Адміністрація Трампа проводить стратегічне переформатування своєї політики в Центральній Азії, з метою стримати зростаючий вплив Росії та Китаю.
Напередодні рідкісного для Білого дому саміту за участі президентів п’яти ключових країн Центральної Азії американські посадовці дали зрозуміти: Вашингтон рішуче змінює підхід і має намір довести, що все ще здатен конкурувати у «грі великих держав» регіону.
Перший крок зробили у середу ввечері під час прийому в Держдепартаменті. Сенатори-республіканці Джим Ріш (Айдахо) та Стів Дейнс (Монтана) представили двопартійний законопроєкт про скасування поправки Джексона—Веніка — торговельного обмеження часів Холодної війни, яке критики давно називають «абсурдним пережитком минулого».
Скасування цієї поправки, яке аналітики вважають початком нового етапу, надсилає чіткий сигнал: Вашингтон нарешті всерйоз береться за Центральну Азію.
ЄС не повинен впадати у «китайофобію», — попереджає провідний євродепутат
Стратегічна протидія Москві та Пекіну
Ця законодавча ініціатива є очевидним стратегічним кроком у відповідь на розширення впливу Москви та Пекіна.
На тлі дедалі нестабільнішої ситуації в Росії та активного просування Китаєм своєї ініціативи «Один пояс, один шлях» і політики «боргової дипломатії», Вашингтон намагається запропонувати переконливу альтернативу для таких країн, як Казахстан, Узбекистан і Таджикистан — держав, які сенатор Джим Ріш охарактеризував як «великі нації, затиснуті між потужними сусідами».
Поправку Джексона—Веніка ухвалили 1974 року, щоб чинити тиск на Радянський Союз через обмеження виїзду євреїв. Та її не скасували навіть після розпаду СРСР — вона залишалася чинною ще понад три десятиліття. Її застосування до країн Центральної Азії вже багато років викликає роздратування урядів, які прагнуть поглибити співпрацю із Заходом.
Едвард Лемон, президент Oxus Society for Central Asian Affairs, дав прямолінійну оцінку, що стала головним аргументом на користь скасування поправки. «США самі собі шкодять, зберігаючи ці радянські обмеження», — сказав він у коментарі Kyiv Post у середу.
«Їх уже скасували для Росії та Китаю — країн, які активно підривають інтереси США, — але не для тих, що насправді хочуть співпрацювати з Америкою», — додав він.
Лемон назвав скасування поправки «легким здобутком» для Білого дому, який прагне укладати угоди щодо стратегічних корисних копалин і розвивати інвестиції вздовж Середнього коридору — важливого транспортного маршруту, що з’єднує Китай і Європу через Каспійське море.
Нині цей коридор розглядають як ключовий запобіжник проти російського контролю над транзитом і китайського домінування.
Вашингтон визнає помилки та коригує курс
Прийом у Держдепартаменті поєднав оптимізм і нотки самокритики. Заступник держсекретаря Крістофер Лендау відзначив Трампа за те, що він «звернув увагу на регіони світу, які не отримували належної уваги», тоді як державний секретар Марко Рубіо висловився ще відвертіше, що Сполучені Штати останнім часом «трохи занедбали» свої контакти з країнами Центральної Азії.
«Ми витрачаємо стільки часу на управління кризами, що іноді не помічаємо нових можливостей», — сказав Рубіо, охарактеризувавши нову дипломатичну ініціативу як водночас практичну й своєчасну.
Він додав, що США «шукають ринки, тоді як країни “п’ятірки” прагнуть відповідального й диверсифікованого розвитку».
Спеціальний посланець Трампа Серджіо Гор наголосив, що столиці Центральної Азії «тепер мають прямий канал зв’язку з Білим домом», і відзначив сенатора Дейнса за те, що той «змушував адміністрацію винести питання взаємодії з регіоном у перелік найвищих пріоритетів».
Дипломатичний шарм
Прийом у середу задав тон головній події. Сьогодні президенти Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану зустрічаються з Трампом у Білому домі на багатосторонніх переговорах, після яких відбудеться державна вечеря — рідкісний приклад дипломатичного дійства, покликаного перевести зовнішню показовість у практичну площину.
Звертаючись до міністрів закордонних справ, присутніх на зустрічі, Рубіо наголосив на новому рівні залучення адміністрації. «Ви прагнете використати ресурси, якими Бог наділив ваші країни, і спрямувати їх на відповідальний розвиток, який дозволить диверсифікувати ваші економіки.»
Він також заявив: «Я особисто маю намір відвідати протягом наступного року всі п’ять країн — тож нам варто разом над цим попрацювати, щоб це стало реальністю».
Лендау назвав можливості в Центральній Азії «вражаючими», підкресливши, що там «існує безліч напрямів для партнерства». І він, і Гор щойно повернулися з Казахстану та Узбекистану, де допомагали підготувати угоди, які мають бути оголошені під час сьогоднішнього саміту в Білому домі.
Відновлений інтерес адміністрації Трампа має передусім прагматичний характер. П’ять переважно мусульманських країн Центральної Азії, багатих на мінерали й енергоресурси, досі економічно залежать від Росії та тісно пов’язані з Китаєм у торгівлі.
Вашингтону належить довести, що він здатен запропонувати альтернативу — засновану на торгівлі, інвестиціях і стратегічному партнерстві, а не на примусі.
Урешті-решт, суть цієї дипломатичної кампанії — перевірка довіри. Скасування поправки Джексона—Веніка стане реальним доказом того, що США можуть підкріплювати слова діями в регіоні, який тривалий час ігнорували, але який тепер набув ключового значення для їхніх стратегічних розрахунків.
Вашингтон запевняє, що налаштований на безпрецедентно тісну співпрацю з країнами Центральної Азії, — зазначив один із американських дипломатів. Чи стане скасування поправки підтвердженням цієї обіцянки — чи лише черговим невиконаним зобов’язанням — покаже час.
