ВАШИНГТОН – Логістичний ключ до будь-якої майбутньої миротворчої місії в Україні знаходиться не на лінії фронту, а за сотні миль від неї — у Румунії, вважає колишній високопоставлений командувач НАТО.
Генерал Філіп Брідлав, колишній Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, сказав у коментарі для Kyiv Post, що стратегічні авіабази Румунії будуть «абсолютно критичними» для будь-яких масштабних міжнародних сил, покликаних стабілізувати Україну після завершення конфлікту.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Брідлав, який нині входить до ради американського аналітичного центру Saratoga Foundation, нещодавно став співавтором статті «Румунія тримає ключ до миротворчої місії в Україні» (Romania Holds the Key to Ukraine Peacekeeping) разом із президентом Фонду Ґленом Говардом. Головна думка авторів полягає в тому, що ключову роль у цьому процесі відіграє авіабаза Михайла Коґелнічану (MK) у Румунії.
У Румунії знайшли уламки російського дрона з бойовою частиною
Військова база як логістичний центр для миротворчих операцій
Брідлав називає базу Михайла Коґелнічану «Рамштайном Сходу» — за аналогією з масштабною американською авіабазою в Німеччині, яка тривалий час була головним вузлом для бойових операцій НАТО.
«Не є новиною, що MK має важливе значення для повітряних операцій Заходу», — сказав Брідлав у коментарі для Kyiv Post, нагадавши про роль бази в підтримці місій в Афганістані.
«База MK через своє розташування у світі надзвичайно важлива для всього, що ми робимо в цьому регіоні, і вона унікально підходить для будь-яких операцій в Україні», — наголосив він.
Страх на східному фланзі
Коментарі колишнього чотиризіркового генерала пролунали на тлі дискусій між західними країнами, які, за повідомленнями, очолюють Велика Британія та Франція, щодо створення багатонаціональних сил для відбудови української армії та забезпечення логістики після можливого мирного врегулювання.
Хоча Румунія є важливим союзником, її уряд відмовився відправляти власні війська в Україну. Брідлав пояснює це глибоко вкоріненими геополітичними страхами.
«Румунія, як і Польща та інші країни, добре усвідомлює загрозу російського вторгнення і тому не поспішає відправляти війська за межі своєї території, бо побоюється, що їм доведеться обороняти власну територію», — зазначив він.
За його словами, ступінь залучення країн східного флангу залежатиме від того, чи відчувають вони достатній «тил» у вигляді союзницької підтримки НАТО.
«Для країн на східному фланзі війни… їхня участь у подіях в Україні залежатиме від того, наскільки впевнено вони відчуватимуть підтримку решти НАТО», — сказав він.
Дії Путіна не повинні стримувати реакцію Заходу
Брідлав не добирав слів, коментуючи побоювання щодо можливої ескалації.
«Хто зараз загострює цей конфлікт? Це пан Путін. Він хоче, щоб ми боялися ескалації. Це називається рефлексивний контроль. Я вважаю, що ми не повинні стримувати свої дії через страх, адже саме Путін загострює ситуацію. Головне — робити те, що ми вважаємо необхідним для миру», — сказав він.
Аналіз Брідлава підкреслює головну дилему: для успіху миротворчої місії в Україні доведеться значною мірою спиратися на Румунію — країну, яка водночас обережна щодо прямої військової участі через безпекові ризики, пов’язані з війною.
Відтак стратегічна важливість румунської інфраструктури полягає не лише в логістиці, а й у здатності НАТО продемонструвати довіру та єдність.
ПОГЛЯД: Чому відбудова Одеси почнеться з Румунії
