Від початку 2026 року Україна проводить надзвичайно успішну кампанію ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі, виводячи з ладу близько 700 000 барелів на добу російських нафтопереробних потужностей на 16 нафтопереробних заводах. Це майже вдвічі більше, ніж було зафіксовано за той самий період минулого року.
Те, що починалося як експериментальні, поодинокі атаки в перший рік війни, зараз перетворилося на тисячі ударів по російській логістиці, складах боєприпасів та об’єктах оборонної промисловості. За цей час Україна наростила виробництво дронів, у тому числі далекобійних, здатних досягати цілей практично в усій європейській частині Росії. Я відвідав надсекретні об’єкти, де виробляються такі дрони.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Міністерство оборони України заявило, що лише у травні 2026 року було зафіксовано 40 підтверджених ударів по російській нафтовій інфраструктурі. Це призвело до повного або часткового виведення з ладу приблизно 25% нафтопереробки. Видобуток нафти в Росії впав до рівня, приблизно на 10% нижчого за офіційні цільові показники. За деякими оцінками, Росія зазнала збитків у розмірі 5–8 млрд доларів. Порівняно з федеральним бюджетом у 420 млрд доларів (за оцінками МВФ), це не надзвичайно велика сума, однак у порівнянні з загальним оборонним бюджетом Росії — фактично коштами, необхідними для фінансування війни проти України — це становить втрати на рівні приблизно 3–6 %.
Втрати Росії та України у війні перевищили 2 мільйони військових
Якщо Україна продовжить свою успішну кампанію ударів такими темпами, то до кінця 2026 року вона може порушити роботу від 25 до 35 нафтопереробних заводів по всій Росії, що призведе до фінансових втрат у розмірі до 10–20 млрд доларів. Ця цифра включає витрати на ремонт, втрачений обсяг виробництва та додаткові захисні заходи. Іншими словами, Україна може самотужки, завдяки власній винахідливості та інноваціям, позбавити Росію близько 10% її щорічного військового бюджету.
І ці прогнози виходять виключно з ударів безпілотників. Україна вже давно заявляє про розробку власних балістичних ракет. На початку цього місяця головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський оголосив, що Україна має намір завершити розробку та розпочати серійне виробництво балістичних ракет, здатних уражати цілі на відстані до 2 000 кілометрів, а перші випробувальні польоти очікуються вже цього літа.
«Країна, яка бореться за своє виживання, не лише переосмислює сучасну війну, а й придумує найгеніальніші асиметричні відповіді супротивнику, який набагато потужніший за неї».
Нещодавно Україна також оголосила, що спільно з європейською компанією вироблятиме легендарні крилаті ракети «Нептун» — ті, що потопили флагманський корабель «Москва» у 2022 році.
Якщо Україні вдасться до кінця року налагодити повномасштабне вітчизняне виробництво як балістичних, так і крилатих ракет, вплив на нафтову інфраструктуру Росії може подвоїтися. Звісно, Україна навряд чи зможе довести Росію до банкрутства лише атаками на енергетичну інфраструктуру. Але, неодноразово підвищуючи витрати на видобуток, переробку та транспортування нафти — сектор, який є основою значної частини воєнних фінансів Кремля, — вона поступово, по одному НПЗ за раз, робить російську воєнну економіку дорожчою та менш ефективною.
Більше того, завдяки успішним ударам по цілях у Москві та Санкт-Петербурзі Україні вдалося донести реальність війни до пересічних росіян. У Криму — «перлині» в короні завоювань Путіна — жити стає дедалі важче: за повідомленнями, там уже довжелезні черги мешканців, які намагаються втекти з півострова.
На п’ятому році війни Україна вкотре доводить світові, що вона навіть близько не готова здатися чи поступитися. Країна, яка бореться за своє виживання, не лише переосмислює сучасну війну завдяки поширенню та адаптації автономних систем на полі бою, а й вигадує найгеніальніші асиметричні відповіді на виклики супротивника, який набагато потужніший за неї.
Чотири роки тому Україну називали Давидом, який б’ється з Голіафом. Сьогодні ця аналогія вже не відповідає дійсності. Україна демонструє, що військова потужність вимірюється вже не розміром арсеналу, а здатністю до інновацій, адаптації та завдання непропорційних втрат сильнішому супротивнику. Головний урок цієї війни, можливо, й полягає в тому, що майбутнє належить не найсильнішим, а найрозумнішим.
Лорд Ешкрофт, KCMG, PC — міжнародний бізнесмен, філантроп, автор і соціолог. Більше інформації про його діяльність можна знайти на сайті lordashcroft.com. Слідкуйте за ним у X/Facebook @LordAshcroft.
Погляди автора статті не обов’язково збігаються з позицією «Kyiv Post».
ПОГЛЯД: Як Україна ізолює Крим
