ЯКІ ПРАВОВІ НАСЛІДКИ? ЧОМУ США НЕ ЗАТРИМАЮТЬ ПУТІНА, КОЛИ ВІН ПРИЛЕТИТЬ ДО АЛЯСКИ?
17 березня Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі видав ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна за воєнний злочин незаконної депортації людей з їхньої країни, а саме — українських дітей з регіонів України, окупованих російською армією.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Також його підозрюють у вчиненні другого окремого воєнного злочину — незаконного переміщення людей, зокрема українських дітей, з їхніх домівок на територіях України, окупованих російською армією.
В ордері на арешт також зазначена Марія Олексіївна Львова-Бєлова, уповноважена президента РФ з прав дитини, як особа, що підлягає арешту за тими ж двома кримінальними пунктами.
МКС має юрисдикцію в країнах, які підписали міжнародний договір 2002 року під назвою Римський статут, що зобов’язує підписантів співпрацювати з МКС у розслідуваннях та переслідуванні злочинців.
Каспаров: Росія зможе змінитися лише після поразки у війні з Україною
МКС — єдиний постійний міжнародний суд, який має право притягати до відповідальності фізичних осіб за геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини. Росія підписала Римський статут у 2000 році та вийшла з нього у 2016 році. США ніколи його не підписували.
Таким чином, доки президент Путін не потрапить у повітряний простір країни — підписанта Римського статуту (найближча до Аляски та Росії країна — Канада), він не підлягає арешту.
Однак, якщо вважати ордер МКС морально легітимним, тоді відмова адміністрації Трампа передати Путіна до МКС може розглядатися як офіційне визнання США та небажання вживати заходів проти воєнного злочинця.
ЧИ МАЮТЬ ЗВИНУВАЧЕННЯ ПІДСТАВИ? ЧИ КРЕМЛЬ ДІЙСНО ВИКРАДАЄ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ?
За майже будь-якими розумними критеріями, відповідь — «так».
Росія вторглася в Україну двічі — у 2014 та 2022 роках, і після кожного вторгнення та окупації української території російською армією державні органи РФ заходили туди, щоб запровадити контроль російського уряду над дорослими та дітьми, які жили на окупованих територіях.
Серед російських державних інституцій, які перебирали контроль на окупованих територіях, було й відомство Львової-Бєлової, яке очолює урядові програми, що стосуються українських дітей у зонах окупації.
За словами Львової-Бєлової та офіційними заявами Кремля, російська держава перевозила неповнолітніх громадян України за межі країни для їхньої безпеки та психологічного благополуччя. Позиція Кремля полягає в тому, що дітей, переважно сиріт або тих, хто перебував у державних закладах з інших причин, вивезли з України «заради їхнього добробуту».
Але згідно з Женевською конвенцією, підписантом якої є Росія, воююча держава не має права без належних підстав переміщувати людей, дітей чи дорослих, з країни, з якою перебуває у стані війни, на свою територію, за винятком випадків, коли це необхідно для забезпечення їхнього тимчасового добробуту.
Ця конвенція, яка регулювала більшість воєн у Європі, включно з Другою світовою, вимагає, щоб примусове переміщення цивільних з окупованої території відбувалося до третьої, нейтральної країни. Під час Другої світової війни цю роль виконувала Швейцарія. Але у війні Росії проти України, за державної політики РФ, дітей з України відправляють у російські заклади, іноді аж у Сибір.
У цих закладах, згідно з державною політикою РФ, українських дітей піддають російській пропаганді, карають за використання української мови, навчають у школах, що Україна — «нацистська держава», і змушують брати участь у «патріотичних» російських молодіжних заходах, покликаних викликати в них ентузіазм до російського керівництва та бажання добровільно служити в армії РФ.
Заразом, як і у випадку з дітьми, народженими в Росії, влада намагається змусити українських дітей, які перебувають під російською опікою, отримати російські паспорти та стати громадянами РФ.
Вивезення дітей з країни, в якій вони народилися, за підтримки держави та їхня ідеологічна обробка з метою виховання ненависті до цієї країни є майже класичним прикладом воєнного злочину – незаконної примусової депортації та незаконного переміщення осіб.
Примусове надання громадянства населенню країни, з якою держава перебуває у стані війни, так само як і «перевиховання» чи ідеологічна обробка захоплених громадян ворожої країни, також є воєнним злочином. Однак ордер МКС не містить звинувачень проти Путіна чи Львової-Бєлової за цими пунктами.
ТОЖ ЯКИЙ МАСШТАБ МАЄ ЦЕЙ ПРОЕКТ КРЕМЛЯ З ВИВЕЗЕННЯМ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ ДО РОСІЇ?
Російські війська нині окупують близько 20% території України, що надало РФ контроль над 7–8 мільйонами українських громадян. Більшість неповнолітніх українців — як і всюди — живуть із батьками або опікунами.
Згідно з дослідженням Єльського університету від березня 2025 року, понад 19 000 українських дітей, ймовірно, були примусово депортовані з України до Росії. Понад 8 400 дітей, як зазначено в дослідженні, було конкретно ідентифіковано як перевезених до 43 закладів у Росії або 13 закладів у авторитарній та проросійській Білорусі.
