Нахабний удар російських морських дронів у дельті Дунаю, а потім вторгнення дронів у повітряний простір Польщі викликали шок у НАТО та ЄС, продемонструвавши новий і тривожний рівень асиметричних військових можливостей Москви.
Це не поодинокі інциденти, а серія обдуманих дій, які західні експерти вважають навмисним «випробуванням солідарності альянсу НАТО» та стратегічним сигналом можливої зміни обличчя війни на морі і загрози критичній інфраструктурі по всій Європі.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Нова асиметрична загроза з боку Москви
Удар російських морських дронів по Дунаю, який детально проаналізувала група експертів на заході Фонду Саратога в середу, є значною ескалацією.
Голова фонду Глен Говард сказав, що атака на українське розвідувальне судно «Сімферополь», яка відбулася лише за 200 метрів від румунського кордону, була «ретельно спланована».
Зеленський та Рютте обговорили дефіцит ракет PAC-3 і фінансування комплексів Patriot
Колишній радник президента Румунії з питань національної безпеки Джордже Скутару зазначив, що операція була «знята на відео та оприлюднена Росією, щоб продемонструвати свої нові можливості», чого раніше Москва не робила. За його словами, це підкреслює зростаючу здатність Москви використовувати морські безпілотники в складних внутрішніх водних шляхах, оминаючи природні бар’єри та морські кордони.
Д-р Стівен Віллс, морський експерт Центру морської стратегії, назвав це «сигналом тривоги для НАТО» і відзначив вразливість оборонної позиції альянсу, особливо в районах, не охоплених статтею 5.
Дунай є не лише життєво важливим шляхом для експорту українського зерна, а й ключовим економічним коридором для Румунії, яка, за прогнозами, у 2027 році стане найбільшим виробником газу в ЄС.
Готовність Росії використовувати ці безпілотники в такому чутливому районі викликає побоювання, що вона може застосувати подібну тактику для операцій під чужим прапором, потенційно націлених на сили НАТО, звинувачуючи в цьому Україну.
За словами Скутару, між деякими українськими та російськими морськими дронами є схожість, що може бути використано для полегшення такої операції.
Як зазначив Говард, російські морські дрони, «які курсують Дунаєм і підривають об’єкти, безумовно, створять певні проблеми національної безпеки для Сполучених Штатів і Чорного моря».
Нова межа у війні на морі
Як зазначив колишній заступник міністра оборони України адмірал у відставці Ігор Кабаненко, Україна була піонером у використанні морських дронів, але Росія не сиділа склавши руки.
Москва активно розвиває власну програму морських дронів, про що свідчать військово-морські навчання «Липнева буря» в Балтійському морі, де були успішно застосовані нові ударні дрони.
Загроза не обмежується Чорним морем; адмірал Кабаненко попереджає, що в разі повної реалізації програми Москва може отримати асиметричну перевагу в обмежених морських театрах, таких як Балтійське море.
Увага Кремля до цих систем є чітким знаком його наміру посилити війну на морі та продемонструвати свою силу на ключових стратегічних водних шляхах.
Удар по «Сімферополю» став суворим уроком для ВМС України. Капітан ВМС України у відставці Андрій Риженко відзначає три основні провали: відсутність синхронізації між різними оборонними відомствами, недостатній контроль гирла Дунаю та непідготовленість екіпажу до протидії диверсіям. Дрон спостерігався протягом певного часу, перш ніж несподівано прискорився і влучив у судно.
Аналіз Риженка підкреслює важливий момент: тепер будь-яке судно довжиною понад 50 метрів є вразливою ціллю в Чорному морі.
Він виступає за стратегію «москітного флоту», наголошуючи на необхідності використання малих суден – швидших і маневреніших за російські морські дрони. Тим часом Росія полює на українські морські дрони власними катерами та FPV-дронами.
Для ВМС США ці події підкреслюють зростаючу загрозу безпілотних систем у гібридній війні. За словами доктора Віллса, американський флот спостерігає за цим конфліктом і виносить цінні уроки для майбутньої війни на морі. Підготовка екіпажів до реагування на ці загрози має життєво важливе значення, як і уроки, винесені з мінної загрози в Перській Затоці кілька десятиліть тому. Як ніколи критичною стала потреба в сучасних системах моніторингу морського простору та технологіях протидії дронам.
«Тактика салямі» Путіна і відповідь НАТО
Ще сміливішим кроком Москви було вторгнення дронів у повітряний простір Польщі, через яке на короткий час були закриті основні аеропорти. Аарон Корева, директор Варшавського офісу Атлантичної ради, зазначив, що це був чіткий політичний сигнал Росії, що підтримка України пов’язана з ризиком, і класичний приклад «тактики салямі», тобто використання низки невеликих, поступових дій для досягнення більшого результату, не викликаючи серйозної реакції.
За словами Оксани Нечипоренко, старшої наукової співробітниці Євразійського центру Атлантичної ради, українці вже давно зрозуміли цю тактику, оскільки самі відчули її на собі. Вони розглядають цей наліт на Польщу як «наступний тест, щоб побачити, як відреагує Європа». Польща відреагувала задіянням 4 статті НАТО, тобто проведенням консультацій у разі прямої загрози територіальній цілісності. Втім, це не 5 стаття, яка стосується колективної оборони.
Торрі Таусіг, директор Трансатлантичної ініціативи з безпеки Атлантичної ради, зазначає, що НАТО застосувало багатонаціональні сили, в тому числі польські та нідерландські F-35 і німецьку систему ППО Patriot. Це перший випадок, коли НАТО безпосередньо вступило в бій з російськими об’єктами в повітряному просторі союзника. Колишній посол США в Польщі Деніел Фрід стверджує, що Росія намагається поширити якомога далі на захід «сіру зону» нестабільності. Він наголошує, що Захід повинен протидіяти не лише словами, а й діями, і закликає до підходу «мир через силу».
Колишній заступник міністра оборони США Іан Бжезінський називає це вторгнення російських дронів навмисним викликом рішучості західних демократій. Він виступає за потужну подвійну відповідь: введення жорстких санкцій, щоб «зламати» російську економіку, та посилення військової присутності в прифронтових державах.
Економічний тиск і зростаюча сила Польщі
Вторгнення дронів також підкреслює необхідність для США та їхніх союзників вжити конкретних заходів для посилення економічного тиску на Росію.
Деніел Таннебаум, старший науковий співробітник Атлантичної ради, вважає, що ефективнішими за мита будуть вторинні санкції, які змусять Пекін і Нью-Делі обирати між економічними відносинами з Росією і більш прибутковими ринками США та Європи. Ця атака стала нагадуванням про історичну і швидку військову трансформацію Польщі. Як зазначає доцент Варшавського університету Пьотр Арак, у 2025 році Польща планує виділити на оборону вражаючі 4,8% свого ВВП — найвищий показник у НАТО.
Ці масштабні інвестиції дозволяють Польщі модернізувати свою армію та зміцнити свою роль як ключового стовпа європейської безпеки. Єдність і рішучі дії, продемонстровані Польщею та її союзниками є важливим фактором стримування, але експерти сходяться на думці, що потрібно робити більше, ніж піднімати в повітря винищувачі та консультуватися згідно 4 статті.
Зараз завдання полягає в тому, щоб перетворити цю рішучість на стійку і потужну стратегію, яка переконає Путіна, що його агресивні та гегемоністські амбіції в кінцевому підсумку зазнають поразки.
Нечипоренко застерігає, посилаючись на гіркі історичні уроки: чим м’якша реакція, тим сильнішим буде наступний удар. НАТО має зважати на ці уроки.
