У 2021 році за підтримки президента Зеленського портове місто Одеса висунуло свою кандидатуру на проведення Всесвітньої технологічної виставки Expo-2030.
У перспективі це матиме позитивний вплив на розвиток багатьох сфер бізнесу в країні. Що, своєю чергою, привабить іноземних інвесторів. Тож аби з’ясувати, які ніші в Україні інвесторам слід вже займати, аби у майбутньому бути попереду, Kyiv Post поспілкувався з Романом Григоришиним, заступником голови Одеської обласної державної адміністрації.
В ході бесіди Григоришин представив деякі ідеї та концепції проєкту виставки в Одесі, який був розроблений найвідомішим архітектурним бюро у світі — Zaha Hadid.
Якими є основна ідея та концепція проєкту Expo-2030 в Одесі?
Проєкт, який ми подавали на цей конкурс, має назву Renaissance Technology Future. Головна ідея полягає в тому, що в 2030 році, на нашу думку, головне питання стосуватиметься зв'язку людства з технологіями.
Одеса потребує специфічних систем ППО, які збивають балістику
Вперше за історію виставки павільйони будуть в одному стилі. Таку концепцію ми розробили разом із архітектурним бюро Zaha Hadid. Основна ідея — це демонстрація нових технологій та можливостей для людей, тобто це не змагання між павільйонами.
Як вдалося розпочати співпрацю з бюро Захи Хадід?
До 24 лютого 2022 року ми надіслали запит до бюро, вони позитивно відреагували на нього й ми розпочали комерційну співпрацю. Втім, це було до 24 лютого. Після того, звичайно, у нас не було думок про обговорення будь-якої комерційної співпраці.
Але рік тому, у квітні, мені зателефонував регіональний директор Manuela Gatto, аби продовжити роботу. Тоді я відповів, що ми, на жаль, не готові продовжувати комерційну співпрацю.
Але вона сказала: «Ні, ви не зрозуміли. Ми готові співпрацювати на безоплатній основі. Ми хочемо надати архітектурну концепцію вашій країні та вашому народу». Вона також додала, що українці — неймовірні, а сама Україна — це бренд перемоги. І їхнє бюро хоче перемогти разом із Україною.
На вашу думку, чому саме Одеса має бути обрана для проведення виставки?
Історія Ехро нараховує вже понад 200 років. І за цей період виставка ніколи не проводилася в Східній Європі. Тим паче одна із головних ідей цієї події полягає в тому, що виставка повинна проходити на різних континентах. Вона кожні п’ять років проводитися в іншій частині світу. У 2012 році виставка проходила в Південній Кореї. У 2015 році це було в Мілані, а у 2021 в Дубаї.
Які цілі стоять перед вами задля успішної реалізації цього проєкту?
Ми вже успішно пройшли декілька етапів. Перш за все, це була демонстрація архітектурної концепції. У вересні минулого року ми показали презентацію на Генеральній асамблеї. А нещодавно ми успішно пройшли комісію Міжнародного бюро.
Завершальним кроком стане голосування в листопаді. І до цього головним нашим завданням буде робота з просування і лобіювання нашої кандидатури.
З якими викликами та проблемами ви зіткнулися та як плануєте їх вирішувати?
Головним викликом та проблемою Ехро і проблемою взагалі для України зараз є війна. І, звичайно, якщо війна триватиме аж до відбору, то ми матимемо не так багато шансів на перемогу.
Організаційні моменти є вже другорядними перепонами, з якими ми впораємося. Окрім цього, вперше за історію Ехро у нас є шанс об’єднатися з іншими конкурентами. Що допоможе знайти рішення, які дозволять нам продовжити участь у цьому конкурсі.
Які ресурси та підтримку ви хотіли б отримати від влади та суспільства для успішної реалізації проєкту?
Сьогодні для нашої перемоги та успішної реалізації нам потрібна єдина позиція всіх рівнів влади, тобто від громади до уряду. Нам потрібно продемонструвати Міжнародному бюро виставок, усім країнам-учасницям, що Україна готова гарантувати успіх будівництва в межах цього проєкту.
Адже йдеться про підготовку та перебудову інфраструктури для всіх, хто приїде. Для цього також потрібно визначити бюджет.
На сьогодні ми маємо єдину позицію?
На мій погляд, так. Я думаю, що ідея Ехро-2030 в Одесі — це ідея для об’єднання всіх людей, а не тільки влади. Адже це великий шанс зробити оазис із пустелі.