Російська влада, за даними звіту, націлюється на «вразливі групи дітей для депортації, зокрема сиріт, дітей з інвалідністю, дітей із малозабезпечених сімей та дітей, чиї батьки служать у (українській) армії».
Деякі діти, вивезені з України, «зазнали фізичного насильства, їм було заборонено спілкуватися з родичами в Україні, вони не мали достатнього доступу до їжі та догляду після переміщення до Росії.
Росія відмовилася надати українській владі список дітей, вивезених до РФ, — як цього вимагає міжнародне право — та вдавалася до різних дій, щоб приховати факти примусової депортації й незаконного усиновлення дітей з України», — йдеться у звіті.
Дані українського уряду тісно збігаються з висновками Єльського університету. За даними державної ініціативи Bring Kids Back, українська влада знає про 19 546 дітей, яких вивезли з території України російські органи.
У заяві Офісу Президента України Кремль і його виконавців звинуватили у «примусовому вивезенні дітей з дитячих будинків, убивстві батьків, розділенні сімей під час фільтраційних процедур, створенні нестерпних умов життя в окупованих районах та нахабному викраденні дітей з їхніх домівок і шкіл» та назвали політику РФ із надання українським дітям російського громадянства «більше ніж трагедією; це навмисний напад на майбутнє України».
Із них 1 509 дітей повернулися: частина — після того, як батьки вирушили до Росії, щоб відшукати своїх дітей; частина — коли досягла повноліття і змогла повернутися самостійно; частина — після втечі від російських опікунів, йдеться у свідченнях, опублікованих ініціативою.
Львова-Бєлова заявила, що Росія відкриває свої домівки для дітей, які потребують допомоги. Вона особисто взяла під опіку підлітка з Маріуполя.
ГАРАЗД, ПУТІН НЕ СВЯТИЙ. АЛЕ НАСКІЛЬКИ ВАЖЛИВО, ЩО З НИМ ЗУСТРІНЕТЬСЯ ПРЕЗИДЕНТ США?
Президент США Дональд Дж. Трамп має значний досвід зустрічей — і, за його словами, дружніх відносин — з авторитарними й навіть одіозними іноземними лідерами, зокрема з Кім Чен Ином із Північної Кореї, прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, наслідним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом бін Салманом Аль Саудом, «карателем» Родріго Дутерте з Філіппін і президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
Під час свого першого президентського терміну Білий дім Трампа — фактично Сполучені Штати — підтримали національне керівництво Афганістану у розпал війни, щоб укласти мирну угоду з «Талібаном» — організацією, яку уряд США визнав терористичною.
Наразі МКС видав, серед іншого, ордери на арешт Джозефа Коні (Уганда, колишній головнокомандувач Армії опору Господа, розшукується за 18 воєнних злочинів і 21 злочин проти людяності), Ахмада Гаруна (Судан, колишній міністр внутрішніх справ, 22 воєнні злочини, 20 злочинів проти людяності) та Іяда Аг Галі (Малі, лідер групи «Ансар Еддін», 4 воєнні злочини, 6 злочинів проти людяності).
У 2024 році МКС також висунув обвинувачення близькому союзнику США і «другу» Трампа Беньяміну Нетаньягу (прем’єр-міністр Ізраїлю, 2 воєнні злочини, 3 злочини проти людяності). 8 липня 2025 року, під час зустрічі з Нетаньягу в Білому домі, Трамп вихваляв його як «захисника демократії та верховенства права», попри чинний ордер МКС на арешт ізраїльського лідера.
Можна стверджувати, що зустріч Трампа з Путіним стане формальним сигналом від Білого дому, що Путін та російської держава отримають «зелене світло» на майбутні злочини проти українських дітей.
ЦЕ Ж ВІЙНА… МОЖЕ РОСІЯ ТАКИ СПІВПРАЦЮЄ З УКРАЇНОЮ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ДІТЕЙ?
Кремль каже, що його єдиний пріоритет — добробут дітей.
Українці категорично заперечують та наводять приклад офіційного списку, переданого Москві у червні 2025 року, з іменами, місцезнаходженням та іншими даними 339 українських дітей, які перебувають під опікою російської держави. Українська сторона вимагала їх негайного повернення. Кремль не відповів, і діти, схоже, досі перебувають у Росії.
Пізніше того ж місяця МЗС України повідомило та оприлюднило посилання на сайт, який працює під егідою «уряду» так званої «Луганської народної республіки» — створеного та контрольованого Росією органу на окупованій частині Луганської області.
За словами Миколи Кулеби, керівника організації «Save Ukraine», у відкритій базі даних було 294 українські дитини, виставлені на «усиновлення», з детальною інформацією: фото, вік, стать, колір очей і волосся, а також характеристики на кшталт «слухняний» чи «спокійний». Він заявив, що багато з цих дітей були викрадені, та звинуватив російську державу у торгівлі дітьми.
ПОГЛЯД: Як Україна ізолює Крим
