянам це не сподобається, бо це означає, що вони не зможуть безкарно порушувати перемир’я».
Фрід підкреслив, що це не є силою стримування. Але це реальне забезпечення виконання – і це робить його важливим.
Москва непокоїться, але не йде на поступки
Росія не виявляє жодних ознак компромісу. Офіційні особи продовжують наполягати, що без всеосяжного врегулювання перемир’я неможливе, і виключають будь-яку присутність військ країн НАТО в Україні.
Але Фрід стверджує, що останні дії Росії свідчать скоріше про занепокоєння, ніж про впевненість.
«Це безглузде і легко спростовуване звинувачення України в атаці на резиденцію Путіна – це пахне панікою, поспіхом», – сказав він. На його думку, Росія не наблизилася до миру. Але її позиція слабша, а Захід – сильніший.
Прогрес без ілюзій
Жоден із лідерів у Парижі не стверджував, що прорив неминучий.
Стармер попередив, що «найважчі кроки ще попереду».
Зеленський зазначив, що багато зобов’язань потребуватимуть схвалення парламенту. Розмір, фінансування та структура командування будь-яких багатонаціональних сил залишаються невирішеними.
І над усім цим нависає питання, яке, на думку Фріда, є найважливішим.
«Що зробить Росія, і коли вона відмовиться вести серйозні переговори, що зробимо ми?, – запитав він. – І, зокрема, що зробить Трамп?»
Наразі відповідь є неповною. Але після Парижа вона вже не є порожньою.
Європа вступила в гру, і США – обережно, але безсумнівно – повернулися на поле.
Швеція закликала ЄС посилити санкції проти Росії
