З наближенням терміну дії останнього ядерного договору між США і Росією, який сплив опівночі в середу, Росія попередила, що вона «більше не пов’язана» жодними своїми колишніми ядерними зобов’язаннями.
Новий договір СНО підписали в 2010 році тодішні президенти США і Росії Барак Обама і Дмитрій Медведєв. У вересні минулого року, за повідомленнями, російський президент Владімір Путін запропонував продовжити договір, але президент США Дональд Трамп не відповів на цю пропозицію.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Ми вважаємо, що сторони нового договору СНО більше не пов’язані жодними зобов’язаннями чи симетричними деклараціями в контексті договору», – заявило в середу міністерство закордонних справ Росії, якого цитує AFP.
Найважливіше положення договору обмежувало для США і Росії кількість розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок до 1 550, розгорнутих ракет наземного, повітряного або підводного базування до 700 і пускових установок до 800. У 2023 році, на знак протесту проти підтримки України тодішнім президентом США Джо Байденом, Москва припинила виконувати вимоги щодо інспекцій, які гарантували, що жодна зі сторін не порушить це зобов’язання.
Каспаров: Росія зможе змінитися лише після поразки у війні з Україною
Однак до півночі середи Росія заявляла, що вважає себе зобов’язаною виконувати умови договору. За даними Reuters, у середу Кремль назвав рішення США не продовжувати договір «помилковим і прикрим», додавши, що він «відкритий для дипломатії з питань ядерної безпеки, але рішуче протистоятиме будь-яким новим загрозам».
Термін дії договору сплив того самого дня, коли Трамп і Путін провели телефонні переговори з президентом Китаю Сі Цзіньпіном. Лідери США і Росії описали свої розмови з Сі в схвальних тонах, але Тайвань, який Китай вважає частиною своєї території і який він неодноразово погрожував анексувати, залишається каменем спотикання в американо-китайських відносинах.
До того ж, є побоювання, що Китай проводить швидке нарощування власного ядерного потенціалу. За оцінками Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), у 2024 році, кількість китайських ядерних боєголовок становила 500, що на 90 більше, ніж у 2023 році.
28 січня Китай закликав Вашингтон і Москву до «подальшого скорочення» їхніх ядерних арсеналів як попередню умову для своєї участі в потенційних переговорах про роззброєння, до яких закликав Трамп.
ПОГЛЯД: Як Україна ізолює Крим
