Залежно від того, з ким говорити у вашингтонському політичному середовищі, російська війна проти України або перебуває на порозі історичного перелому, або ж застрягла в лабіринті кремлівських дзеркал.

У Білому домі в понеділок запевнили, що мирний процес триває, попри те що в журналі президентських дзвінків немає записів. 

Втім, за «конструктивними» підсумками контактів в Абу-Дабі дедалі чіткіше вимальовується похмуріший консенсус: Владімір Путін грає на час, а не на мир.

Advertisement

«Президент Трамп і надалі активно залучений до мирного процесу», — заявила журналістам у понеділок прес-секретарка Білого дому Каролін Левітт, додавши, що наразі не відстежує жодних запланованих дзвінків ані з президентом Росії Владіміром Путіним, ані з президентом України Володимиром Зеленським.

Найстрашніший кошмар Путіна
Більше по темі

Найстрашніший кошмар Путіна

Російський диктатор Владімір Путін 8 червня наказав своїм донькам і онукам сховатися в секретному бункері на узбережжі Чорного моря. Екстрені заходи безпеки було вжито після того, як Кремль дізнався про ізраїльську систему Killer AI («ШІ-вбивця»), розроблену разом із США, яка у лютому допомогла ліквідувати верховного лідера Ірану в Тегерані шляхом тотального аналізу камер відеоспостереження та розпізнавання облич. На тлі успіхів України у сфері військового ШІ та серії ліквідацій російських генералів у Москві, Путін панічно змінив протоколи безпеки: у Росії відключають мережі відеоспостереження, запроваджують масштабні обмеження інтернету, а оточенню диктатора повністю заборонили користуватися смартфонами з мережею.

Ці запевнення пролунали лише за кілька днів після переговорів у нетиповому тристоронньому форматі за участю представників США, України та Росії в Абу-Дабі — перемовин, які американські посадовці на умовах анонімності назвали «конструктивними» та «несподівано динамічними».

Advertisement

Сам факт очних тристоронніх зустрічей після місяців відсутності дипломатичного прогресу дав підстави для стриманого оптимізму.

Сам Володимир Зеленський натякнув на можливий прогрес, зазначивши, що дипломатична ситуація навколо війни може почати змінюватися.

Втім, за обнадійливими заголовками скепсис лише посилюється.

Гербст: Росія лише вдає готовність до компромісу

В ексклюзивному інтерв’ю Kyiv Post у понеділок колишній посол США в Україні Джон Гербст висловив більш стриману й точну оцінку поточних подій.

«Немає жодних публічних ознак готовності Росії до компромісу», — заявив Гербст, який нині обіймає посаду старшого директора Євразійського центру Атлантичної ради.

Advertisement

За його словами, Володимир Зеленський «погодився на кожну пропозицію Трампа, винесену на стіл із березня», тоді як Росія «не погодилася ні на одну з них».

На думку Гербста, сама зустріч в Абу-Дабі була радше тактичним маневром Кремля, ніж справжнім проривом.

«Я розцінюю їхню готовність до цих переговорів як тактичне рішення Путіна, спрямоване на те, щоб не дратувати Трампа», — сказав він, нагадавши, що протягом попередніх місяців Москва категорично відмовлялася від будь-яких двосторонніх чи тристоронніх форматів.

Як наголосив Гербст, Путін робить вигляд, що готовий домовлятися, хоча насправді цього не прагне.

«Він намагається здаватися розсудливим, тоді як насправді таким не є».

Advertisement

Випробування «червоних ліній» — і кордонів

Коли посадовці говорять про «перевірку гнучкості червоних ліній», Гербст переконаний: насправді йдеться про територіальне питання — насамперед про західну частину Донбасу.

«Чи можна укласти угоду, не змушуючи Україну віддавати територію, яку ви так і не змогли завоювати?» — риторично запитує він, пояснюючи, що саме нині перевіряє Москва.

За оцінкою Гербста, основний тиск спрямований саме на Київ.

«Тиск чинять лише на одну сторону — українську», — сказав Гербст, додавши, що мовчання Києва свідчить: ці розмови складні й неприємні, але поки що не визначальні.

Бомбардування під час переговорів: сигнал, а не випадковість

Росія завдала ударів по Києву саме тоді, коли в Абу-Дабі тривали переговори, і це не випадковість, вважає Гербст.

Advertisement

«Путін робить так уже місяцями, — сказав він. — Мовляв: “Ми можемо говорити… але якщо ви не погодитеся на мої умови капітуляції, я продовжу бомбардування”. Саме в цьому й полягає суть».

За його словами, цей сигнал адресований і безпосередньо Вашингтону: Росія готова до ескалації, тоді як США нічого не зроблять у відповідь.

Водночас Гербст відзначив єдиний випадок реального тиску з боку Трампа — запровадження санкцій проти «Роснефті» та «Лукойлу» в жовтні минулого року.

«Якщо одна зі сторін гальмує процес, він починає на неї тиснути, — сказав Гербст. — І цього разу він справді серйозно натиснув на Кремль».

Advertisement

Готовність Трампа знову застосувати тиск може стати вирішальною для майбутнього переговорів.

Мало прогресу і дедалі менше терпіння

Попри повідомлення про те, що на найближчі вихідні заплановано новий раунд переговорів, Гербст майже нічого від них не очікує.

«Я й раніше не мав великих очікувань від цих переговорів і досі їх не маю», — сказав він.

«Нині ці переговори мають ще менше імпульсу, ніж тиждень тому».

Його оцінка відверта: Путін і далі вважає, що може перемогти. «Він прагне політичного контролю над Україною… вважає, що поступово просувається… і не хоче відкрито казати “ні” Трампу, бо боїться його роздратувати».

За словами Гербста, єдиний вихід — посилити тиск.

«Єдиний спосіб вести переговори про стійкий мир — зробити для Путіна продовження війни максимально болісним».

Тиха стійкість Європи — і оцінка Вашингтона

Попри побоювання, що Вашингтон і Москва можуть відсунути Європу від процесу, Гербст говорить про складнішу й менш однозначну картину.

За його словами, Кремль справді намагається відсунути Європу від переговорного процесу. Втім, європейські країни змогли зберегти вплив, зокрема завдяки виваженій роботі з Дональдом Трампом.

Гербст зазначив, що це стало несподіванкою для Владіміра Путіна — так само як і те, що президент України Володимир Зеленський досі здатен впливати на позицію Трампа.

На думку Гербста, Путін і далі вважає, що може досягти своєї мети. Поки продовження війни не стане для нього дорожчим, ніж укладення домовленостей, зустрічі в Абу-Дабі слугуватимуть «димовою завісою», а не шляхом до миру.

Вашингтон, можливо, вже готовий до фіналу, але Москва все ще переписує сценарій — удар за ударом.

Попри це, в Білому домі наполягають, що Дональд Трамп залишається залученим до процесу, навіть без телефонних розмов, самітів чи публічних заяв.

Різниця між оптимістичними оцінками у Вашингтоні та жорсткою позицією Гербста підкреслює головну проблему: дипломатія, можливо, й просувається, але війна від цього не зупиняється.

У США це називають прогресом. В Україні ж продовжують оцінювати руйнівні наслідки ударів.

А в Росії, вважає Гербст, переговори — це лише ще один інструмент у війні, яку Владімір Путін не збирається припиняти.