Лавров: Трамп відступає від погоджених в Алясці умов врегулювання війни

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив США у зміні позиції щодо домовленостей про врегулювання війни в Україні, які, за його словами, були досягнуті між Москвою та Вашингтоном під час саміту на Алясці у серпні 2025 року.

За словами Лаврова, ініціаторами цих «пропозицій» були самі Сполучені Штати, хоча зміст домовленостей ніколи не розкривався публічно.

Під час інтерв’ю російському виданню «Известия» на полях Петербурзького міжнародного економічного форуму (ПМЕФ) у четвер Лаврова запитали, чи доречно, що американські переговорники Стів Віткофф і Джаред Кушнер беруть участь у перемовинах, зважаючи на те, що їх називають людьми, «відповідальними практично за всі війни», у яких брали участь США.

Лавров відповів, що не бачить у цьому проблеми, після чого звинуватив Вашингтон у тому, що він відійшов від домовленостей, досягнутих в Алясці між президентом США Дональдом Трампом і російським лідером Владіміром Путіним.

Більше по темі

Україна завдала удару по Санкт-Петербургу: гірка пілюля для Путіна?

Відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму відбулося на тлі атаки українських безпілотників на Санкт-Петербург. Унаслідок ударів спалахнула пожежа на нафтовому терміналі, а над містом здійнялися стовпи диму. Оглядачі європейських та російських видань вважають, що атака стала не лише символічним ударом по Кремлю, а й продемонструвала вразливість російської території та проблеми економіки РФ в умовах війни.

«15 серпня цього року виповниться рік від саміту на Алясці, під час якого російське керівництво після розгляду прийняло американські пропозиції щодо України», — сказав Лавров.

«Відтоді ми не побачили жодного прогресу і жодного бажання переконати Україну прийняти ці американські пропозиції».

Лавров також заявив, що США, зокрема Віткофф і Кушнер, багато говорили про перспективи співпраці після завершення війни в Україні, але не виконали свою частину домовленостей.

«Але вони кажуть, що спочатку потрібно вирішити українське питання. Ми виходили і продовжуємо виходити з того, що для Російської Федерації українське питання було врегульоване в серпні 2025 року в Анкориджі. Ми прийняли пропозицію Сполучених Штатів», — сказав Лавров.

За його словами, США не чинили тиску на Україну.

«Вони виступили посередником, але чомусь, коли одна зі сторін прийняла їхню посередницьку пропозицію, охололи до цього процесу і не чинили жодного тиску на Україну», — заявив Лавров.

Остання відома спроба США схилити Україну до поступок була пов’язана з 28-пунктним планом, який у листопаді 2025 року запропонував фінансовий радник Путіна Кіріл Дмітрієв і який фактично повторював ключові цілі Кремля у війні.

Тоді Трамп дав Києву тиждень — до Дня подяки — щоб погодитися на документ, підготовлений без участі України. Згодом план скоротили до 20 пунктів, але жодних результатів це не принесло.

Про що домовилися в Алясці?

Зміст закритої зустрічі так і не був оприлюднений.

Саміт, під час якого Путін уперше з 2022 року відвідав США, багато хто розцінив як дипломатичну перемогу російського лідера після років міжнародної ізоляції Росії через повномасштабне вторгнення в Україну.

Напередодні зустрічі Трамп запропонував угоду про «обмін територіями», за якою Україна мала б поступитися Донецькою та Луганською областями й зафіксувати лінію фронту в Херсонській та Запорізькій областях в обмін на повернення частини територій Харківської та Сумської областей.

Київ тоді рішуче відкинув цю пропозицію. У своєму аналізі Kyiv Post зазначав, що така угода дозволила б Росії зберегти під контролем значну частину української території, яку вона не змогла повністю захопити, віддавши натомість мінімум із того, що окупувала.

Перед самітом Трамп також погрожував Путіну санкціями, якщо сторонам не вдасться досягти домовленості про припинення вогню. Однак зустріч не принесла ані перемир’я, ані нових санкцій.

Після саміту Трамп назвав свою зустріч із Путіним «надзвичайно продуктивною» і заявив, що сторони досягли згоди з багатьох питань, попри наявність кількох серйозних перешкод.

Путін також не розкрив деталей домовленостей, але запросив Трампа до Москви для можливої зустрічі. У відповідь той сказав: «Цікаво».

Чого домагається Москва? 

Вимоги Москви з часом зазнавали певних змін, однак її ключові цілі залишаються незмінними — насамперед територіальні претензії та недопущення вступу України до НАТО.

Одна з головних вимог стосується контролю над Донецькою та Луганською областями. Росія контролює майже всю Луганську область, хоча маршрути постачання там перебувають під постійною загрозою ударів українських дронів. Водночас, попри понад 12 років воєнної кампанії, що триває з 2014 року, Москва так і не змогла повністю захопити Донецьку область.

Захоплення всього Донбасу входило до офіційно заявлених цілей Росії ще у 2022 році. Останнім часом російські посадовці знову почали активно наголошувати на цій вимозі на тлі розмов про можливе відновлення мирних переговорів.

Інша ключова вимога — заборона на вступ України до НАТО.

Трамп і його соратники фактично погоджувалися з такою позицією, неодноразово називаючи українські прагнення вступити до Альянсу нереалістичними. Цей пункт був включений до початкового 28-пунктного проєкту угоди, але згодом зник із його скороченої 20-пунктної версії.

Вимога не допускати Україну до НАТО також була частиною ультиматуму, який Росія висунула адміністрації Джо Байдена за кілька місяців до повномасштабного вторгнення у 2022 році. Тоді Москва також вимагала скорочення військової присутності НАТО в інших країнах Східної Європи та на пострадянському просторі, які є членами Альянсу, тож ці вимоги навряд чи могли бути виконані в повному обсязі, незалежно від позиції щодо України.

Серед інших вимог Росії — міжнародне визнання окупованого Криму, обмеження чисельності української армії та розмиті формулювання на кшталт «денацифікації» України. Втім, у міру затягування війни ці теми дедалі рідше звучать як у російських державних ЗМІ, так і в офіційних заявах Кремля.