Росія та Іран можуть досягти угоди щодо передачі балістичних ракет, коли завершиться термін ембарго на експорт ракетних технологій, яке було накладене на Іран у 2015 році. Після 18 жовтня 2023 року Тегеран матиме право експортувати ракети і відповідні технології без міжнародного контролю. Це дозволить Росії отримати ракети від Ірану для війни в Україні. Хоча постає зовсім логічне запитання: коли будь-які обмеження взагалі зупиняли Іран?

Про які ракети йде мова?

Advertisement

Росію цікавлять дві моделі іранських ракет – обидві балістичні: Fateh-110 та Zolfaghar. Fateh-110 здатна вражати ціль на відстані 300 км, тоді як Zolfaghar – на відстані 700 кілометрів.

Ракета Fateh-110 відноситься до балістичних ракет класу "земля - ​​земля". Швидкість польоту досягає 4 М, маса вибухівки в бойовій частині – 650 кг. До порівняння, наприклад, російська балістична ракета комплексу "Іскандер" має бойову частину вагою 480 кілограмів. Приблизний час польоту Fateh-110 становить 300-350 секунд. Ця ракета використовувалась у різних епізодах війни між Іраном і Сирією.

Через літаки РФ Німеччина та Франція піднімали в небо винищувачі: відео
Більше по темі

Через літаки РФ Німеччина та Франція піднімали в небо винищувачі: відео

Російські військові літаки-розвідники порушували повітряний простір 26 та 27 лютого.

Інфографіка: Богдан Тузов

Серійне виробництво цих ракет розпочалося ще в 2002 році, але відтоді Іран продовжує їх модернізувати. Перша модель ракети Fateh-110 мала обмежену дальність польоту – 200 кілометрів, але після років модернізації Fateh-110 останнього, четвертого покоління здатна бити на відстань до 300 кілометрів. Також з роками підвищувалась точність ракети, і наразі заявлене максимальне відхилення від цілі становить 3 метри, але це іранські дані, які можуть бути досить далекими від правди.

Advertisement

Розробка Fateh-110

Сама Fateh-110 була створена на базі некерованої іранської ракеті Zelzal-2, яка, своєю чергою, виникла на основі Zelzal-1 – однієї з перших успішних ракетних розробок Ірану. Дуже цікавим був сам процес створення Zelzal-1. Очевидно, що Іран, працюючи над цим проєктом, використовував досвід та розробки інших країн. Іранська Zelzal-1 базувалась на китайській ракеті CSS-8, яку Піднебесна експортувала в Іран з 1989 по 1992 роки. Ракети CSS-8 (Проєкт 8610) були, по суті, модифікованою версією радянської С-75. Китайська модифікація просто перетворила ракету протиповітряної оборони на тактичну балістичну ракету класу "земля-земля".

Advertisement

На розробку Zelzal-1 також суттєво вплинула радянська тактична некерована ракета 9К52 "Луна-М". Це означає, що іранська ракетна програма була результатом комбінації радянських та китайських технологій, які з часом удосконалювалися завдяки доступу до бази для модернізацій.

Ракета Zolfaghar, по суті, є вдосконаленою версією Fateh-110. Навіть візуально Zolfaghar виглядяє, як збільшена у розмірах Fateh-110. Більші розміри необхідні для збільшення маси палива та збільшення дальності польоту до 700 кілометрів. Маса бойової частини Zolfaghar становить 580 кілограмів.

Advertisement

Fateh-110 і Zolfaghar: у чому небезпека?

Головна проблема полягає в тому, що Fateh-110 і Zolfaghar – це балістичні ракети, і їх важко перехоплювати і збивати.

Траєкторія балістичної ракети дуже складна для систем ППО. Спочатку вона піднімається на висоту від 40 до 50 кілометрів, а потім летить вертикально вниз прямо на ціль. Також варто врахувати, що швидкість таких ракет дуже велика – до 4 Мах, а це близько 4900 кілометрів на годину. З такими характеристиками іранська Fateh-110 здатна подолати відстань у 300 кілометрів лише за 5 хвилин.

Якщо РФ все ж отримає ракети Fateh-110, це означитиме, що росіяни матимуть потенціал для ударів практично по будь-якій точці України, за винятком південно-західних районів. У той же час, якщо РФ матиме ракети Zolfaghar, які мають дальність 700 кілометрів, уся територія України може бути під ударом.

Advertisement

Для нейтралізації балістичної ракети єдиним ефективним способом є її перехоплення за допомогою системи протиракетної оборони. Щоб протистояти подібним загрозам, Україна потребує систем протиракетної оборони, подібних до американської Patriot. До речі, канцлер ФРН Олаф Шольц оголосив, що Німеччина надасть Україні додаткові комплекси Patriot для посилення протиракетної оборони взимку.

Чому Росії та Ірану вигідна «ракетна» угода?

Застереження щодо можливого експорту Іраном до Росії балістичних ракет малої та оперативно-тактичної дальності пролунали ще восени 2022 року.

Advertisement

У міжнародній системі класифікації балістичні ракети малої дальності можуть літати на відстань від 500 до 1000 кілометрів. Ракети з діапазоном менше 500 кілометрів вважаються оперативно-тактичними.

Такі застереження не можна вважати безпідставними, оскільки Україна вже відчуває наслідки тісної співпраці між Росією та Іраном, зокрема, після збільшення поставок ударних та розвідувальних безпілотників. 8 жовтня речник Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив про те, що «осінь та зима можуть стати рекордними за кількістю дронів-камікадзе, які Росія випустить по Україні».

За його словами, тільки за вересень 2023 року окупанти використали понад 500 ударних дронів. Минулого року таку кількість дронів вони запустили за три місяці.

«За 6 місяців минулого опалювального сезону було використано проти України понад 1000 «шахедів». А ми вже маємо півтисячі лише за один місяць», — наголосив Ігнат.

До 2019 року Росія була обмежена у виробництві балістичних ракет малої дальності згідно з Договором 1988 року про ліквідацію ракет середньої і малої дальності. Тож Росія не могла накопичити значного арсеналу цих ракет до початку війни з Україною.

Росію в контексті іранських ракет цікавить те ж саме, що й у контексті дронів. Перш за все, для них важлива їхня кількість, а не якість. Росія навіть не надає особливого значення сумнівній точності цих ракет. Її ніколи не хвилювали питання воєнних злочинів, і вона зацікавлена лише в масованих бомбардуваннях української території.

У плані оперативно-тактичних ракет російське командування, схоже, не передбачало такої тривалості конфлікту, а отже, не підготувалося до цього. Росіяни й зараз виробляють ракети для комплексів «Іскандер», проте, здається, кількість цих ракет недостатня, оскільки вони використовуються досить рідко.

Зі свого боку, Іран також може отримати значну вигоду завдяки поставкам балістичних ракет у РФ. Він завжди виявляв інтерес до російських винищувачів четвертого покоління Су-35 та комплексів ППО С-400. Крім того, він прагне отримати зразки західної військової техніки, яку росіянам вдалося захопити в Україні.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!