Втім треба вже думати про участь у цьому процесі. Одним із головних аспектів є фінансування. Якщо подивитися на реалізацію в інших країнах, то там це було зроблено за допомогою різних систем. Наприклад, завдяки державному фінансуванню, бюджету громади, обласному бюджету. Крім того, треба ще залучати приватний сектор, міжнародні корпорації та інвестиції, як це було в Дубаї.
У разі перемоги Одеси компанії будуть мати можливість побудувати власний павільйон, аби продемонструвати себе доволі великій аудиторії під час події. Або ж вони зможуть інвестувати в певні інфраструктурні об‘єкти, таким чином роблячи рекламу собі та допомагаючи Україні у відбудові. І таких взаємовигідних варіантів співпрацю дуже багато.
Ви остерігаєтесь корупції? Як, на вашу думку, можна вирішити цю проблему?
Так. Перш за все, центральним органам влади треба буде вибудувати відкриту систему управління проєктом на практиці. Треба створити державне підприємство, що організує всі процеси.
Однак поки головним завданням для всіх нас є перемога у відборі. А вже після цього ми щодня будемо співпрацювати з Міжнародним бюро виставок та зі спеціальною місією, котра огляне кожен куточок нашого міста.
Як проєкт Ехро вплине на розвиток культури та туризму в Одесі?
Треба розуміти, що Одеса має вагу в історії. Кілька місяців тому місто навіть отримало статус об'єкта культурної спадщини ЮНЕСКО. Втім сьогодні ми не можемо чітко пояснити людям, чому вони мають приїхати саме в Одесу. Перш за все, ми маємо відповісти на це питання собі.
Для мене з самого дитинства Одеса асоціювалася з хорошим настроєм та була містом свят.
Які можливості відкриються для інвесторів, зокрема в Одесі, після початку реалізації проєкту Ехро?
Насамперед навіть сам шанс організувати виставку — це важливий показник і своєрідний магніт для інвесторів, у тому числі іноземних.
Адже бізнес всього світу розуміє, що підготовка до Ехро-2030 в Одесі, в Одеській області знов спричинить велике будівництво. А саме — будівництво доріг, реконструкцію будівель, аеропортів, оптимізація залізничного сполучення та підготовка території, де проходитиме виставка. Тобто це посприяє активізації економічної діяльності, завдяки чому багато компаній зможуть отримати можливість заробити.
На вашу думку, які саме сфери відкриються для бізнесменів?
Насамперед це сільське господарство та промисловість. Окрім цього, IT-сектор та логістика. Тому що Одеська область — це великий логістичний хаб не тільки для України, а й для всієї Східної Європи.
На сьогодні у наших портах, зокрема в Одеському, інфраструктура працює не у повну силу в усіх можливих видах діяльності. Тобто відкриються можливості для реалізації нових інвестиційних проєктів у портовій інфраструктурі — нові термінали, зокрема вантажні та структурної логістики.
І, звичайно, треба розуміти, що під час Ехро, за нашими підрахунками, понад 15 мільйонів людей приїдуть до Одеси. Тобто це дасть поштовх розвиткові туристично-розважальної сфери.
А що буде з павільйонами після закінчення виставки?
Насправді це велика проблема для всіх приймаючих міст. Під час відбору міста проведення дослідницька місія Міжнародного бюро виставок серйозно розглядатиме це питання. Бо наша держава і наше місто мають передати те, що залишиться після Ехро в цьому регіоні.
Як на мене, з території, на якій буде проводитися виставка, можна створити IT-містечко, де компанії зможуть вести свій бізнес, створювати нові стартапи, а спеціалісти зможуть жити на території містечка.
Наприклад, якщо на цій території житимуть та працюватимуть 20-30 тис. людей, то вони також витрачатимуть гроші в межах громади. Тобто купуватимуть квартири або інше майно, створюватимуть інші підприємства та купуватимуть харчові продукти на наших ринках. Це теж позитивний вплив на економіку.
На вашу думку, якими будуть довгострокові наслідки для України загалом?
По-перше, це репутація. По-друге, це економічний чинник, адже мільйони людей приїдуть в Україну. Хтось із-за західного кордону, хтось з південного тощо. Люди приїдуть з усього світу через міжнародні аеропорти Києва.
І сама підготовка до цього матиме довгостроковий ефект. Тому що багато людей матимуть роботу, багато компаній платитимуть податки і матимуть можливості для розвитку.
Окрім цього, наразі у світі люди знають Україну переважно як аграрну країну або країну з багатими природними ресурсами. Але, як на мене, у нас буде чудова можливість побудувати агропромисловий комплекс, сільськогосподарські підприємства, які будуть випускати перероблений продукт, а не просто ресурси.
Коментарі (0)