Пора забезпечити безполітну зону над Україною

У понеділок президент України Володимир Зеленський висловив думку, що Польща та її партнери по НАТО повинні співпрацювати з Україною для колективного захисту від російських повітряних атак.

Російські ракети та дрони порушують повітряний простір України вже понад три роки, а у вересні російські дрони літали над Польщею, Румунією та Литвою. Настав час втілити в життя ідею спільної, координованої протидії.

Справжня й найвагоміша причина, чому принаймні східні держави НАТО, та й увесь Альянс, повинні разом із Збройними силами України (ЗСУ) закрити небо для російських дронів-порушників, є моральною.

Реальність така, що російські крилаті ракети та безпілотні літаки атакують українські будинки та підприємства, вбивають і калічать українських цивільних, і це триває вже роками. Якщо є можливість, то сусіди мають допомогти.

Більше по темі

Через удари ЗСУ по логістиці росіяни маскують військові цистерни під молоковози, - Плетенчук

Окупаційні війська змушені маскувати свої військові паливні цистерни під цивільний транспорт для перевезення харчових продуктів, зокрема під молоковози. Про це в ефірі телемарафону заявив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук. За його словами, ворог вдається до таких заходів маскування на тимчасово захоплених територіях Херсонської та Запорізької областей. Плетенчук пояснив, що українські військові досить системно атакують логістичні шляхи загарбників на півдні та вздовж «сухопутного коридору» до Криму.

І для того, щоб небо залишалося безпечним по обидва боки кордону між НАТО і Україною, необхідно стримати російську повітряну загрозу, а зробити це можна лише спільними зусиллями. Європі потрібен бойовий досвід України принаймні так само, як Україні потрібні європейські гроші та озброєння.

Система протиповітряної оборони України надзвичайно складна і мало схожа на натівську. Радари сканують призначений сектор і передають інформацію. Тисячі смартфонів, перероблених на акустичні датчики і прикріплених до телефонних стовпів, слухають двигуни дронів і крилатих ракет.

У центрах обробки інформації на основі всіх цих даних визначається місцезнаходження повітряних об’єктів. У цивільні додатках інформація про повітряні загрози оновлюється майже в режимі реального часу. Працюють також цивільні радари, деякі розвіддані надає НАТО.

Командні центри розподіляють зони перехоплення і пріоритети цілей між усіма засобами – від сучасних зенітних ракет до винищувачів, бойових гелікоптерів, сільськогосподарських літаків із  озброєним автоматом пасажиром, навчених НАТО операторів сучасних автоматичних зенітних систем і мобільних вогневих груп на пікапах, озброєних ПЗРК або кулеметами.

Зазвичай за одну ніч українські засоби ППО знищують близько 70-85 відсотків російських ударних дронів і ракет. У ніч проти 10 вересня, коли 19 російських дронів залетіли у повітряний простір Польщі (деякі з них перебували в ньому  кілька годин), українські засоби ППО збили або іншим чином знешкодили 92 російські дрони в повітряному просторі України.

Тієї ночі протиповітряна оборона НАТО спрацювала, м’яко кажучи,  значно менш ефективно, ніж ЗСУ.

Найкращий спосіб для НАТО та України рухатися до спільної мети збиття якомога більшої кількості російських ударних дронів і ракет, перш ніж вони досягнуть повітряного простору Польщі чи Румунії, — це терміново об’єднати українську мережу протиповітряної оборони зі східною мережею протиповітряної оборони НАТО.

Досвід української протиповітряної оборони вчить, що найкраща система протиповітряної оборони – багаторівнева, загальнодержавна, а не суто військова, і критично важливо, щоб вона якомога швидше отримувала якомога більше інформації. НАТО використовує найсучасніші у світі системи повітряного спостереження.

Як мінімум, кожна деталь зібраних НАТО даних повітряного спостереження повинна надходити до ЗСУ в цифровому та автоматичному режимі, без затримок «з міркувань безпеки». Передана в середу інформація про російський бомбардувальник, помічений у вівторок, не є корисною.

Дипломати повинні негайно розпочати роботу над алгоритмами застосування зброї. Військові повинні негайно розпочати обговорення того, наскільки глибоко можливості НАТО з повітряної оборони та перехоплення можуть поширюватися на повітряний простір України. Варшава, Бухарест і Вільнюс повинні негайно вирішити, чи їхній суверенний повітряний простір краще захищати  силами всього Альянсу, чи разом із українцями – безпосередньо і швидко.

Дискусії будуть складними в політичному і технічному плані, але вони повинні відбутися, щоб інтегрована протиповітряна оборона (колишній термін для безполітної зони) могла функціонувати. Політики повинні діяти по-дорослому. Зволікання з веденням цих дискусій означатиме прийняття статусу-кво, який Кремль може інтерпретувати лише як нездатність НАТО діяти. Зустрічі не зупинять ракети і дрони.

Бездіяльність затримає створення спільної системи протиповітряної оборони між Україною та НАТО, а то й зовсім її унеможливить. Більше не можна попереджати, що бездіяльність може спровокувати російську агресію, адже вона її вже спровокувала. Чи збільшилася ймовірність великої війни в Україні, вже не має значення. Єдине можливе запитання – «наскільки?».

Несерйозне ставлення до російської повітряної загрози та української протиповітряної оборони зробить набагато більше ймовірним падіння російського безпілотника на житловий будинок в одній з цих країн. Безполітну зону над Україною та східною частиною НАТО потрібно створити зараз. Пізніше буде гірше.