У сучасній світовій політиці небагато лідерів здатні викликати настільки полярні емоції: від нечуваної критики на батьківщині до статусу майже народного героя за її межами. Александр Борис де Пфеффель Джонсон — людина, яка очолювала Велику Британію під час Brexit та пандемії, але в українську історію увійшла під щирим і дещо іронічним прізвиськом «Борис Джонсонюк».
19 червня колишній британський прем’єр відзначає свій день народження. Його безкомпромісна й рішуча позиція в лютому 2022 року суттєво вплинула на перебіг російсько-української війни та задала стандарт підтримкидля всього західного світу. Розбираємося, як ексцентричний мер Лондона став головним міжнародним адвокатом України та чим він займається тепер, після відставки з Даунінг-стріт.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У 2026 році Україна отримає від Британії 150 тис. БпЛА українського виробництва
Як елітарна освіта та журналістське минуле сформували політичний стиль Бориса Джонсона?
Майбутній лідер народився в Нью-Йорку, проте його коріння та виховання — суто британська аристократична класика. Навчання в елітному Ітонському коледжі, а згодом в Оксфордському університеті, де він вивчав класичну філологію, сформувало його унікальний ораторський стиль, наповнений історичними аналогіями, латинізмами та гострою іронією.
До виходу в політику Джонсон побудував блискучу, хоча й скандальну кар’єру в журналістиці. Працюючи кореспондентом The Times, провідним політичним оглядачем The Telegraph та головним редактором впливового журналу The Spectator, він виробив свій фірмовий стиль: навмисно скуйовджене світле волосся, доволі ексцентрична поведінка та вміння говорити прямо, ігноруючи суворий дипломатичний протокол. Цей образ «свого хлопця», який водночас є глибоким інтелектуалом, став його головною електоральною зброєю.
Політичний злет: від мера Лондонграда до тріумфу Brexit
Його серйозний політичний шлях розпочався з посади мера Лондона у 2008 році. Джонсон зумів двічі виграти вибори в традиційно лівому мегаполісі, що вважалося неможливим для консерватора. Його правління запам’яталося успішним проведенням Олімпійських ігор 2012 року, запуском знаменитої мережі міських велосипедів («Boris bikes») та активною, хоч і суперечливою, розбудовою фінансового центру коштом іноземного капіталу.
Справжнім геополітичним трампліном для Джонсона стала кампанія 2016 року за вихід Великої Британії з Європейського Союзу. Ставши обличчям руху за Brexit, він очолив МЗС в уряді Терези Мей, а у 2019 році тріумфально обійняв посаду прем’єр-міністра під гаслом «Get Brexit Done». Наступні вибори принесли консерваторам історичну більшість у парламенті з часів Маргарет Тетчер. Проте внутрішні кризи — від викликів пандемії COVID-19 до гучного скандалу «Partygate» через вечірки під час загальнонаціонального локдауну — зрештою призвели до внутрішньопартійного бунту та його вимушеної відставки влітку 2022 року.
Чому вибір Джонсона на користь України у 2022 році називають «черчиллівським» і як народився феномен «Джонсонюка»?
Якщо у внутрішній політиці Джонсона часто критикували за хаотичність, то його зовнішньополітичний вибір виявився бездоганним. Лондон почав постачати Україні летальну зброю (зокрема протитанкові комплекси NLAW) ще до початку повномасштабного вторгнення, коли решта західних столиць ще перебувала в анабіозі.
Культовий візит Джонсона до Києва в квітні 2022 року, коли він разом із Володимиром Зеленським пройшовся порожнім, щойно деокупованим Хрещатиком, став одним із переломних моментів для світової дипломатії.
«Ви повстали проти вбивчої агресії Путіна. Ви відстоюєте своє право на самовизначення перед обличчям шаленого путінського реваншизму. Це демократія проти тиранії. Це воля проти утисків. Це право проти безкарності. Це добро проти зла.»
В Україні ця підтримка вилилася у безпрецедентну народну любов. Ім’я політика увічнили у назвах вулиць, йому присвячували кулінарні витвори, а його фото з глиняним півником із Бородянки стало символом української стійкості.
Про які цинічні ракетні погрози з боку Путіна розповів експрем’єр у своїх мемуарах «Unleashed»?
Окрім великої політики, Джонсон побудував успішну кар’єру як письменник і історик, чиї книги стабільно стають світовими бестселерами. Його капітальна праця «Фактор Черчилля: як одна людина змінила історію» — це не просто класична біографія його кумира. Аналітики часто зазначають, що, досліджуючи долю лідера, який наодинці протистояв нацистській навалі у 1940 році, Джонсон фактично виписував лекала для власного майбутнього лідерства в умовах глобальної кризи. Роки потому він сам опинився в схожій історичній точці, коли Велика Британія першою серед європейських держав без вагань простягнула руку допомоги Україні.
Проте справжній сплеск пошукових запитів в українському сегменті Google викликали його найсвіжіші мемуари «Unleashed» («Кайданів нема»). У цій книзі Джонсон із фірмовою відвертістю та безжальною іронією описує залаштунки світової політики, аналізує помилки західних еліт та детально реконструює розмови напередодні повномасштабного вторгнення Росії.
«Він [Путін] у якийсь момент ніби пригрозив мені й сказав: “Борисе, я не хочу завдавати тобі болю, але з ракетою це займе всього хвилину” або щось таке. Веселий тон, який він узяв, і той відсторонений вигляд, який у нього був, просто пасували до його спроб грати на моїх спробах схилити його до переговорів. Але за цим ховалися абсолютна порожнеча та зневага до міжнародного права, які згодом вилилися в бомбардування мирних українських міст».
Для українського читача ця книга стала ще ближчою та доступнішою: мемуари «Unleashed» офіційно вийшли в українському перекладі у видавництві Vivat. Попри складні умови воєнного часу та постійні обстріли Харкова, де розташована друкарня видавництва, команда спільно з авторами оперативно підготувала книгу до друку.
Що важливо для поціновувачів якісного перекладу, над текстом працювала відома перекладачка Олена Кіфенко, у доробку якої — переклади книг «Кайдани нерозуму» Джареда Даймонда та мемуарів інших світових лідерів. Вона майстерно передала складну, насичену метафорами та латинізмами «черчиллівську» мову самого Бориса Джонсона. Поява цієї книги на українському ринку — ще одне свідчення глибокого культурного зв’язку між нашими країнами.
Чим зараз займається Борис Джонсон?
Залишивши Даунінг-стріт, Джонсон не пішов у тінь. Наразі він є одним із найвпливовіших світових публічних лекторів. Проте його головна місія залишається незмінною — неофіційне, але потужне лобіювання інтересів України. Він регулярно відвідує США, переконуючи скептиків серед республіканців у необхідності фінансової допомоги Києву.
«Усі ми розуміємо: якщо Путіна не зупинити в Україні, він знайде нові цілі для своїх реваншистських атак. І ми захищаємо не якийсь абстрактний ідеал, а перший принцип мирного світу: великим та могутнім країнам не можна дозволити розчленяти своїх сусідів. Якщо це взагалі дозволити, жодна країна не може почуватися у безпеці».
Історія Бориса Джонсона — це класичний приклад лідера «черчиллівського типу». Припускаючись помилок у повсякденному внутрішньому управлінні, у вирішальний момент історії він зробив правильний вибір, ставши на бік свободи в боротьбі проти тиранії. Саме тому для України він назавжди залишиться другом, який простягнув руку допомоги в найтяжчу хвилину.
Британія вперше перехопила танкер «тіньового флоту» РФ
