За словами колишнього високопоставленого радника з питань національної безпеки в адміністрації Байдена, останні дії України «змусили ЄС піти на рішучі кроки» і скоротити важливу допомогу Києву на тлі поглиблення кризи, пов’язаної з антикорупційними реформами.
У понеділок в інтерв’ю Kyiv Post посол Майкл Карпентер, який раніше обіймав посаду старшого директора з питань Європи в Раді національної безпеки, різко розкритикував нещодавнє рішення Києва ухвалити закон, який, на його думку, підриває діяльність антикорупційних органів.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Допомога ЄС Україні завжди була обумовлена дотриманням певних базових стандартів демократичного врядування, тому своїм катастрофічним законопроєктом Зеленський фактично змусив ЄС піти на цей крок», – заявив Карпентер.
Трамп заявив про згоду Ірану відмовитися від ядерної зброї
Він однозначно назвав це «невиправною помилкою українського уряду» і підтвердив, що «ЄС правильно зробив, призупинивши допомогу, яка може бути відновлена, щойно буде відновлена незалежність і цілісність антикорупційних інститутів».
Карпентер висловив надію на швидке вирішення проблеми: «Сподіваємося, що це станеться дуже скоро».
Його думку поділяють інші прихильники трансатлантичного партнерства. Скотт Кулінейн, співзасновник Альянсу США-Європа, підтримав рішення ЄС, вважаючи його необхідним кроком, який можна скасувати.
«Я вважаю, що це хороший знак, що ЄС може допомогти Україні вести війну і водночас чітко розуміти програму реформ, яку проводить українське громадянське суспільство», – сказав Кулінейн вашингтонському кореспонденту Kyiv Post.
Кулінейн наголосив, що Україна одночасно веде дві війни: «Перша – за повну незалежність від Москви, друга – за реформи проти корупційних інтересів. Війна з Росією, звісно, привертає увагу всіх, але друга війна за внутрішні реформи ніколи не припинялася. Україні вкрай важливо перемогти в обох війнах».
У п’ятницю ЄС прийняв рішення призупинити виділення 1,5 млрд євро (1,7 млрд доларів) з фонду ініціатив з належного врядування в розмірі 4,5 млрд євро. Ця допомога, на відміну від військової, залежить від виконання Україною конкретних критеріїв, пов’язаних з демократичними стандартами.
Суперечки викликав нещодавно підписаний президентом Володимиром Зеленським закон, який, на думку критиків, значно обмежує незалежність ключових антикорупційних органів України: Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП).
Цей закон надає розширені повноваження Генеральному прокурору, що викликає побоювання щодо надмірного політичного втручання в чутливі розслідування.
Його ухвалення не тільки викликало міжнародне засудження, а й спровокувало перші значні антиурядові протести в Києві від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
Рішуча реакція ЄС підкреслює його готовність чинити тиск на внутрішню політику України, навіть попри те, що вона залишається в стані жорстокої війни.
Президент Зеленський публічно не коментував призупинення допомоги, але його офіс оголосив про подання до парламенту нового законопроєкту, який депутати мають розглянути 31 липня.
Він має на меті відновити незалежність антикорупційних органів, що, як видається, є кроком, спрямованим на придушення внутрішніх заворушень і заспокоєння міжнародної спільноти.
Тривала епопея підкреслює, що справжні антикорупційні реформи є не лише внутрішньою вимогою, а й важливою передумовою для прагнення України до членства в ЄС та подальшого доступу до життєво важливої міжнародної фінансової допомоги.
